Номер провадження 2/754/357/20
Справа №754/16463/17
Іменем України
(повне рішення суду виготовлено 24 вересня 2020 року)
21 вересня 2020 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., номер справи: 754/16463/17
ОСОБА_1 - позивач
ОСОБА_2 - відповідач
Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Левченко Євгенія Валеріївна - третя особа
Вимоги позивача: усунення спадкоємця від права на спадкування
ОСОБА_3 - адвокат позивача
Герасько Л.Ю. - адвокат відповідача
Позивач звернувся до суду про усунення від права на спадкування за законом відповідача після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що спадкодавець перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу, а відповідач ухилився від надання допомоги спадкодавцеві.
У судовому засіданні адвокат відповідача позовні вимоги не визнав та не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності позивача, адвоката останнього та третьої особи.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надіславши до суду листа про розгляд справи за її відсутності.
Позивач і його адвокат у судове засідання не з'явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями і крім того їм достовірно відомо про наявність даного спору на розгляді судом, однак, вони не цікавляться провадженням у справі.
З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності позивача, адвоката останнього та третьої особи.
Вислухавши адвоката відповідача, показання свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.09.2017 року.
Сторони звернулись до третьої особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ..
Як вказує позивач у позові, померлий за життя 24.07.2017 року потрапив до Обухівської центральної районної лікарні, а потім був переведений до клініки «Міськбуд» де і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У період перебування спадкодавця в медичних установах про нього піклувались лише позивач та діти останнього.
Допитані судом свідки в своїх показаннях повідомили суду наступне.
Свідок позивача: ОСОБА_5 зазначив, що позивач його теща. До того, як ОСОБА_4 потрапив до лікарні він сторонньої допомоги не потребував і завжди був свідомий та до лікарні працював водієм. Чи ухилявся відповідач хоча б раз від надання допомоги ОСОБА_4 він не чув.
Свідок позивача: ОСОБА_6 зазначив, що відповідача він не знає. У літку 2017 року ОСОБА_4 лежав у лікарні.
Свідок позивача: ОСОБА_7 зазначив, що до лікарні ОСОБА_4 не потребував допомоги.
Свідок позивача: ОСОБА_8 зазначила, що вона не чула від ОСОБА_4 , що він потребує допомоги і не чула щоб відповідач ухилявся від допомоги ОСОБА_4 , а також останній ні разу не говорив, що відповідач приходив до нього.
Свідок: ОСОБА_9 зазначила, що вона є матір'ю відповідача і ОСОБА_4 не потребував допомоги до дня смерті. Відповідач точно не був у лікарні в ОСОБА_4 , оскільки останній сам просив про це, а також зі слів ОСОБА_4 знає, що в селі ОСОБА_4 і позивач здають будинок в оренду та мають дохід від цього.
Свідок відповідача: ОСОБА_10 зазначила, що вона є тіткою позивача і прабабою відповідача та за життя ОСОБА_4 не потребував сторонньої допомоги. Їй ОСОБА_4 особисто говорив, що в нього кошти є і йому допомоги не потрібно, а також ОСОБА_4 їй у телефонній розмові сам говорив щоб до нього в лікарню не їхали.
Свідок відповідача: ОСОБА_11 зазначила, що позивач її двоюрідна сестра, а відповідач троюрідний онук і ОСОБА_4 за життя ніякої допомоги не потребував.
Свідок відповідача: ОСОБА_16 зазначила, що позивач її двоюрідна сестра і що ОСОБА_4 до лікарні ніякої допомоги не потребував.
Свідок позивача: ОСОБА_13 зазначила, що три роки до дня смерті вона лікувала ОСОБА_4 та за місяць до дня смерті останній лежав у лікарні де і помер. До лікарні ОСОБА_4 за медичними показниками не потребував стороннього догляду. Перед смертю ОСОБА_4 сам прийшов у лікарню. Позивача вона не знає взагалі. У ОСОБА_4 був «цироз печінки» та «цукровий діабет». До ОСОБА_4 приходив лише двоюрідній брат зі слів цієї особи та який своїми коштами платив за лікування ОСОБА_4 ..
Свідок позивача: ОСОБА_14 зазначив, що сторін він не знає, а ОСОБА_4 знав і з ним дружив та спілкувався до дня смерті останнього. До лікарні ОСОБА_4 за своїм фізичним станом не потребував допомоги. Крім того, ОСОБА_4 йому говорив, що крім брата ОСОБА_17 йому немає кому допомогти. ОСОБА_4 був забезпеченою людиною та працював до того, як потрапив у лікарню.
Свідок позивача: ОСОБА_15 зазначила, що вона рідна дочка позивача та в лікарні ОСОБА_4 був біля місяця де і помер. Вона особисто не говорила відповідачу, що ОСОБА_4 у лікарні і з відповідачем не спілкувалась. У неї лікарі нічого не просили.
Згідно з ч. 3 і ч. 5 ст. 1224 ЦК України, 3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. 5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, 6. Правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України (далі - СК). Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.
Оцінюючи в сукупності надані учасниками справи і зібрані судом у процесі розгляду справи докази, суд вважає позовні вимоги недоведеними з наступних підстав.
Зокрема, суду не надано і судом не здобуто конкретних правових та беззаперечних доказів, що на відповідача покладався обов'язок утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України.
Також суду не надано і судом у процесі розгляду справи не здобуто конкретних правових та беззаперечних доказів, які б свідчили або давали правові підстави для висновку, що ОСОБА_4 за життя і до дня смерті був у безпорадному стані, зумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли він не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.
За таких обставин, позов не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.