ун. № 759/22166/19
пр. № 1-кп/759/1441/20
01 вересня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12019100080007112 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , -
ОСОБА_3 у невстановлений час та невстановленому місці вирішив придбати підроблений офіційний документ, а саме - посвідчення водія. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, а саме - посвідчення водія, зателефонував до невстановленої особи та у ході розмови домовився про придбання посвідчення водія та оплату вартості підробленого водійського посвідчення в сумі 200 доларів США. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому місці, за допомогою персонального комп'ютера через Всесвітню мережу «Інтернет» надав невстановленій особі свої анкетні дані та фото з метою внесення їх до підробленого водійського посвідчення. Після цього, невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, в невстановлений час, внесла неправдиві відомості до посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 27.11.2013, виданого Центром ДАІ 8002 нібито на ім'я ОСОБА_3 . У невстановлений час невстановлена особа, у невстановленому місці, користуючись послугами ТОВ «Нова пошта», надіслала у невстановлене відділення в м. Києві посвідчення водія серії № НОМЕР_2 від 27.11.2013, виданого Центром ДАІ 8002 нібито на ім'я ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_3 отримав вищевказане посвідчення. Таким чином, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1994 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п.п. 2.1 «а» та 2.4 Правил дорожнього руху України водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе та в подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
Так, ОСОБА_3 04.10.2019 приблизно о 04 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 та рухаючись по просп.. Академіка Палладіна в м. Києві, був зупинений працівниками поліції за порушення вимог ПДР України. після цього, на законно вимогу працівників поліції надати документи, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 27.11.2013, виданого нібито на його ім'я, є підробленим, використав його, пред'явивши працівникам поліції та був викритий останніми. Відповідно до листа РСЦ МВС України в м. Києві посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 27.11.2013 видавалося на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обвинувачений у присутності захисника не оспорював встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності за правилами спрощеного провадження. Судом шляхом дослідження відповідних заяв встановлено, що сторони, які обізнані із своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.
Враховуючи викладене, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
За таких обставин суд вважає вину ОСОБА_3 доведеною повністю, його дії судом кваліфікуються: ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання підроблювачем; за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він використав завідомо підроблений документ.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних проступків, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає: його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання з дотриманням правил, передбачених ст. 5 КК України, в межах санкцій ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції Закону до 01.07.2020) у виді штрафу, остаточно визначивши покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України ( в редакції Закону до 01.07.2020), за якими призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - 1256 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість) гривень 08 коп. витрат за проведення експертизи № 17-3/1762 від 07.11.2019.
Речовий доказ: посвідчення водія, яке знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження, зберігати при матеріалах даного кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1