23 вересня 2020 року справа №200/3110/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 р. (повний текст рішення складено 21.07.2020 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/3110/20-а (головуючий І інстанції суддя Стойка В.В.) за позовом Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язати здійснити певні дії,
Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" (далі - позивач) 19.03.2020 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0003465704 від 27.09.2019 року щодо сплати штрафу з податку на додану вартість на суму 49685, 41 грн. та зобов'язати відповідача провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків ДП Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 147 580, 90 грн. по вказаних у додатку платежах до податкового повідомлення-рішення № 0003465704 від 27.09.2019 року; вирішити питання судових витрат (а.с. 1-4).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 200/3110/20-а позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми від 27.09.2019 року за № 0003465704 у сумі 49 685,41 грн.
Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1 щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 147 580,90 грн.
Вирішено питання судових витрат (а.с. 115-118).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що несплата податкового зобов'язання є триваючим порушенням, яке закінчується у день фактичної сплати суми грошового зобов'язання. Санкції за порушення граничних термінів нараховуються в IКП платника в автоматичному режимі в день погашення податкового боргу.
Апелянт вважає, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
За таких обставин відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято відповідно до вимог законодавства.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1 (ЄДРПОУ 34032208; 85670, Донецька обл., м. Вугледар вул. Магістральна, 4) пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Головним державним інспектором відділу податків і зборів з Мар'нського управління Головного управління ДПС Донецької області було проведено камеральну перевірку та складено акт № 16/05-99-57-04/34032208 від 09 вересня 2019 року з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.
За висновками акту камеральної перевірки вказано на порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (а.с. 12-14).
На підставі зазначених висновків акту камеральної перевірки 16/05-99-57-04/34032208 від 09 вересня 2019 року податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 року за № 0003465704 про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 49 685,41 грн. (а.с. 15).
ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» звернулось зі скаргою від 10.09.2019 р. № 1999 (копія додається) до Державної податкової служби України про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, яка була залишена без задоволення (рішення від 12.12.2019 року № 12783/6/99-00-08-05-05) (а.с. 16-17, 26).
Предметом даної справи є правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штрафні фінансові санкції.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
За унормуванням п. 41.1, 41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
За змістом пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1статті 14 Податковий кодекс України).
Приписами пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України окреслено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (ст. 203 Податкового кодексу України).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 126.1. статті 126 Податкового кодексу України).
Як вбачається з акту камеральної перевірки 16/05-99-57-04/34032208 від 09 вересня 2019 предметом перевірки стала своєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2015 року.
Ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У пункті 76.1 статті 76 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено: камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 76.3 статті 76 цього Кодексу зазначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2015 року, за результатами якої було складено акт № 16/05-99-57-04/34032208 від 09.09.2019 року.
Так, строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) врегульовано статтею 114 Податкового кодексу України, відповідно до якої граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
За приписами п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З огляду на вищевказані приписи Податкового кодексу України, вбачається, що строк коли фіскальна служба мала провести перевірку та як результат визначити суму податкових зобов'язань та/або штрафних санкцій по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року не повинен бути пізніше вересня 2018 року.
Таким чином, відповідачем порушений 1095 денний строк як проведення перевірки, так і визначення суми штрафних санкцій.
Верховний Суд в постановах від 28.01.2020 у справі № 520/3161/19 і від 29.01.2020 року у справі № 620/1040/19 сформулював такий правовий висновок: “Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що повноваження щодо визначення грошових зобов'язань податковий орган може реалізувати не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання”.
Зазначені висновки також знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 820/3543/17, від 10.05.2018 року у справі № 820/3544/17.
Таким чином, суд вважає, що суд першої інстанції правильно визнав податкове-повідомлення рішення № 0003465704 від 27.09.2019 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У спірних правовідносинах суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.
Вказаними рішеннями встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.
Як вбачається з матеріалів справи нарахування пені з податку на додану вартість у розмірі 147 580,90 грн. було здійснено в період з 07.08.2019 року по 03.09.2019 року.
Підставою для нарахування пені стало погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року, яке було здійснено відповідачем шляхом перерозподілу сплачених податкових зобов'язань за 2019 рік.
Тобто, відповідач здійснив погашення податкових зобов'язань шляхом перерозподілу за період, за який позивач є звільненим від грошового зобов'язання відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України та нарахував пеню.
За таких обставин правомірно задоволена позовна вимога про зобов'язання відповідача провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 147 580,90 грн.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що, приймаючи спірне рішення, він діяв правомірно.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 р. - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 р. у справі № 200/3110/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складений 24 вересня 2020 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді І.Д. Компанієць
Е.Г. Казначеєв