ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 вересня 2020 року м. Київ № 826/1556/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
26.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренландія» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 16.11.2017 №0198011309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зміст оскаржуваного рішення не дає зрозуміти на підставі та за який період прострочення застосовані штрафні санкції та нарахована пеня. Також спірне рішення підписане уповноваженою особою ГУ ДФС у м. Києві І.В. Козловим, який не є ні керівником, ні заступником ГУ ДФС у м. Києві.
Крім того, позивач зауважив, що за даними ТОВ «Гренландія» станом на 30.06.2017 відсутні недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумах, з яких розраховані штрафи. Також подав до суду довідки ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про відсутність заборгованості станом на 11.05.2017, 04.07.2017, 09.08.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов в якому вказав на безпідставність позовних вимог позивача та правомірність оскаржуваного рішення від 16.11.2017 №0198011309. Зауважив, що ТОВ «Гренландія» не своєчасно сплачено єдиний внесок за серпень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, липень-жовтень, грудень 2015 року, січень-жовтень, грудень 2016 року, січень-березень, червень-серпень 2017 року.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, неявку представника відповідача, суд за клопотаннями представників позивача, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
16.11.2017 уповноваженою особою - начальником управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у м. Києві І.В. Козловим прийнято рішення №0198011309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на підставі якого до ТОВ «Гренландія» згідно частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (Закон №2464-VI) застосовані штрафні санкції за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.09.2013 по 01.01.2015 у розмірі 10552,54 грн (10%), за період з 01.01.2015 по 17.03.2016 у розмірі 59757,92 грн (20%), а також нараховано пеню у розмірі 45411,6 грн.
Позивач оскаржив вказане рішення у адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України від 29.12.2017 №32243/Є/99-99-11-02-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 16.11.2017 №0198011309 - без змін.
Не погоджуючись із результатом адміністративного оскарження рішення від 16.11.2017 №0198011309 та вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон №2464-VI.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У відповідності до статтей 41 та 191 Податкового кодексу України контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів, а саме органів доходів і зборів.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6, абзаців 1 і 2 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 7 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Виходячи із положень абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як зазначено у частині 10 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у розмірі 10% до 01.01.2015).
Відповідно до частини 14 статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно з пункту 1 розділу VII Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (Інструкція №449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449, передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Згідно пункту 7 розділу VII Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
Позивач зазначає, що спірне рішення від 16.11.2017 №0198011309 підписане начальником управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у м. Києві І.В. Козловим, у той час як дана особа не є начальником чи заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві.
Суд зазначає, що обов'язкова вимога щодо підписання рішення про нарахування пені та застосування штрафів начальником чи заступником начальника контролюючого орану закріплена лише у пункті 7 розділу VII Інструкції №449, у той час як норма акту вищої юридичної сили, а саме частина 14 статті 25 Закону №2464-VI передбачає, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймає посадова особа органу доходів і зборів.
Крім того, на користь висновку про те, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів може приймати не лише начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник, свідчить також і передбачена у додатку 12 Інструкції №449 форма такого рішення, яка містить графу «посада особи, яка прийняла рішення». Тобто, затверджена форма рішення про нарахування пені та застосування штрафів вимагає зазначати посаду особи, яка прийняла рішення, але не містить зазначення посади «начальник/заступник начальника».
Також суд враховує, що наказом начальника ГУ ДФС у м. Києві від 02.06.2017 №4397 «Про надання повноважень», уповноважено начальника управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у м. Києві І.В. Козлова на винесення рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що рішення від 16.11.2017 №0198011309 прийняте та підписане належною особою, яка мала на те відповідні повноваження.
Встановлено, що підставою для прийняття рішення від 16.11.2017 №0198011309 слугував висновок відповідача про те, що ТОВ «Гренландія» не своєчасно сплачено єдиний внесок за серпень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, липень-жовтень, грудень 2015 року, січень-жовтень, грудень 2016 року, січень-березень, червень-серпень 2017 року.
На підтвердження вказаного висновку відповідач подав до суду витяг з інтегрованої картки платника (ІКП) ТОВ «Гренландія» та розрахунок штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (Порядок №422), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Позивач заперечує такий висновок відповідача та зазначає, що станом на 30.06.2017 у ТОВ «Гренландія» відсутні недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумах, з яких розраховані штрафи. Подав до суду довідки ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про відсутність заборгованості станом на 11.05.2017, 04.07.2017, 09.08.2017. Доказів сплати відповідних сум єдиного внеску у вказані періоди позивачем не надано.
Суд враховує, що позивач не заперечує достовірність відображених у ІКП відомостей щодо нарахування й сплати єдиного внеску, а такі відомості узгоджується із даними довідок ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про відсутність заборгованості станом на 11.05.2017, 04.07.2017, 09.08.2017.
