Рішення від 25.09.2020 по справі 420/3532/19

Справа № 420/3532/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради та Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання протиправним ненадання відповіді та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , з урахуванням ухвали суду від 27.07.2020 року, до Ізмаїльської міської ради та Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, в якому (з урахуванням заяви про усунення недоліків, вхід. № 44192/19 від 25.11.2019 року) позивач просить:

- визнати протиправним ненадання Ізмаїльською міською радою відповіді по суті скарг від 18.04.19 та 07.05.19;

- зобов'язати Ізмаїльську міську раду надати відповідь по суті скарги позивача, а саме: зазначити назву та юридичну адресу установи, що вона постачає населенню міста Ізмаїл скраплений газ у балонах, та правомірність ціни за надані послуги.

Ухвалами суду від 01.04.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 27.07.2020 року: залучено до участі у справі як другого відповідача Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради.

Згідно зі змістом позовної заяви, заяви про усунення недоліків та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- 18.04.19 та 07.05.2019 позивач звернувся до позивача зі скаргою, у якій було надано достатньо відомостей у формі, що вона виключала можливість неоднозначного тлумачення; відповідь на скаргу потребувала використання виключно публічної інформації. 04.05.2019 позивач отримав лист від 25.04.19 № З-551, 22.05.2019 - лист від 17.05.2019 № З-611. Означені листи не містять відповіді по суті скарги позивача, тому дають підстави стверджувати про порушення відповідачем Закону України «Про доступ до публічної інформації» та про відверту неповагу до гідності позивача (ст. 28 Конституції України);

- ненадання відповіді по суті вищезазначених скарг є порушенням ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ст. 34 Конституції України;

- вимога надати відомості про установу/установи, що постачають скраплений газ у балонах, ґрунтувалась на припущені про обізнаність посадовців міськради/міськвиконкому з проблемою газопостачання (у балонах). Відмова вищезгаданих посадовців від надання відповіді по суті звернень від 25.04.19 та 07.05.2019 свідчить про їхню некомпетентність або про співучасть у здійсненні порушень при газопостачанні (у балонах).

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач - Ізмаїльська міська рада вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- позивач просить визнати протиправним ненадання відповідачем відповіді по суті скарг від 18.04.2019 та 07.05.2019 та зазначає, що ненадання відповіді по суті вищезазначених скарг є порушенням ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». 18.04.2019 позивач звернувся до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради із заявою, в якій зазначив, що йому не надали квитанцію про сплату 430 грн. за балон скрапленого газу та просив вжити заходів аби розрахунок за вищевказану послугу відбувався у визначний законом спосіб;

- проаналізувавши норми преамбули та ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та зміст зазначеної заяви позивача, вбачається, що вона не є запитом на публічну інформацію. Зазначена заява була прийнята та 25.04.2019 виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради була надана відповідь у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян»;

- оскільки із змісту заяви не можливо встановити ким саме була надана послуга, за сплату якої йому не надана квитанція, позивачу у відповіді № З-551 від 25.04.2019 було відмовлено, що для всебічного розгляду та задоволення заявлених у заяві вимог позивачу необхідно вказати найменування та адресу об'єкта, в якому було замовлено послугу з доставки балону скрапленого газу;

- що стосується звернення позивача від 25.04.2019, оскільки із змісту звернення позивача не вбачалось, що це саме запит на отримання публічної інформації, воно було прийнято в порядку, який передбачений Законом України «Про звернення громадян»;

- таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» є безпідставним, оскільки обидві заяви розглядалися в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян», на норми якого є посилання у відповідях;

- відповідачем у даній справі зазначено Ізмаїльську міську раду, а по суті оскаржуються відповіді, які надані позивачу виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач - Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- 18.04.2019 позивач звернувся до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради із заявою, в якій зазначив, що йому не надали квитанцію за сплату 430 грн. за балон скрапленого газу та просив вжити заходів аби розрахунок за вищевказану послугу відбувався у визначений законом спосіб;

- проаналізувавши норми преамбули та ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про доступ до публічної Інформації» та зміст зазначеної заяви позивача, вбачається, що вона не є запитом на публічну інформацію;

- зазначена заява була прийнята, розглянута та 25.04.2019 виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради була надана відповідь у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян;

- оскільки із змісту заяви не можливо встановити ким саме була надана послуга, за сплату якої йому не була надана квитанція, позивачу у відповіді № 3-551 від 25.04.2019 було повідомлено, що для всебічного розгляду та задоволення заявлених у заяві вимог позивачу необхідно вказати найменування та адресу об'єкта, в якому було замовлено послугу з доставки балону скрапленого газу;

- що стосується звернення позивача від 07.05.2019, оскільки із змісту звернення позивача не вбачалось, що це саме запит на отримання публічної інформації, воно було прийнято в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» та 17.05.2019 була надана відповідь;

- ЗУ «Про доступ до публічної інформації», на який посилається позивач, регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати або аналізувати певну інформацію. Що стосується інформації, яку позивач просив надати у зверненні від 07.05.2019, то вона вимагає певних дій для її створення, що не відповідає вимогам ЗУ «Про доступ до публічної інформації»;

