1-в/754/359/20
Справа № 754/2548/19
Іменем України
22 вересня 2020 року суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробацїї» у м. Києві та Київській області про приведення у відповідність до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року за №2617-VIII, вироку Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2019 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Деснянського районного суду м. Києва надійшло подання інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробацїї» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року за №2617-VIII щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом'якшення призначеного покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом'якшення призначеного покарання відносно засудженого ОСОБА_3 .
Вказане подання мотивоване тим, що з 24.04.2019 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Деснянському районному відділі філії Державної установи «Центр пробацїї» в м. Києві та Київській області.
01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення судового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за№2617-УІІІ від 22 листопада 2018 року, яким санкцію ч. 1 ст. 309 КК України було змінено, якими встановлено, що Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Отже, враховуючи викладене, заявник просить суд на підставі ст.ст. 537, 539 КК України вирішити питання щодо приведення вищенаведеного вироку суду у відповідність з діючім законодавством.
Представник уповноваженого органу з питань пробацїї в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд подання без участі прокурора та одночасно вимоги подання не підтримав.
Засуджений ОСОБА_3 судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд за його відсутності, заперечував з приводу задоволення подання інспектора.
Згідно з ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2019 року затверджено угоду від 15 лютого 2019 року про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , якою ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання ОСОБА_3 призначено у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком на 3 (три) роки та покладено на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України - суд, під час виконання вироків має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Згідно з ч. 3 ст. 74 КК України - призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію повного закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 цього Кодексу.
Правила ч. 2 ст. 72 КК України складають виключно покарання та зарахування строків попереднього ув'язнення.
01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення судового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за№2617-УІІІ від 22 листопада 2018 року, яким санкцію ч. 1 ст. 309 КК України було змінено з позбавлення волі на обмеження волі.
Подання про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року не містить обґрунтування та включає в себе виключно посилання на вимоги п. 13 ч. 1 ст.537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року.
Разом з тим, за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2019 року засудженого ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання іспитовим строком на один рік, що унеможливлює застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Аналізуючи положення ст. 74 КК України та ст. 537 КПК України суд приходить до переконання, що відділ ДУ «Центр пробації» може звертатися до суду з клопотанням про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року виключно за обставин перебування такого вироку на виконанні в органі пробації та відбування засудженим за цим вироком призначеного покарання.
Засуджений ОСОБА_5 не відбуває покарання за вироком суду а звільнений від відбування призначеного йому покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, з покладанням обов'язків ст.76 КК України, що в свою чергу унеможливлює приведення вироку суду від 12.03.2019 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року.
Таким чином, з огляду на необґрунтованість та недоведеність поданого інспектором Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області подання, суд вважає за необхідне в його задоволенні відмовити.
Керуючись ст.ст.74,75,78 КК України, ст.ст.164,165 КВК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні подання інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення у відповідність вироку Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2019 року відносно засудженого ОСОБА_5 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів із дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1