печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31039/20-к
07 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
адвоката - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №62020100000000091,-
22.07.2020 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, яке було отримане слідчим суддею 23.07.2020, про зменшення розміру застави у кримінальному провадженні №62020100000000091.
Так, адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , з врахуванням поданих уточнень про зміну вимог, просить слідчого суддю:
- зменшити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 у розмірі визначеному п.3 ч. 5 ст. 183 КПК України, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- повернути заставодавцю ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 824 792 (вісімсот двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., які були внесені нею у якості застави в кримінальному провадженні №62020100000090091 від 11.01.2020 за підозрюваного ОСОБА_5 /На рахунок ТУ ДСА у м. Києві (код 26268059, рах: НОМЕР_2 )
Адвокат та підозрюваний підтримали клопотання, посилаючись на обставини зазначені в ньому, з врахуванням клопотання про зміну вимог.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що на даний час обставини та підстави, у зв'язку із якими було застосовано запобіжний захід, не змінились, а обставини, що характеризують особу підозрюваного враховувались при застосуванні запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62020100000000091, від 11.01.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
05.02.2020 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушенн передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
06.02.2020 року слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 до Печерського районного суду м. Києва було подане клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
06.02.2020 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва було застосовано до відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 02.04.2020 та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Розмір застави було визначено у межах 476 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 000 552 грн.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного такі обов'язки: за першим викликом слідчого або прокурора з'являтися до органу досудового розслідування; не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
07.02.2020 року дружиною підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (заставодавець) було в повному обсязі внесено визначену ухвалою суду від 06.02.2020 року суму застави, а саме 1 000 552 грн., яку було перераховано на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві.
Так, адвокат зазначає, що на даний час в зв'язку з тим, що внесені дружиною ОСОБА_5 грошові кошти, у якості застави фактично були всіма грошовими заощадженнями їх сім'ї, які були офіційно задекларовані ОСОБА_5 і з початком карантинних заходів в Україні, коли інфляційні процеси, спричинені економічною кризою призвели до зростання цін майже на всі побутові та продовольчі товари та послуги, що призвело до скрутного матеріального становища у сім'ї ОСОБА_5 , оскільки його дружина офіційно не працює і перебуває на утриманні чоловіка. Одночасно, знову ж через зазначені вище економічні явища заробітна плата ОСОБА_5 , як службової особи державного органу значно скоротилася, що ще більше погіршило вказані вище обставини, у зв'язку з чим виникла потреба на даний час на вирішення суду поставити питання про зменшення розміру застави.
Окрім цього, адвокат зазначив, що протягом строку дії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 ОСОБА_5 жодного разу не порушив покладених на нього обов'язків, не вчинив жодних дій, які могли б стати підставою для звернення застави в дохід держави і вирішення питання про обрання більш суворого запобіжного заходу.
ОСОБА_5 сумлінно виконував всі покладені на нього обов'язки, з'являвся за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, не залишав місця свого проживання та меж міста Києва без дозволу і відома органу досудового розслідування.
При цьому, на даний час у кримінальному провадженні стороною захисту здійснюється ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, що свідчить про відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та також є підставою для зменшення розміру застави до розмірів 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, з метою захисту прав та законних інтересів ОСОБА_5 (підозрюваний) та його дружини ОСОБА_6 (заставодавець), з урахуванням матеріального становища на даний час підозрюваного та його дружини, адвокат просить задовольнити клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.5 ст.201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено,що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
При постановленні слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвали від 06.02.2020 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу були предметом дослідження наявність обґрунтованої підозри останнього у інкримінованих йому злочинах, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя при постановленні ухвали зазначив про наявність обґрунтованої підозри на даній стадії провадження. Також, слідчий суддя з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного зазначив, що наявні в матеріалах факти та обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, спотворити чи сховати будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя, вивчивши матеріали, вбачає, що з моменту внесення застави, покладені на підозрюваного слідчим суддею обов'язки не порушувались, доказів на спростування вказаних доводів стороною обвинувачення не було надано.
Також слідчим суддею, було оцінено дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, характеризується з позитивної сторони, стан його здоров'я, необхідність матеріального забезпечення сімї та відсутністю доказів, що підозрюваний має намір перешкоджати кримінальному провадженню або переховуватись від слідства.
З урахуванням викладеного, станом на момент розгляду клопотання, на думку слідчого судді, відсутні ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 Глави 18 КПК України строк дії застави, як запобіжного заходу, не передбачений.
З врахуванням зазначених обставин, слідчий суддя пришов до висновку, про задоволення клопотання сторони захисту, оскільки суду було доведено необхідність зменшення застави та її часткове повернення так як належна процесуальна поведінка підозрюваного та важкий матеріальний стан сім'ї останнього, свідчить, про те, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, забезпечить належним чином виконання обов'язків підозрюваних з метою досягнення цілей кримінального провадження та не буде порушувати права на належний матеріальний стан сім'ї підозрюваного.
Відтак, слідчий суддя, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, докази, надані стороною захисту, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту.
Так, суд звертає увагу, що порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15 (у редакції Постанови КМУ від 18.01.2012 № 27) передбачений порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку.
Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).
Таким чином, враховуючи, що розмір застави зменшений з 1 000 552 грн. 00 коп. до 175 760 грн. 00 коп., тому різниця у сумі 824 792 грн. 00 коп. підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №62020100000000091 - задовольнити.
Змінити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави застосований на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020, в частині зменшення розміру визначеної застави для забезпечення виконання покладених обов'язків.
Визначити новий розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 175 760 (сто сімдесят п'ять сімсот шістдесят) грн. 00 коп.
Повернути заставодавцю ОСОБА_6 , РНКОПП НОМЕР_1 , частину грошових коштів у розмірі 824 792 (вісімсот двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., які були внесенні у якості застави у кримінальному провадженні №62020100000000091, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020, за підозрюваного ОСОБА_5 на рахунок ТУ ДСА у м.Києві (код 26268059, рах. НОМЕР_2 )
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 11.08.2020 року о 14-05 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1