- посилання позивача на порушення відповідачем ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» є безпідставним, оскільки обидві заяви розглядалися в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян», на норми якого є посилання у відповідях, а інформація, яка запитувалась, не відповідає вимогам ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

18.04.2019 року позивачем подано заяву, адресовану Ізмаїльському міському голові, яку згідно зі штампом Ізмаїльського міськвиконкому зареєстровано за вх. № З-551 (а.с.98), в якій позивачем зазначено, що з огляду відмову надати позивачу квитанцію за сплату 430 грн. за балон скрапленого газу, що його доставили 25.03.2019 за вищевказаною позивачем адресою, просив:

- вжити заходів, аби розрахунок за вищевказану послугу відбувався у визначений законом спосіб;

- утриматись від надання брехливих відомостей.

Листом від 25.04.2019 року № З-551 (а.с.99) Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради на звернення позивача від 18.04.2019 р. № 3-551, повідомив останнього про таке:

- звернення не містить даних, необхідних для розгляду та задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» необхідно вказати найменування та адресу об'єкта, в якому позивачем було замовлено послугу з доставки балону скрапленого газу;

- відповідно до ст. 17 Закону України «Про звернення громадян» рішення органу місцевого самоврядування, який розглядає скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено в суді в термін, передбачений законодавством України.

08.05.2019 року позивачем подано запит на отримання інформації від 07.05.2019 року, адресований Ізмаїльському міському голові, який згідно зі штампом Ізмаїльського міськвиконкому зареєстровано за вх. № З-611 (а.с.100), в якому позивачем зазначено, що з огляду на зміст листа від 25.04.2019 № З-551, просив:

- зазначити назви установ, що вони постачають скраплений газ (у балонах) мешканцям міста Ізмаїл, їхні юридичні адреси, та підтвердити наявність контролю за їхньою діяльністю з боку міської ради.

Листом від 17.05.2019 року № З-611 (а.с.101) Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради на звернення позивача від 18.04.2019 р. № 3-551, від 08.05.2019 року № 3-611 повідомив останнього про таке:

- відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» при поданні звернення мають бути дотриманні вимоги стосовно його форми: викладено суть порушеного питання з зазначенням даних, необхідних для розгляду та задоволення заявлених вимог. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику;

- відповідно до ст. 17 Закону України «Про звернення громадян» рішення органу місцевого самоврядування, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено в суді в термін, передбачений законодавством України.

Не погоджуючись з ненаданням Ізмаїльською міською радою відповіді по суті скарг від 18.04.19 та 07.05.19, позивач звернувся до суду з вищенаведеними позовними вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).

1. Щодо позовної вимоги: визнати протиправним ненадання Ізмаїльською міською радою відповіді по суті скарги від 18.04.19, - слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 6, 7, 8 ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Відповідно до ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з ст. 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частинами 2 та 3 статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Судом встановлено, що 18.04.2019 року позивачем подано заяву, адресовану Ізмаїльському міському голові, яку згідно зі штампом Ізмаїльського міськвиконкому зареєстровано за вх. № З-551, в якій позивачем зазначено, що з огляду відмову надати позивачу квитанцію за сплату 430 грн. за балон скрапленого газу, що його доставили 25.03.2019 за вищевказаною позивачем адресою, просив:

- вжити заходів, аби розрахунок за вищевказану послугу відбувався у визначений законом спосіб;

- утриматись від надання брехливих відомостей.

Виходячи з назви та змісту, звернення позивача, вх. № З-551 від 18.04.2019 року, - є заявою (клопотанням) у розумінні ст. 3 Закону № 393/96-ВР.

Відповідно, твердження позивача, що заява позивача від 18.04.2019 року є скаргою, на яку в порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» не надано відповідь по суті - є помилковим, таким, що не відповідає вищенаведеним положенням ст. 19 Закону № 2939-VI щодо назви та змісту запиту на інформацію.

При цьому листом від 25.04.2019 року № З-551 Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради на звернення позивача від 18.04.2019 р. № 3-551, повідомив останнього про таке:

- звернення не містить даних, необхідних для розгляду та задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» необхідно вказати найменування та адресу об'єкта, в якому позивачем було замовлено послугу з доставки балону скрапленого газу;

- відповідно до ст. 17 Закону України «Про звернення громадян» рішення органу місцевого самоврядування, який розглядає скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено в суді в термін, передбачений законодавством України.

Зазначена відповідь надана за підписом міського голови.

З наведеного вбачається, що надана відповідачем - Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради на заяву позивача від 18.04.2019 р. № 3-551 відповідь на дотримання вимог ст. 15 Закону № 393/96-ВР доведена до відома позивача в письмовій формі з посиланням на Закон (Закону України «Про звернення громадян») і викладенням мотивів (звернення не містить даних, необхідних для розгляду та задоволення заявлених позивачем вимог; необхідно вказати найменування та адресу об'єкта, в якому позивачем було замовлено послугу з доставки балону скрапленого газу), а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, позивач суду не навів та не надав.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- підстави для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним ненадання Ізмаїльською міською радою відповіді по суті скарги від 18.04.19 - відсутні.

