25 вересня 2020 року м. Київ справа №320/1387/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 лютого 2020 року №2 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 20 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , за формулою 1690,67 крб.: 25 днів х 25,4, виходячи, що 1690,67 крб. заробітна плата за період роботи в зоні відчуження з 12.09.1986 по 06.10.1986 (всього 25 діб) і одержана сума множиться на 25,4 календарних днів без обмеження її максимального розміру та з урахуванням уже проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач незаконно відмовив йому в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 03.12.2019 №11, посилаючись на те, що вона не підтверджується первинними документами, а тому не може бути прийнята до перерахунку.
Позивач звертає увагу, що склад та розмір грошового забезпечення, що були включені до вказаної довідки про заробітну плату були предметом адміністративної справи №320/548/19, а відтак, у відповідача були відсутні підстави ставити під сумнів факт отримання зазначених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що довідка про заробітну плату, на підставі якої позивач просить здійснити перерахунок пенсії, не підтверджена первинними документами, що виключає можливість перерахунку на її підставі пенсії по інвалідності.
У судовому засіданні 31.03.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.
Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія №1, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 та вкладкою № НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 28).
Позивач є інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 23.10.2006 ГУ МВС України в Київській області, що надає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (т. 1, а.с. 29).
На час аварії на ЧАЕС позивач проходив службу в органах МВС (т. 1, а.с. 23).
Згідно з маршрутним листом від 23.11.2010 №20/Л-180, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходився у зоні відчуження 25 днів з 12 вересня по 06 жовтня 1986 року (т. 1, а.с. 27).
У зв'язку з відмовою Фастівського міського відділу (з обслуговування м. Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області надати повну інформацію про усі передбачені законом нарахування під час виконання позивачем службового обов'язку у зоні відчуження позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії (справа №320/548/19).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі №320/548/19 визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області щодо надання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 19.10.2018 №7622/109/1004/1/01/18 у період з 12 вересня 1986 року по 06 жовтня 1986 року без урахування одноразової винагороди у розмірі 615,00 крб., премії у розмірі 400,00 крб., добових у сумі 87,50 крб. та коштів на харчування у сумі 71,25 крб.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області видати ОСОБА_1 нову довідку встановленого зразка про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках за період з 12 вересня 1986 року по 06 жовтня 1986 року за роботу у зоні відчуження з урахуванням таких виплат: одноразової винагороди у розмірі 615,00 крб., премії у розмірі 400,00 крб., добових у сумі 87,50 крб. та коштів на харчування у розмірі 71,25 крб.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошового забезпечення за роботу у зоні відчуження з 12 вересня 1986 року по 06 жовтня 1986 року в сумі 1173,75 крб. (одна тисяча сто сімдесят три крб. 75 коп.), а саме одноразову винагороду у розмірі 615,00 крб. (шістсот п'ятнадцять крб. 00 коп.), премію у розмірі 400,00 крб. (чотириста крб. 00 коп.), добові у сумі 87,50 крб. (вісімдесят сім крб. 50 коп.) та кошти на харчування у сумі 71,25 крб. (сімдесят один крб. 25 коп.).
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі №320/548/19 Фастівським міським відділом (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України видано позивачу нову довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження від 03.12.2019 №11, відповідно до якої позивачу було виплачено 1690,67 крб. за 25 робочих днів (т. 1, а.с. 10, 11)
Позивач 20.12.2019 звернувся до ГУ Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 03.12.2019 №11 (т. 1, а.с. 9).
Рішенням від 06.02.2020 №2 ГУ Пенсійного фонду України у Київській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії посилаючись на те, що дана довідка видана на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі №320/548/19, яке не містить підстав для вирахування заробітної плати при обчисленні розміру пенсії, а заявником не було надано первинних документів (т. 1, а.с. 7-8).
Не погоджуючись з вказаною відмовою та її підставами, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 49 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону №796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Згідно з ст. 57 Закону України №796-XII, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1210), яким визначений механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до пп. 4 п. 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Згідно з листом Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 №09-3751/1032/3к/13-412/308 в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без урахування урядових рішень, то повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно із законодавством. При цьому, визначена таким чином заробітна плата не індексується, не виплачується, а тільки враховується при нарахуванні пенсії.
До того ж, у листі Мінсоцполітики від 09.06.1995 №224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Беручи до уваги наведене, суд зазначає, що головною підставою для здійснення перерахунку пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка видається підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №376/3114/17, від 26 жовтня 2018 року у справі №576/1467/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі №529/693/17.
Згідно з абз. 4 ст. 15 Закону України №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Таким чином, підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержану за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.
