24 вересня 2020 року м. Рівне №460/4408/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України
про скасування рішень та зобов'язання вчинення певних дій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі, - ГУ ДПС у Рівненській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрації ПН/РК або відмову в такій реєстрації №1525810/2962817171 від 14.04.2020, №1532935/2962817171 від 21.04.2020 та №1532934/2962817171 від 21.04.2020, та зобов'язати зареєструвати податкові накладні №7 від 20.03.2020, №12 від 31.03.2020 та №14 від 31.03.2020 датою їх подання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в лютому-березні 2020 року позивачем було укладено договори про надання послуг перевезення (надання транспортних послуг). На виконання умов цих договорів позивач здійснив перевезення вантажу та за наслідками оплати вказаних послуг їх покупцями позивачем сформовано податкові накладні №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 та направлено їх для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач також повідомив, що за наслідками обробки вказаних податкових накладних, контролюючий орган направив позивачу квитанції, згідно з якими ці податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено з посиланням на їх відповідність вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у відповідних податкових накладних. Стверджує, що надав податковому органу усі необхідні пояснення та документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по вказаних податкових накладних. Проте, податковий орган не взяв такі документи до уваги та прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 в ЄРПН. Вважає, такі рішення контролюючого органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 19.06.2020 позовна заява залишалася без руху (том 1 а.с.17-19).
Ухвалою суду від 07.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (том 2 а.с.106-108).
06.08.2020 на адресу суду від представника обох відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачі проти заявлених позовних вимог заперечили. На обґрунтування заперечень вказали, що контролюючий орган, керуючись вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, зупинив реєстрацію податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 в ЄРПН та надіслав позивачу відповідні квитанції з пропозицією надати додаткові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у відповідних податкових накладних. Повідомили, що в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних чітко зазначено, яких саме документів не надано позивачем та запропоновано їх подати до податкового органу для проведення реєстрації спірних податкових накладних. Вважають, що оспорювані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.118-121 т.2).
18.08.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач у відзиві не наводить вагомих доказів обґрунтованості стосовно прийнятих рішень та ухиляється від виконання свого обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним рішень, а тому вважає, що позиція відповідача неаргументована, а позов підлягає задоволенню (а.с.137-139 т.2).
Оскільки в період з 13.07.2020 по 01.09.2020 головуючий суддя перебувала у відпустці, а в період з 14 по 18 вересня 2020 року - брала участь в підготовці суддів окружних адміністративних судів для підвищення кваліфікації, у зв'язку з чим її увільнено від виконання обов'язків судді на зазначений період, то розгляд даної справи здійснюється суддею 24.09.2020.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
З 14.08.2018 ОСОБА_1 .В зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник податків. Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).
26.02.2020 між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінералагро Україна» (Замовник) укладено договір про надання послуг перевезення №26/02-2020-01, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язується доставляти ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення в установлені строки та видавати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно з п.1.2. цього договору Перевізник виконує для Замовника перевезення вантажів обсягом і умовах обумовлених у Заявках на перевезення, які є невід'ємною частиною договору. Заявка на перевезення надається в одній з перелічених форм: письмово або по факсу (том 1 а.с.54-55).
15.03.2020 сторонами цього договору оформлено заявку на перевезення №4 , згідно з якою ФОП ОСОБА_1 зобов'язується у березні 2020 здійснити перевезення міндобрива в бегах за маршрутом с.Городок - Ізяслав за тарифом 180 грн/т з ПДВ. Відповідно до заявки оплата послуг здійснюється протягом 10 днів від дати підписання акту (том 1 а.с.56).
В період з 15.03.2020 по 20.03.2020 на виконання умов вказаного договору та заявки №4 позивач надав ТОВ «Мінералагро Україна» послуги перевезення 358 т міндобрива (селітра аміачна в біг-бегах) за маршрутом с.Городок - Ізяслав на загальну суму 64440 грн., що підтверджується копіями: акту наданих послуг №4 від 20.03.2020, товарно-транспортних накладних, відомостей на товар за 15-19.03.2020 (том 1 а.с.57-77).
20.03.2020 ТОВ «Мінералагро Україна» здійснило позивачу оплату наданих послуг згідно з рахунком-фактурою №4 від 20.03.2020 в загальній сумі 64440 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 10740 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1048 від 20.03.2020 (том 1 а.с.78, 79).
За наслідками оплати контрагентом послуг перевезення, ФОП ОСОБА_1 склав та надіслав до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну №7 від 20.03.2020 на суму ПДВ 10740 грн. для реєстрації в ЄРПН (том 1 а.с.36).
23.03.2020 між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та Приватним підприємством «Теплогазбуд» (Замовник) укладено договір про надання послуг перевезення №23/03-2020-01, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язується доставляти ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення в установлені строки та видавати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно з п.1.2. цього договору Перевізник виконує для Замовника перевезення вантажів обсягом і умовах обумовлених у Заявках на перевезення, які є невід'ємною частиною договору. Заявка на перевезення надається в одній з перелічених форм: письмово або по факсу (том 1 а.с.80-81).
Цього ж дня між сторонами договору оформлено заявку на перевезення №1, згідно з якою ФОП ОСОБА_1 зобов'язується у березні-квітні 2020 року здійснити перевезення вапняку фракції 5-20 мм за маршрутом с.Максимівка, Тернопільська область - м.Рокитне, Рівненська область за тарифом 336 грн/т з ПДВ. Відповідно до умов заявки оплата послуг здійснюється протягом 3 днів від дати підписання акту (том 1 а.с.82).
Цими ж сторонами 24.03.2020 оформлено заявку на перевезення №2, згідно з якою ФОП ОСОБА_1 зобов'язується у березні-квітні 2020 року здійснити перевезення щебню та відсіву гранітного за маршрутом с.Гранітне, с.Клесів, Рівненська область - м.Рівне за тарифом 90 грн/т з ПДВ (том 1 а.с.83).
В період з 27 по 31 березня 2020 року на виконання умов вказаного договору та заявок позивач надав ПП «Теплогазбуд» послуги перевезення вантажу 176,16 т за маршрутом с.Максимівка, Тернопільська область - м.Рокитне, Рівненська область на суму 59189,76 грн. та 100,90 т гранітного щебню і відсіву за маршрутом с.Гранітне, с.Клесів, Рівненська область - м.Рівне на суму 9081 грн., загалом на суму 68270,76 грн., в т.ч.ПДВ в сумі 11378,46 грн., що підтверджується копіями: акту наданих послуг від 31.03.2020 №2, товарно-транспортних накладних (том 1 а.с.84-92).
10.04.2020 ПП «Теплогазбуд» здійснило оплату наданих послуг згідно з рахунком-фактурою №2 від 31.03.2020 в загальній сумі 68270,76 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 11378,46 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1329 від 10.04.2020 (том 1 а.с.95).
За наслідками оплати наданих послуг ФОП ОСОБА_1 склав та надіслав до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну №12 від 31.03.2020 на суму ПДВ 11378,46 грн. для реєстрації в ЄРПН (том 1 а.с.38).
02.03.2020 між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та ФОП ОСОБА_2 (Замовник) укладено договір про надання послуг перевезення №02/03/20, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язується надати Замовнику послуги по перевезенню автомобільним транспортом вантажів - камінь вапняковий фр.80*120 мм, а Замовник зобов'язується оплатити послуги на умовах даного договору. Пунктом 3.1. договору визначено, що розміри тарифів на перевезення вантажів та інші операції і послуги, пов'язані з перевезенням, маршрут перевезення, визначаються сторонами в Додатковій угоді, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до п.3.3 Договору оплата за надані послуги проводиться Замовником на основі пред'явленого перевізником рахунку та акту виконаних робіт протягом 6 (шести) місяців з моменту надання послуг (том 1 а.с.98-102).
02.03.2020 між цими сторонами укладено додаткову угоду №1 до цього договору, згідно з якою Перевізник зобов'язується надати послуги з перевезення вапнякового каменю фр.80*120 мм за маршрутом АДРЕСА_1 , за тарифом 235 грн/т в т.ч. ПДВ (том 1 а.с.103).
В період з 04.03.2020 по 28.03.2020 на виконання умов вказаного договору та додаткової угоди позивач власним транспортом надав ФОП ОСОБА_2 послуги перевезення 1232,88 т вапнякового каменю фр.80*120 мм на загальну суму 289726,80 грн., в т.ч. 48287,80 грн. ПДВ, за маршрутом АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями: акту наданих послуг №1 від 31.03.2020 на суму 289726,80 грн., товарно-транспортних накладних (том 1 а.с.104-124).
За наслідками наданих послуг перевезення ФОП ОСОБА_1 склав та надіслав до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну №14 від 31.03.2020 на суму ПДВ 10740 грн. для реєстрації в ЄРПН (том 1 а.с.40).
08.04.2020 та 28.04.2020 ФОП ОСОБА_2 здійснив часткову оплату наданих послуг перевезення в сумі 188020 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 31336,66 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1378 від 04.04.2020 та №1434 від 28.04.2020 (том 1 а.с.208,209).
09.04.2020 та 15.04.2020 ГУДПС у Рівненській області надіслало позивачу квитанцію №9073490610, №9082107889 та №9082104826 про те, що документи прийнято, однак реєстрація ПН/РК №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (а.с.42,43,44).