2. Щодо позовної вимоги: визнати протиправним ненадання Ізмаїльською міською радою відповіді по суті скарги від 07.05.19; зобов'язати Ізмаїльську міську раду надати відповідь по суті скарги позивача, а саме: зазначити назву та юридичну адресу установи, що вона постачає населенню міста Ізмаїл скраплений газ у балонах, та правомірність ціни за надані послуги, - слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону № 2939-VI передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Судом встановлено, що 08.05.2019 року позивачем подано запит на отримання інформації від 07.05.2019 року, адресований Ізмаїльському міському голові, який згідно зі штампом Ізмаїльського міськвиконкому зареєстровано за вх. № З-611, в якому позивачем зазначено, що з огляду на зміст листа від 25.04.2019 № З-551, просив:

- зазначити назви установ, що вони постачають скраплений газ (у балонах) мешканцям міста Ізмаїл, їхні юридичні адреси, та підтвердити наявність контролю за їхньою діяльністю з боку міської ради.

Виходячи з назви та змісту, звернення позивача, вх. № З-611 від 08.05.2019 року, - є запитом на інформацію у розумінні ст. 19 Закону № 2939-VI.

Проте, листом від 17.05.2019 року № З-611 Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради на звернення позивача від 18.04.2019 р. № 3-551, від 08.05.2019 року № 3-611 повідомив останнього про таке:

- відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» при поданні звернення мають бути дотриманні вимоги стосовно його форми: викладено суть порушеного питання з зазначенням даних, необхідних для розгляду та задоволення заявлених вимог. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику;

- відповідно до ст. 17 Закону України «Про звернення громадян» рішення органу місцевого самоврядування, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено в суді в термін, передбачений законодавством України.

Зазначена відповідь надана за підписом міського голови.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву щодо обґрунтування заперечень проти позовних вимог у зазначеній частині посилаються на те, що оскільки із змісту звернення позивача від 07.05.2019 не вбачалось, що це саме запит на отримання публічної інформації, воно було прийнято в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» та 17.05.2019 була надана відповідь.

Однак, наведена позиція не відповідає встановленим судом обставинам щодо назви та змісту звернення позивача, вх. № З-611 від 08.05.2019 року.

Отже, запит позивача на отримання інформації, вх. № 3-611 від 08.05.2019 року, безпідставно (фактично і юридично) розглянутий відповідно до Закону України «Про звернення громадян», та підлягає розгляду в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заперечень щодо заявлених позовних вимог у вказаній частині, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачами не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- правова позиція відповідачів зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи, та обмежує позивача у законодавчо встановленому праві;

- дії щодо надання на запит позивача на отримання інформації, вх. № 3-611 від 08.05.2019 року, відповіді листом від 17.05.2019 року № З-611 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» вчинені відповідачем - Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, відповідно вони є протиправними.

При цьому, відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить, зокрема: визнати протиправним ненадання Ізмаїльською міською радою відповіді по суті скарги від 07.05.19; зобов'язати Ізмаїльську міську раду надати відповідь по суті скарги позивача, а саме: зазначити назву та юридичну адресу установи, що вона постачає населенню міста Ізмаїл скраплений газ у балонах, та правомірність ціни за надані послуги.

Проте, по-перше, як встановлено судом вище, 08.05.2019 року позивачем подано запит на отримання інформації від 07.05.2019 року, адресований Ізмаїльському міському голові, який згідно зі штампом Ізмаїльського міськвиконкому зареєстровано за вх. № З-611, - а не скаргу від 07.05.19, як помилково зазначає позивач.

По-друге, частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного вбачається, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє - є не припустимим.

Виходячи з встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків, зокрема, що запит позивача на отримання інформації, вх. № 3-611 від 08.05.2019 року, безпідставно (фактично і юридично) розглянутий відповідно до Закону України «Про звернення громадян», та підлягає розгляду в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто, фактично, зазначений запит в законодавчо встановленому порядку не розглянутий:

- вимоги позивача про зобов'язання Ізмаїльської міської ради надати відповідь по суті скарги позивача, а саме: зазначити назву та юридичну адресу установи, що вона постачає населенню міста Ізмаїл скраплений газ у балонах, та правомірність ціни за надані послуги, - є передчасними, відповідно такими, що не підлягають задоволенню, та

- керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради повторно розглянути запит позивача на інформацію від 07.05.2019 року, вх. № З-611 від 08.05.2019 року, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому, суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 48 КАС України, зокрема, після залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 48, 77, 78, 241-246, 250, 255, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта: НОМЕР_1 ) до Ізмаїльської міської ради (місцезнаходження: просп. Суворова, 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600; ідентифікаційний код юридичної особи: 26569223) та Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (місцезнаходження: просп. Суворова, 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056983) про визнання протиправним ненадання відповіді та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради щодо надання на запит на інформацію ОСОБА_1 , вх. № 3-611 від 08.05.2019 року, відповіді листом від 17.05.2019 року № З-611 відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Зобов'язати Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 , вх. № 3-611 від 08.05.2019 року, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.