Справа № 755/13457/20
іменем України
"23" вересня 2020 р. cуддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зняття арешту з майна, -
позивач звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зняття арешту з майна та просить зняти арешт, накладений постановою старшого слідчого в ОВС СВПМ ДПА в Київській області від 23 квітня 2007 року в межах кримінальної справи № 47-756 на будинок АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві власності.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
У порядку, передбаченому КПК України, суди вправі вирішувати питання, що виникають при виконанні вироків, а саме питання щодо скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.
Разом з тим спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно зі статтею 409 КПК України 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок.
Як роз'яснено в п.4 Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків» у порядку, передбаченому КПК , суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків: в тому числі про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдовувального вироку чи відмову у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.
У тому випадку, якщо вироком суду дане питання не вирішене, та при виконанні вироку виникають певні сумніви і протиріччя, виникає право на звернення до суду з заявою щодо вирішення такого питання в порядку виконання вироку та скасування заходів забезпечення у кримінальному процесі, а саме скасування постанови про накладення арешту на майно відповідно до ст. 409 КПК України.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, оскільки арешт на спірний будинок було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення позивача з метою забезпечення відшкодування збитків, а вироком суду питання зняття арешту не вирішено, тому позивачу необхідно звернутися до суду з заявою щодо скасування заходів забезпечення у кримінальному процесі, а саме скасування постанови про накладення арешту на майно відповідно до ст. 409 КПК України.
За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зняття арешту з майна.
Керуючись п.4 Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», ст.ст. 186, 260, 261, 353 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зняття арешту з майна.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна