2/754/443/20
Справа № 754/9959/18
Іменем України
22 вересня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючої судді - Таран Н.Г.
за участю секретаря - Раєвського П.А.,
у відсутності сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю: «Саулес Фабрика Україна», про поділ майна подружжя,
В провадженні суду з липня 2018 року перебуває вищевказана цивільна справа.
Зважаючи на предмет спору у даній справі, те, що позивач та відповідач систематично не з'являлись в судові засідання, направили на адресу суду заяви про можливість розгляду справи у їх відсутність, ухвалою суду від 22.11.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання визнано явку позивача та відповідача в судові засідання обов'язковою. У зв'язку з неявкою позивача та відповідача в судове засідання, що відбулося 22.11.2019 року, відкладено розгляд справи на 29.01.2010 року.
В судове засідання, що було призначено на 29.01.2020 року позивач не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату судового засідання та про її обов'язкову участь у ньому, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В судове засідання, що відбулося 25.05.2020 року ні позивач, ні відповідач не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про відправлення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомили. У зв'язку з вищевикладеним розгляд справи було відкладено на 10.08.2020 року.
В судове засідання, що було призначено на 10.08.2020 року сторони по справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись судом завчасно та належним чином. У зв'язку з вищевикладеним розгляд справи будо відкладено на 22.09.2020 року.
В судове засідання, що було призначено на 22.09.2020 року сторони по справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Поштові конверти, що були надіслані на адресу позивача та відповідача повернулися до суду з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 ст. 131 ЦПК України).
Отже, у разі якщо судову повістку направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не з'явлення до суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
З огляду на наведене, суд вважає, що було вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення позивача та відповідача, явка яких визнана судом обов'язковою.
Крім того, сторони по справі мають можливість отримати інформацію щодо стадій розгляду судових справ на сайті «Судова влада України», у розділі «Список справ, призначених до розгляду», який розроблений для перегляду інформації про судові засідання.
Таким чином, позивач не була позбавлена об'єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, скориставшись безоплатним цілодобовим доступом до сайту «Судова влада України», однак наданими процесуальними правами не скористалася, в судові засідання не з'являлася без поважних на те, причин, будучи належним чином повідомленою про те, що її явка в судові засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка позивача в судові засідання визнана судом обов'язковою, остання будучи належним чином повідомленою повторно не прибула у судове засідання та не повідомила суд про причини неявки, її нез'явлення зважаючи на предмет спору у даній справі перешкоджає розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При виборі і застосуванні норм права у даній справі суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №910/15442/17, від 25.06.2018 року у справі № 904/9904/17.
Згідно з ч. 4 ст. 10ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державною. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України»).
Крім того, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
Також, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю: «Саулес Фабрика Україна», про поділ майна подружжя - залишити без розгляду.
Роз'яснити сторонам право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н.Г. Таран