Справа № 755/13506/20
№ 1-кс/755/4283/20
"21" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Миколаївської області м. Вознесенськ, українцю, громадянину України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005110 від 19.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 .
Клопотання мотивоване тим, що існує обґрунтована підозра у вчиненні умисного злочину ОСОБА_4 .
При таких обставинах 19.09.2020, близько 03 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 59-Б, де в нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, помітив на неохоронюваній стоянці транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Dodge» моделі «Journey», помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та в цей час останній обрав об'єктом свого злочинного посягання два бокові дзеркала заднього виду, вказаного автомобіля.
Для цього, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля, де по-черзі, руками зірвав два дзеркала заднього виду, загальною вартістю 3000.00 грн., які належать потерпілій ОСОБА_9 .
Після цього, ОСОБА_4 , разом з викраденим майном з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, при цьому заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 3000.00 грн.
20.09.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події за адресою: місто Київ, вулиця Райдужна, 59-Б; протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ вул. Райдужна 61; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом перегляду відеозапису; протоколом проведення слідчого експерименту; іншими матеріалами кримінального провадження
Беручи до уваги ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним із покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; обвинувачується у вчиненні не тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років; може незаконно впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме - не з'являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу, може впливати на строки проведення досудового розслідування; а також, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній, перебуваючи на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, раніше неодноразово судимий. У зв'язку з вищенаведеним, просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 не заперечувала проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначила, що її підзахисний погано себе почуває, а тому клопотала у судовому засіданні, щодо запезпечення її підзахисному невідкладного проведення судово-медичного обстеження.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є не тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, може впливати на потерпілу та свідків, уникати від досудового розслідування та суду, а тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч.6 ст. 206 КПК України забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження особи та надати невідкладну медичну допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання, тобто до 19 листопада 2020 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 42 040 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В порядку ст. 206 КПК України зобов'язати прокурора забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_4 та надання йому невідкладної медичної допомоги.
Повний текст ухвали буде проголошено 22 вересня 2020 року о 12 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя