Справа № 755/9154/20
"13" липня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, 185 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, 185 КУпАП.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 16 червня 2020 року о 15 годині 36 хвилин ОСОБА_1 в м. Києві по бул. Перова, 12, керуючи автомобілем «Хонда Цівік» д/н НОМЕР_1 не зупинився на вимогу працівника патрульної поліції про зупинку т/з, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі, після зупинення транспортного засобу знову почав рух та був зупинений за адресою бул. Перова, 16. Крім того, на неодноразові прохання працівників поліції про пред'явлення документів, які посвідчують особу, не реагував, вчинивши злісну непокору законній вимозі поліцейських при виконанні ними службових обов'язків з охорони громадського порядку.
Своїми діями водій порушив п. 2.4 ПДР України.
У судовому засіданні особа, щодо якої складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, вину не визнав, пояснив, що 16 червня 2020 року о 15 год. 36 хв. вимогу працівника патрульної поліції про зупинку т/з, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, не бачив, під час зупинення його транспортного засобу шляхом переслідування працівниками поліції про причину зупинки та переслідування йому повідомлено не було, також ОСОБА_1 зазначив, що злісної непокори не чинив, свої документи, які посвідчують особу, тримав у своїй руці, повідомивши про це працівників полії, вимагаючи при цьому повідомити йому про причину зупинення його транспортного засобу. Не отримавши інформацію від працівників поліції щодо причини зупинки його автомобіля, залишив місце зупинення, почавши рух на автомобілі, після чого був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі та затриманий із застосуванням спеціального засобу «кайданки» та доставлений до Дніпровського управління поліції в м. Києві по вул. Червоноткацькій, 2, для складання протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно із ст. 122-2 КУпАП, передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Також, ст.185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку працівників поліції, винуватість особи підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне затримання, рапортами працівників поліції, але суд при вивченні останніх встановив наступне.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853), надалі - Інструкції) та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При наданні оцінки протоколу про адміністративне затримання, то даний доказ у розумінні ст. 251 КУпАП суд визнає не належним, оскільки останній, ніяким чином не підтверджує та/або не спростовує наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності у спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст. 185 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. ч.1 ст.122-2, ст. 185, 247, 251, 252 КУпАП суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст. 185 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А.Дзюба