24 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2824/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Дмитрівська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області (27424, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка, вул. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 04365267)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Новікова О.М., звернулась до суду з адміністративним позовом до Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області (надалі - Дмитрівська сільська рада) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у березні 2020 року подала до Дмитрівської сільської ради клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області. З офіційного сайту Дмитрівської ОТГ позивачці стало відомо про те, що її клопотання розглядалося на пленарному засіданні Дмитрівської сільської ради, яке відбулося 03.06.2020 року, однак згідно з протоколом засідання сесії рішення за результатами розгляду поданого клопотання не набрало необхідної кількості голосів для його прийняття. Представник позивачки стверджує, що всупереч вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України Дмитрівська сільська рада не прийняла рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим допустила протиправну бездіяльність. З цих підстав представник позивачки просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Дмитрівської сільської ради згідно протоколу результатів голосування від 03.06.2020 року двадцять шостої сесії Дмитрівської сільської ради об'єднаної територіальної громади сьомого скликання про розгляд клопотання позивачки, який у розумінні ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України не є ані дозволом, ані вмотивованою відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою;
- зобов'язати Дмитрівську сільську раду розглянути заяву позивачки щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянською господарства площею 2 га, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Ухвалою судді від 28.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що клопотання позивачки про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розглянуто на засіданні постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, будівництва, охорони навколишнього природного середовища та благоустрою населених пунктів Дмитрівської сільської ради, включено до порядку денного пленарного засідання сесії та винесено на розгляд сесії Дмитрівської сільської ради. Однак, за результатами депутатського голосування рішення прийнято не було, про що позивачку проінформовано листом №80 від 11.06.2020 року. Тож представник відповідача стверджує, що клопотання позивачки розглянуте відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України у повному обсязі, а Дмитрівська сільська рада, яка не може зобов'язати депутатів ради голосувати, бездіяльності не допускала. Також зазначає, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Стверджуючи, що такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 29.08.2019 року у справі №420/5288/18, від 31.01.2018 року у справі №814/741/16, від 14.03.2018 року у справі №804/3703/16, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивачка правом подачі відповіді на відзив не скористалася.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 у березні 2020 року звернулася до Дмитрівської сільської ради з клопотанням від 31.03.2020 року, в якому просила надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, яка знаходиться поза межами населеного пункту. Вказане клопотання з додатками 02.04.2020 року зареєстроване Дмитрівською сільською радою за №Л-211. (а.с. 7 - 10, 37 - 41)
Листом №66 від 30.04.2020 року Дмитрівський сільський голова повідомив позивачку про те, що у зв'язку з запровадженням карантинних заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" засідання чергової сесії Дмитрівської сільської ради відкладається на невизначений термін до їх закінчення, а клопотання буде розглянуто на черговому засідання сесії Дмитрівської сільської ради. (а.с. 154)
Згодом листом Дмитрівського сільського голови №80 від 11.06.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що її клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розглянуто постійною депутатською комісією з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, будівництва, охорони навколишнього природного середовища та благоустрою населених пунктів Дмитрівської сільської ради, а проект рішення про задоволення цього клопотання було винесено на розгляд сесії ради, пленарне засідання якої відбулося 03.06.2020 року. За результатами голосування рішення не набрало необхідної кількості голосів для його прийняття. (а.с. 155)
Позивачка стверджує, що вказаний лист не отримувала, а про результати розгляду свого клопотання дізналася з протоколу позачергового засідання двадцять шостої сесії Дмитрівської сільської ради сьомого скликання від 03.06.2020 року, який було оприлюднено на сайті Дмитрівської ОТГ. Вважаючи, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 6 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.
На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.
Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
За правилами статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Аналіз наведених норм, які регламентують порядок вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, свідчить, що Дмитрівська сільська рада, зареєструвавши клопотання позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, повинна була перевірити це клопотання на відповідність його вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.
Вирішення клопотання повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Дмитрівської сільської ради, із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішень з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.
Судом установлено, що клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки 02.06.2020 року було розглянуто на засіданні постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, будівництва, охорони навколишнього природного середовища та благоустрою населених пунктів Дмитрівської сільської ради, якою не було знайдено підстав для відмови у задоволенні клопотання та підготовлено проект рішення "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність гр. ОСОБА_1 ". (а.с. 42, 43 - 56)
Цей проект був включений до порядку денного позачергового засідання двадцять шостої сесії Дмитрівської сільської ради сьомого скликання та розглядався на її пленарному засіданні, яке відбулося 03.06.2020 року. (а.с. 35 - 36)
Згідно з наданим відповідачем протоколом засідання сесії №26 від 03.06.2020 року вказане рішення прийнято не було, оскільки при голосуванні пропозиції щодо прийняття проекту рішення із 21 присутніх депутатів сільської ради та сільського голови проголосували "за" - 4 депутати та сільський голова, "проти" - 0, а 17 депутатів утрималися від голосування. Відтак цей проект рішення відхилено, оскільки він не набрав більшості голосів від загального складу ради, який становить 26 осіб. (а.с. 11, 57 - 153)
Наведене свідчить, що клопотання позивачки про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розглянуто відповідачем у строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу прийнято не було.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд погоджується з доводами позову, що у спірних правовідносинах відповідач як представницький орган місцевого самоврядування та розпорядник земель комунальної власності, допустив протиправну бездіяльність, оскільки за клопотанням позивачки про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель комунальної власності, у встановлений строк та спосіб не прийняв рішення, передбачене нормами Земельного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", про надання такого дозволу або про відмову у його наданні.