Судом встановлено, що для перерахунку пенсії позивачем було надано відповідачу довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 03.12.2019 №11, видану Фастівським міським відділом (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) Головного Управління МВС України в Київській області.
Вказана довідка видана позивачу на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №320/548/19, яке набрало законної сили.
При цьому, судом встановлено, що довідка про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 03.12.2019 №11 за формою та змістом відповідає вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.
Під час розгляду справи відповідач не заперечував, що зазначена довідка за формою відповідає вимогам чинного законодавства та має необхідні для перерахунку пенсії відомості.
Разом з цим, відповідач у рішенні від 06.02.20250 №2 відмовив позивачу у здійсненні зазначеного перерахунку, посилаючись на те, що надана довідка не підтверджена первинними документами.
Таким чином, відповідач поставив під сумнів зміст довідки Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) Головного Управління МВС України в Київській області від 03.12.2019 №11, виданої з урахуванням фактів, встановлених рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №320/548/19, яке набрало законної сили.
Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки належність позивачу сум, вказаних у довідці, була встановлена зазначеним судовим рішенням.
Цим же рішенням, як значено вище, Київський окружний адміністративний суд зобов'язав Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області видати ОСОБА_1 нову довідку встановленого зразка про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках за період з 12 вересня 1986 року по 06 жовтня 1986 року за роботу у зоні відчуження з урахуванням таких виплат: одноразової винагороди у розмірі 615,00 крб., премії у розмірі 400,00 крб., добових у сумі 87,50 крб. та коштів на харчування у розмірі 71,25 крб.
Крім того, цим же рішенням суд зобов'язав Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошового забезпечення за роботу у зоні відчуження з 12 вересня 1986 року по 06 жовтня 1986 року в сумі 1173,75 крб. (одна тисяча сто сімдесят три крб. 75 коп.), а саме одноразову винагороду у розмірі 615,00 крб. (шістсот п'ятнадцять крб. 00 коп.), премію у розмірі 400,00 крб. (чотириста крб. 00 коп.), добові у сумі 87,50 крб. (вісімдесят сім крб. 50 коп.) та кошти на харчування у сумі 71,25 крб. (сімдесят один крб. 25 коп.).
Частиною 1 ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 5 цієї ж статті, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Будь-яких доказів, які б спростували висновки Київського окружного адміністративного суду, викладені ним у рішенні від 27.06.2019 у справі №320/548/19, відповідач не надав.
У контексті викладеного суд також зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Тотожні повноваження територіальних органів Пенсійного фонду України визначені й у статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Доказів того, що на виконання даних повноважень відповідачем направлялись запити про надання підтверджуючих документів або вчинялись інші дії і за наслідками таких дій відповідачем були отримані докази, що свідчать про невідповідність сум, зазначених у довідці про заробітну плату фактичним обставинам, відповідач під час розгляду справи не надав.
Беручи до уваги, що обставин, встановлених рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №320/548/19 відповідач під час розгляду справи не спростував, суд дійшов висновку, що правових підстав для відмови у перерахунку позивачу пенсії відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 03.12.2019 №11 відповідач не мав.
Оскільки склад та розмір грошового забезпечення позивача, що вказані у довідці про заробітну плату від 03.12.2019 №11, були встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, у суду відсутні підстави вважати, що зміст довідки носить недостовірний характер або здійснені у ній розрахунки є помилковими.
Беручи до уваги викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 лютого 2020 року №2 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.
Також згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахування висновку суду про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 лютого 2020 року №2, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати вказане рішення.
Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити з 20.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі наведеної вище довідки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії, провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.
Як вже зазначалось судом вище, позивач 20.12.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 03.12.2019 №11.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
З урахуванням наведених вище положень законодавства, право на підвищення пенсії, тобто на її перерахунок на підставі вказаної вище довідки, виникло у позивача з 01.01.2020.
За таких обставин, позовна вимога у частині здійснення перерахунку пенсії підлягає задоволенню саме з 01.01.2019.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , за формулою 1690,67 крб.: 25 днів х 25,4, виходячи, що 1690,67 крб. заробітна плата за період роботи в зоні відчуження з 12.09.1986 по 06.10.1986 (всього 25 діб) і одержана сума множиться на 25,4 календарних днів без обмеження її максимального розміру, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ґрунтуються на припущенні позивача про невірний розрахунок відповідачем розміру пенсії, а отже заявлені на майбутнє.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 лютого 2020 року №2 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 03.12.2019 №11, виданої Фастівським міським відділом (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України видано позивачу нову довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження за період з 12 вересня по 06 жовтня 1986 року, виходячи із заробітної плати у сумі 1690 (одна тисяча шістсот дев'яносто) крб. 67 коп., з урахуванням уже проведених виплат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.