про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 вересня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/5199/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №780/5 від 04 березня 2020 року «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 цього Кодексу адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У постанові від 21 травня 2020 року у справі №826/16196/18 Верховний Суд зазначив, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору у цій справі є правомірність прийняття Міністерством юстиції України наказу №780/5 від 04 березня 2020 року «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Наявність порушеного права оскаржуваним наказом позивач обґрунтовує тим, що наказом №780/5 від 04 березня 2020 року, прийнятим за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 , скасовані реєстраційні дії щодо включення його до переліку засновників (учасників) Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу «ЛАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30840733).
Так, наказом Міністерства юстиції України №780/5 від 04 березня 2020 року «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25 грудня 2015 року (зі змінами), наказано:
1. Скаргу ОСОБА_5 від 20 листопада 2019 року з додатком від 27 листопада 2019 року задовольнити частково;
2. Скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 жовтня 2019 року №15631050014000236 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та №15631070015000236 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведені державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради ОСОБА_6 щодо Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу «ЛАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30840733), виконання покласти на Департамент нотаріату та державної реєстрації;
3. У частині інших вимог відмовити.
Вказаний наказ прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16 січня 2020 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2019 року за №Б-22241.
У висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації , територіальних органів Міністерства юстиції від 16 січня 2020 року зазначено, що скаржник просив скасувати реєстраційні дії від 31 жовтня 2019 року №15631050014000236 та №15631070015000236, оскільки його протиправно виключено зі складу засновників (учасників) СБК «ЛАН» та без його відома. Колегією встановлено, що за результатами оскаржуваних реєстраційних дій було змінено склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу, відомості про органи управління, керівника, склад осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (підписанти) та додаткову інформацію для здійснення зв'язку щодо СБК «ЛАН». Колегією також встановлено, що вказані реєстраційні дії державним реєстратором Голубєваю Л.В. проведено за наявності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації, а тому оскаржувані реєстраційні дії підлягають скасуванню.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15 травня 2003 року /далі - Закон № 755-IV/.
Відповідно до частин першої та другої статті 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 34 Закону № 755-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції.
Абзац тринадцятий вказаної частини статті встановлює, що рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Частиною дев'ятою та десятою цієї статті визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджений Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації /далі - Порядок № 1128/.
Згідно з пунктом 1 Порядку №1128 цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Пунктами 8 та 9 Порядку №1128 встановлено, що у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.
Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
З огляду на встановлені обставини та наведені положення, є підстави стверджувати, що між позивачем та ОСОБА_5 існують суперечності щодо легітимності та правомірності проведення державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Голубєвою Ларисою Володимирівною реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 жовтня 2019 року №15631050014000236 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та №15631070015000236 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» щодо Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу «ЛАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30840733), внаслідок яких було змінено склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу, відомості про органи управління, керівника, склад осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (підписанти) та додаткову інформацію для здійснення зв'язку щодо СБК «ЛАН», та які безпосередньо стосувалися позивача та ОСОБА_5 .
Наявність між позивачем та ОСОБА_5 спору щодо складу засновників (учасників) Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу «ЛАН» тощо вказує на те, що оцінка Міністерством юстиції України реєстраційних дій від 31 жовтня 2019 року №15631050014000236 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та №15631070015000236 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» (з якими не згодний ОСОБА_5 ) не має публічно-правового характеру, а спір про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №780/5 від 04 березня 2020 року «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не належить до юрисдикції адміністративних судів. Вирішення цієї справи адміністративним судом та скасування з формальних (процедурних) підстав оскаржуваного наказу не дозволить остаточно вирішити спір між позивачем та ОСОБА_5 та тим самим виконати основне завдання судочинства. При вирішенні цієї справи перед судом обов'язково постане питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії.
Вирішуючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2020 року у справі №826/16196/18 зазначив, що "у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією зміни інформації про засновників та зміною складу підписантів, місцезнаходження юридичної особи, тобто позовні вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства".
У постанові від 23 грудня 2019 року у справі №826/17484/16 Верховний Суд дійшов висновків, що "участь державного реєстратора (з діями якого не згодна третя особа) та оцінка Міністерством юстиції дій реєстратора у спорі не змінює його характеру на публічно-правовий. Такий спір є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства".
Згідно з висновками, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 826/16500/17, "участь державного реєстратора як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його характеру на публічно-правовий. Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства. Лише скасування з формальних підстав запису про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу, проведеного за заявою іншої особи, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, обов'язково постануть перед судом, який буде вирішувати спір. Отже цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства".
Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках: 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Враховуючи викладене, суддя доходить висновку, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, ця справа має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що позов ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
За правилами частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 170, 171, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу.
Роз'яснити позивачу, що справа підлягає розгляду судом у порядку господарського судочинства.
Роз'яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.І. Слободянюк