Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в забезпеченні позову
25 вересня 2020 року Справа № 01-07/108/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними дій та рішення, -
ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 24.09.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову від 24.09.2020 № 01-25/72619/2020 до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними дій та рішення, в якій просить судвжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області (Код ЄДРПОУ: 39792822. Місцезнаходження: 61145. Харківська обл., місто Харків, вул. Космічна. будинок 21, 8-9 поверх) та відповідним кадастровим реєстраторам, до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо земельної Ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га, а саме:
- включати земельну ділянку за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га. до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га;
- вносити відповідні зміни до відомостей Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 з метою приведення відомостей про її цільове призначення у відповідність до КВЦПЗ зазначеного у відповідному договорі оренди земельної ділянки.
Заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви вмотивоване тим, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.05.2020 № 9979-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовною площею 2.0000 га із земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га, яка відноситься до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам ). Крім того, представник ОСОБА_1 зазначає, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №15848-СГ від 17.09.2020 «Про визнання такими, що втратили чинність накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області» вищеназваний наказ було визнано таким, що втратив чинність та наказано керівнику Відділу у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області забезпечити внесення державним кадастровим реєстратором відповідних змін до відомостей Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 з метою приведення відомостей про її цільове призначення у відповідність до КВЦПЗ. зазначеного у відповідному договорі оренди земельної ділянки.
Отже, вважаючи вказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №15848-СГ від 17.09.2020 протиправним, оскільки на підставі скасованого ним наказу виникли обов'язки та право отримання земельної ділянки у власність, посилаючись на те, що у подальшому поділ вже сформованої земельної ділянки, призведе до порушення прав ОСОБА_1 використання спірної земельної ділянки, заявником подана дана заява про забезпечення позову.
Також, представник ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви від 24.09.2020 вказав, що з метою усунення перешкод для виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду із позовом, позивач вважає, що виникла необхідність у вжитті наступних заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області та відповідним кадастровим реєстраторам, до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га, а саме:
- включати земельну ділянку за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га. до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га:
- вносити відповідні зміни до відомостей Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 з метою приведення відомостей про її цільове призначення у відповідність до КВЦПЗ, зазначеного у відповідному договорі оренди земельної ділянки.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч. 9 ст. 205 КАС України та ч. 4 статті 229 КАС України розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Так, п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Між тим, заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та осіб, що не є учасниками судового процесу.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених представником ОСОБА_1 на її обґрунтування, судом не встановлено, станом на час розгляду вказаної заяви, наявності доказів існування перелічених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, представником ОСОБА_1 не зазначено, яку саме позовну заяву має намір подати ОСОБА_1 , до суду в порядку ч. 2 ст. 153 КАС України.
Суд зазначає, що представником ОСОБА_1 не надано а ні доказів того, що захист прав ОСОБА_1 , стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, у разі постановлення на його користь судового рішення, а ні, заявником не доведено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківськійобласті або будь-якими іншими особами будуть в подальшому проводитися дії щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовною площею 2.0000 га із земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 47.6279 га.
Окремо суд звертає, що з боку заявника не зазначено про наявність порушених прав в частині земельної ділянки за кадастровим номером 6322010100:02:000:0735 площею 45.6279 га, які не відносяться до ОСОБА_1 ..
Разом з цим суд констатує, що представництво інших осіб в заяві про забезпечення позову від 24.09.2020 № 01-25/72619/2020 не здійснюється.
Поза увагою суд не може залишити, що з боку заявника в заяві про забезпечення позову від 24.09.2020 № 01-25/72619/2020 не визначено чіткого кола суб'єктів в частині формулювання «та відповідним кадастровим реєстраторам».
Також суд не приймає обґрунтування в заяві про забезпечення позову від 24.09.2020 № 01-25/72619/2020 щодо формулювання «з метою усунення перешкод для виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивачів за захистом яких ми маємо намір звернутися до суду», оскільки окреслені події гіпотетично можуть виникнути в майбутньому та не мають нерозривного логічно-часового зв'язку з викладеними обставинами.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 167, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю. О. Супрун