Суд наголошує, що Дмитрівська сільська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення з питань регулювання земельних відносин, які належать до її відання. Ухилення окремих депутатів Дмитрівської сільської ради від голосування за рішення ради з питань регулювання земельних відносин та відсутність інших депутатів під час голосування не є обставинами, які виправдовують бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, пов'язаних з безоплатною передачею у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності.
Внаслідок такої бездіяльності відповідача порушено право позивачки на належний розгляд її клопотання, поданого у процедурі безоплатного отримання земельної ділянки, та на отримання обґрунтованого рішення за ним у строк та спосіб, установлені законом. Тому порушене право позивачки має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути це клопотання на пленарному засіданні Дмитрівської сільської ради та прийняти відповідне рішення. Такий спосіб захисту узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 29.08.2019 року у справі №420/5288/18, на яку посилався відповідач у відзиві.
Посилання відповідача на висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №814/741/16, від 14.03.2018 року у справі №804/3703/16 про те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність, суд відхиляє, оскільки Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а вже відійшов від цього висновку.
За таких обставин адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов'язальній частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За подання до суду цього позову позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (а.с. 5) Зважаючи на задоволення позову, ці витрати слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У позовній заяві представник позивачки також просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивачки на підтвердження розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката надав копії таких документів: договір про надання правової допомоги №19 від 02.01.2020 року, укладений між адвокатом Новіковим О.М. та ОСОБА_1 додаток до нього, акт приймання - передачі правової допомоги до цього договору від 15.07.2020 року, квитанцію №0272374612 від 14.07.2020 року про перерахування ОСОБА_1 5000 грн. Новікову О.М. згідно з договором про надання правової допомоги. (а.с. 13 - 17)
В акті приймання - передачі правової допомоги до договору від 15.07.2020 року наведений такий опис робіт (наданих послуг) та їх вартість: ознайомлення з матеріалами справи та дослідження законодавства, яке регламентує порядок безоплатної приватизації земельних ділянок (2 години) - 1000 грн., підготовка позовної заяви, оформлення додатків та розрахунків (4 години) - 4000 грн. (а.с. 15)
Суд враховує, що позовна заява від імені ОСОБА_1 , яка складена адвокатом Новіковим О.М., є аналогічною за змістом позовним заявам, складеним та поданим ним 02.07.2020 року, 07.07.2020 року, 10.07.2020 року, 14.07.2020 року, 23.07.2020 року, 28.07.2020 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду в інтересах інших осіб (справи №340/2444/20, №340/2445/20, №340/2446/20, №340/2447/20, №340/2448/20, №340/2449/20, №340/2530/20, №340/2531/20, №340/2532/20, №340/2533/20, №340/2534/20, №340/2535/20, №340/2536/20, №340/2537/20, №340/2603/20, №340/2604/20, №340/2605/20, №340/2606/20, №340/2607/20, №340/2608/20, №340/2609/20, №340/2610/20, №340/2611/20, №340/2612/20, №340/2665/20, №340/2666/20, №340/2667/20, №340/2668/20, №340/2669/20, №340/2670/20, №340/2671/20, №340/2672/20, №340/2820/20, №340/2821/20, №340/2822/20, №340/2823/20, , №340/2825/20, №340/2910/20, №340/2911/20, №340/2912/20, №340/2914/20, №340/2917/20, №340/2918/20).
Суд вважає, що такі послуги адвоката як дослідження законодавства, яке регламентує порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, охоплюються послугою щодо підготовки та подання позовної заяви. Суд також зазначає, що представник позивачки з матеріалами цієї справи не знайомився.
Відтак, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, викладене ним у відзиві на позов, суд вважає, що з огляду на складність та обсяг виконаних адвокатом робіт щодо підготовки позовної заяви, розумний та справедливий розмір винагороди за цю послугу для цілей включення її до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не може перевищувати 2000 грн. Вказані судові витрати слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області (27424, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка, вул. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 04365267) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у встановлений законодавством строк та спосіб.
Зобов'язати Дмитрівську сільську раду Знам'янського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням законної сили повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш