25 вересня 2020 року м. Рівне №460/4474/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доОперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України
про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 04.08.2017 №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування Захід" в частині встановлення 30 липня 2017 року, як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної оборони підполковнику ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним наказом відповідач у не передбачений законодавством спосіб обмежив кількість днів виплати позивачу щомісячної додатковї грошової винагороди за липень 2017 року, оскільки визначив кінцевим днем 30.07.2017.
Відповідно до п.9.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260, днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, уважається день закінчення здавання справ і складання обов'язків за посадою в межах строків, установлених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України і Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України.
Позивач зазначає, що справи та посаду ним було здано в період з 19.09.2017 по 21.09.2017 на підставі наказу командувача та з урахуванням чергової відпустки. 28.09.2017 його виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 , про що свідчить наказ командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 21.09.2017 №215.
У силу положень наказів Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260 та від 24.10.2016 №550, виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно.
Таким чином, відповідач протиправно не здійснив виплату щомісячної додаткової грошової винагороди у повному обсязі за липень 2017 року.
Ухвалою суду від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Оперативним командуванням "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України подано відзив на позовну заяву, за змістом якого виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 за липень 2017 року здійснена в повному обсязі.
ОСОБА_1 подав рапорт по команді від 24.07.2017 про звільнення з військової служби у запас за станом здоров'я, додавши свідоцтво про хворобу.
У Військовій частині НОМЕР_2 упродовж червня-липня 2017 року було проведено організаційні-штатні заходи. З 31.07.2017 змінено номенклатуру посад. Посада, яку обіймав позивач, була скорочена.
Оскільки ОСОБА_1 на час проведення організаційно-штатних заходів не мав бажання проходити військову службу у Збройних Силах України, жодної доцільності розглядати питання щодо його призначення на вакантні посади не було.
Таким чином, у зв'язку із скороченням штатної посади, з 31.07.2017 позивач втратив право на отримання щомісячної додаткової грошової допомоги, а тому спірний наказ повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 20.03.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №460/3502/19.
Ухвалою суду від 03.09.2020 провадження у справі поновлено.
Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З 1 серпня 1993 року ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України, з 5 березня 2015 року - на посаді старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (Військова частина НОМЕР_2 ).
У період з червня по липень 2017 року на підставі спільних директив Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 26 квітня 2017 року №Д-322/1/5дск, від 25 травня 2017 року №Д-322/1/6дск, від 30 червня 2017 року №Д-322/1/8дск, переліку змін до штату №01/132 - Управлінням Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у Військовій частині НОМЕР_2 були проведені організаційно-штатні заходи.
Матеріалами справи підтверджується, що зміни до штату №01/132 Управлінням Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " введені в дію з 31 липня 2017 року на підставі наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 31 липня 2017 року №172. При цьому, згідно введених змін до штату, було змінено номенклатуру посад, і посада позивача була відсутня в новому штаті управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
24 липня 2017 року ОСОБА_1 було подано рапорт начальнику відділу напрямків управління територіальної оборони управління оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я.
12 серпня 2017 року начальник управління територіальної оборони управління полковник Василюк В.А. вніс подання про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за пунктом "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті на підставі висновку військово-лікарської комісії.
13 вересня 2017 року командувачем Сухопутних військ Збройних сил України прийнятий наказ (по особовому складу) №318, згідно з пунктом 17 §3 якого ОСОБА_1 відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я).
Наказом командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 21 вересня 2017 року №215 ОСОБА_1 з 28 вересня 2017 року було виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення, й направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського об'єднаного військового комісаріату Рівненської області.
Наказом командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 4 серпня 2017 року №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " наказано виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року, зокрема, старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної охорони підполковнику ОСОБА_1 за період з 1 по 30 липня 2017 року.
Вважаючи зазначений наказ протиправним в частині встановлення 30 липня 2017 року, як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної оборони підполковнику ОСОБА_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Як передбачено частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У період проведення організаційно-штатних заходів у Військовій частині НОМЕР_2 з червня по липень 2017 року, умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначалися Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 №638/15329 (далі - Інструкція №260; тут і далі - в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №260, грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова №889), установлено щомісячну додаткову грошову винагороду (пункт 1 Постанови №889).
Пунктом 2 Постанови №889 передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
24 жовтня 2016 року Міністерством оборони України на виконання Постанови №889 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція №550).
Пункт 2 Інструкції №550 передбачав, що виплата щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) здійснюється у розмірі до 60 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць.
Згідно із пунктом 3 Інструкції №550, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Приписами пункту 4 Інструкції №550 встановлено, що виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).
Аналізуючи наведені приписи Інструкції №550, суд дійшов висновку, що можливість виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям законодавством безпосередньо пов'язується із виконанням ними обов'язків за посадами, а отже із перебуванням на штатній посаді (посаді, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
У результаті проведених зміни до штату №01/132 Управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що введені у дію з 31 липня 2017 року на підставі наказу командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 31 липня 2017 року №172, було змінено номенклатуру посад і посада позивача була відсутня в новому штаті Управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що свідчить про фактичне звільнення ОСОБА_1 із такої посади.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що з урахуванням поданого ОСОБА_1 24 липня 2017 року рапорта про звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я, доцільності розгляду питання щодо його призначення на вакантні посади у відповідача не було.
Приписами пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників).
Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).
Матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У період з 7 липня 2017 року по 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні, а отже цей час не був включений до загального періоду перебування у розпорядженні відповідного командира.
Відповідно до п.9.1 розд.ІХ Інструкції №260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв'язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Після закінчення двох місяців грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується тільки за рішенням Міністра оборони України.
Отже, у зв'язку зі скороченням з 31 липня 2017 року посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яку обіймав позивач, а отже, неможливістю виконання обов'язків за такою посадою, у подальшому у відповідача не було правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцією №550.
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року у справі №460/3502/19 за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій, яке набрало законної сили 12.08.2020, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Суд дійшов висновку, що відповідач правомірно припинив нарахування та виплату позивачу з 31 липня 2017 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцією №550.
Зазначені обставини відповідачем не спростовано.
Практика Європейського суду з прав людини, викладена, зокрема, у рішеннях у справах "Совтрансавто Холдінг" проти України" (заява N48553/99) та "Україна-Тюмень" проти України" (заява N22603/02) засвідчує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, викладені у зазначеному рішенні адміністративного суду висновки в обов'язковому порядку повинні братися до уваги при вирішенні даного спору.
Таким чином, наказ командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 4 серпня 2017 року №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в частині виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної охорони підполковнику ОСОБА_1 за період з 1 по 30 липня 2017 року є правомірним, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов до задоволення не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (вул.Дубенська, буд.2, м.Рівне, 33001, код за ЄДРПОУ 07852893) про визнання протиправним та скасування наказу в частині відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено 25 вересня 2020 року.
Суддя О.М. Дудар