13 та 16 квітня 2020 року, у зв'язку з зупиненням реєстрації вказаних податкових накладних, позивачем були надані письмові пояснення щодо підтвердження факту надання послуг перевезення вантажів, за наслідками яких складено податкові накладні №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 (а.с.51,52,53 т.1). Подання вказаних пояснень підтверджується повідомленнями контролюючого органу про їх прийняття (а.с.45, 46, 47 т.1).
Разом з тим, 14.04.2020 та 21.04.2020 комісією ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення №1525810/2962817171, №1532935/2962817171 та №1532934/2962817171 про відмову в реєстрації податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020, сформованих ФОП ОСОБА_1 (а.с.32-37).
Як свідчить відповідна позначка на бланку рішень, підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є "Ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано відкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".
Вважаючи зазначені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).
Відповідно до абз.1 п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства, у зв'язку з надання позивачем послуг перевезення для ТОВ "Мінералагро Україна", ПП "Теплогазбуд" та ФОП ОСОБА_2 ним складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкові накладні №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Як вже зазначалося судом, реєстрацію податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанціях запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу для такого зупинення, суд враховує таке.
У додатку 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Так, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Як встановлено зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:
1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;
2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;
3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Судом встановлено, що позивачем подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області всі необхідні документи щодо господарських операцій з ТОВ "Мінералагро Україна", ПП "Теплогазбуд" та ФОП ОСОБА_2 , на підставі яких складено податкові накладні №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020, реєстрацію яких зупинено.
Вказані документи складені у відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операцій, в рамках яких виписано податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН.
Проте, комісією Головного управління ДПС в Рівненській з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020.
Поряд з цим, відповідачем як на підставу відмови позивачу у реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, які йому необхідно надати для реєстрації податкових накладних.
Як свідчить зміст вказаного оспорюваного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 стало те, що позивачем не надано "копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано відкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".
Поряд з цим, матеріали справи містять копії договорів про надання послуг перевезення, заявок на перевезення, платіжних доручень, актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактури, які були долучені позивачем в якості додатків до пояснень до податкових накладних. Більше того, позивачем долучено ряд документів на підтвердження реальності господарських операцій та наявності виробничих потужностей для їх здійснення, а саме: копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, договорів найму (оренди) транспортних засобів, договорів поставки палива, запчастин, платіжних доручень, накази про прийняття на роботу .
Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 в ЄРПН.
Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що ненаведення відповідачами доводів та ненадання доказів того, що документи, подані позивачем для реєстрації спірних податкових накладних, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
З огляду на викладене, оскаржувані рішення №1525810/2962817171 від 14.04.2020, №1532935/2962817171 та №1532934/2962817171 від 21.04.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №4 від 15.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов'язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією, тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; пунктом155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не виконали процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довели правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи в їх сукупності та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Суд пам'ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позов підлягає до задовлення повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правову допомогу та їх розміру, суд виходить з такого.
В силу вимог ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Так, згідно з ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до положення ч.ч.3,4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Поряд з цим, приписами п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п.п.6,9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, стороною мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №300/941/19, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 30.04.2020 у справі 826/4466/18.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів позову було надано: копію договору про надання правової допомоги №01/05-20 від 01.05.2020 та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (том 2 а.с.95-99).
Згідно з умовами договору Виконавець (адвокат ОСОБА_3 ) зобов'язується усіма законними способами здійснювати представництво Клієнта (ФОП ОСОБА_1 ), захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, - а Клієнт зобов'язаний оплатити всі види правової допомоги Виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Відповідно до п.4.2 договору гонорар підлягає сплаті протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг та підставі виставленого рахунку.
Поряд з цим, доказів здійснення позивачем оплати наданих за даним договором послуг ні на момент подання позовної заяви, ні в ході розгляду даної справи надано не було. Крім того, матеріали справи не містять доказів складання адвокатом ОСОБА_3 рахунків на оплату, що передбачено умовами договору, ні квитанції або інших платіжних документів, що підтверджують оплату позивачем таких послуг.
Враховуючи, що вказана справа є справою незначної складності, беручи до увагу наявність сталої судової практики з даної категорії справ, а також відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, їх оплату, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, які позивач просить компенсувати, не є ні підтвердженим, ні співрозмірним, ні пропорційним до предмету спору, а тому заява про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн. не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу на ту обставину, що в даному випадку відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, однак враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Водночас відповідно до вимог ст.139 КАС України, судовий збір, сплачений за подання цього позову до суду, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинення дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1525810/2962817171 від 14.04.2020, №1532935/2962817171 та №1532934/2962817171 від 21.04.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 20.03.2020, №12 та №14 від 31.03.2020, складені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 датою їх подання.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору: в сумі 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (33023, вул. Відінська, 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 43142449) та в сумі 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України (04053, вул. Львівська площа, буд.8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393).
В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 24 вересня 2020 року.
Суддя Н.С. Гудима