25 вересня 2020 року справа № 320/5872/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не складання подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Ірпені Київської області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7520,98 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Ірпені Київської області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7520,98 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 відкрито провадження у справі №320/5872/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд зазначає, що 22.06.2020 на адресу суду від відповідача на виконання ухвали суду від 15.07.2020 надійшов відзив на позовну заяву від 04.08.2020 №1000-0804-7/63426, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України відзив повинен містити:
1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.
Отже, підпис як обов'язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов'язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
Відзив на позову заяву підписаний представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Шумом Іваном Володимировичем, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зауважує, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, суб'єкт владних повноважень має право на звернення до адміністративного суду в порядку самопредставництва або через представника, яким може бути виключно адвокат.
При цьому, самопредставництво органу державної влади/суб'єкта владних повноважень, згідно з положеннями статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Повноваження адвоката як представника, згідно зі статтею 59 КАС України, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов'язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.
Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.
Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( ч.4 ст.87 ЦК України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону № 755-IV) .
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18, від 10.02.2020 у справі №420/1462/19.
При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.
На підтвердження повноважень Шума Івана Володимировича до відзиву на позовну заяву додано копію довіреності від 20.02.2020 №671/08-16.
Водночас, враховуючи наведені вище норми, додана до вказаного документу копія довіреності не є належним документом на підтвердження повноважень Шума І.В. представляти в суді інтереси Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ані в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, ані в якості залученого представника (адвоката).
Зокрема, до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що Шум І.В. уповноважений діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, або того, що вказана особа є адвокатом.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 86877130).
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача докази на підтвердження повноважень Шума І.В. здійснювати представництво (самопредставництво) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (копію наказу про прийняття на посаду; копію посадової інструкції; копію положення тощо; або копію довіреності чи ордеру, видані відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", у разі наявності у представника статусу адвоката).
Крім того, суд звертає увагу на те, що у прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідач просить суд, зокрема, прийняти апеляційну скаргу відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 та врахувати викладені в ній доводи під час встановлення обставин справи та їх перевірки відповідними доказами.
У той же час, суд зазначає, що адміністративна справа № 320/5872/20 знаходиться на стадії судового розгляду судом першої інстанції, у зв'язку з чим відповідачу слід надати відзив на позовну заяву з уточненням прохальної частини відзиву.
При цьому, суд зауважує, що у випадку ненадання відповідачем таких документів підписаний представником відповідача відзив на позовну заяву не буде прийнятий судом до уваги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 57, 59, 162, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Витребувати від відповідача докази на підтвердження повноважень Шума І.В. як представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, з наданням їх до суду впродовж 10 днів з дня отримання цієї ухвали, а також уточнений відзиву на позовну заяву.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнова А.О.