23.09.2020 Справа № 756/11720/20
Справа пр. №2/756/5620/20
ун. №756/11720/20
23 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
П. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).
Також за приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявляється фактично дві вимоги немайнового характеру: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.
Позивач хоч і додає до позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн, однак судовий збір сплачений нею не в повному обсязі.
Відтак, ОСОБА_1 слід надати докази сплати судового збору на реквізити Оболонського районного суду м. Києва окремо за кожну з вимог немайнового характеру у розмірі, встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, а саме - 1681,60 грн (840,80 грн + 840,80 грн). Тобто позивачеві необхідно доплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн, враховуючи те, що нею вже сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Крім того, вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. п. 2, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, ОСОБА_1 вимоги, передбачені вказаними законодавчими нормами, не виконані.
Так, позивач не вказала реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку відповідача, а також відомі офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Позивач ОСОБА_1 , окрім вимоги про розірвання шлюбу, заявляє також вимогу про визначення місця проживання сина з матір'ю. Проте позивач не вказує орган опіки та піклування в якості учасника справи.
Відтак, позивачеві слід визначитись з колом учасників справи.
За приписами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані позивачем копії письмових доказів (для суду та для відповідача) не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням її ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення), позивачем не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів поданих нею письмових доказів.
Більш того, позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, за приписами п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
ОСОБА_1 у прохальній частині позовної заяви просить суд визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 з нею, однак, не вказує, за якою саме адресою слід визначити місце проживання дитини. Більш того, у позовній заяві та долучених до неї документах відсутнє посилання на висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з матір'ю.
Таким чином, позивачеві слід визначитись зі змістом своїх позовних вимог.
Крім того, суддя звертає увагу позивача на таке.
Ст. 110 СК України передбачено право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Питання ж про визначення місця проживання малолітньої дитини у разі наявності спору між батьками регулюється ст. 161 СК України.
Зі змісту СК України вбачається, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей різні за своїм змістом та обґрунтуванням, регулюються різними законодавчими нормами, а тому такі позовні заяви подаються до суду окремо і розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.
Таким чином, позивачеві слід обґрунтувати можливість об'єднання та одночасного розгляду судом позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, взаємозв'язок цих вимог та доцільність їх розгляду в одному провадженні, а також те, що такі вимоги є однорідними, пов'язані між собою, від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків у термін до 01 жовтня 2020 року, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Андрейчук