З огляду на наведене суд дослідив питання своєчасності сплати позивачем єдиного внеску за серпень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, липень-жовтень, грудень 2015 року, січень-жовтень, грудень 2016 року, січень-березень, червень-серпень 2017 року використовуючи відомості з ІКП ТОВ «Гренландія».
Так, ІКП ТОВ «Гренландія» у спірні періоди містить наступні записи про нарахування єдиного внеску та факти його сплати:
з початку 2013 року до 02.10.2013 відсутні платежі та нарахування, обліковується недоїмка у сумі 3264,56 грн;
02.10.2013 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 02.10.2013 №390 на суму 954,43 грн;
21.10.2013 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6892,98 грн терміном сплати до 21.10.2013;
28.10.2013 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 28.10.2013 №940 на суму 589,57 грн та платіжного доручення від 28.10.2013 №939 на суму 6216,72 грн;
12.11.2013 сплата до бюджету згідно платіжного доручення №963 від 11.11.2013 на суму 6295,9 грн;
20.11.2013 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6328,35 грн терміном сплати до 20.11.2013;
20.12.2013 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6328,35 грн терміном сплати до 20.12.2013;
станом на 31.12.2013 рахувалась недоїмка у сумі 8160,54 грн;
11.01.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 11.01.2014 №1123 на суму 548,17 грн та платіжного доручення від 11.01.2014 №1122 на суму 5780,18 грн;
20.01.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6898,96 грн терміном сплати до 20.01.2014;
20.02.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6898,96 грн терміном сплати до 20.02.2014;
20.03.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6898,96 грн терміном сплати до 20.03.2014;
20.04.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6898,96 грн терміном сплати до 20.04.2014;
20.05.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 6898,96 грн терміном сплати до 20.05.2014;
20.06.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7063,06 грн терміном сплати до 20.06.2014;
04.07.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 04.07.2014 №1555 на суму 597,6 грн та платіжного доручення від 04.07.2014 №1554 на суму 6301,36 грн;
09.07.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 09.07.2014 №1572 на суму 597,6 грн та платіжного доручення від 09.07.2014 №1573 на суму 6301,36 грн;
11.07.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 11.07.2014 №1589 на суму 597,6 грн та платіжного доручення від 11.07.2014 №1590 на суму 6301,36 грн;
21.07.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7249,04 грн терміном сплати до 21.07.2014;
станом на 30.07.2014 обліковується недоїмка у сумі 23613,86 грн;
15.08.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 15.08.2014 №69 на суму 597,6 грн та платіжного доручення від 15.08.2014 №70 на суму 6301,36 грн;
20.08.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7480,3 грн терміном сплати до 20.08.2014;
22.09.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7467,85 грн терміном сплати до 22.09.2014;
20.10.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7555,38 грн терміном сплати до 20.10.2014;
20.11.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7555,38 грн терміном сплати до 20.11.2014;
09.12.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 09.12.2014 №504 на суму 597,6 грн та платіжного доручення від 09.12.2014 №503 на суму 6301,36 грн;
12.12.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 12.12.2014 №534 на суму 1239,77 грн та платіжного доручення від 12.12.2014 №533 на суму 13072,36 грн;
16.12.2014 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 16.12.2014 №560 на суму 1294,84 грн та платіжного доручення від 16.12.2014 №561 на суму 13653,31 грн;
22.12.2014 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8341,16 грн терміном сплати до 22.12.2014;
станом на 31.12.2014 обліковується недоїмка у сумі 18955,73 грн;
20.01.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7515,94 грн терміном сплати до 20.01.2015;
20.03.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 7808,05 грн терміном сплати до 20.03.2015;
20.04.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8007,34 грн терміном сплати до 20.04.2015;
20.05.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8354,84 грн терміном сплати до 20.05.2015;
20.06.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 9101,4 грн терміном сплати до 20.06.2015;
20.07.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 13867,42 грн терміном сплати до 20.07.2015;
20.08.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8292,63 грн терміном сплати до 20.08.2015;
20.09.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8546,72 грн терміном сплати до 20.09.2015;
20.10.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8546,72 грн терміном сплати до 20.10.2015;
20.11.2015 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8326,57 грн терміном сплати до 20.11.2015;
25.11.2015 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 25.11.2015 №1431 на суму 6900,91 грн;
15.12.2015 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 15.12.2015 №1505 на суму 807,02 грн та платіжного доручення від 15.12.2015 №1 на суму 121,54 грн;
станом на 31.12.2014 обліковується недоїмка у сумі 98839,42 грн;
20.01.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 9033,6 грн терміном сплати до 20.01.2016;
22.02.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8745 грн терміном сплати до 22.02.2016;
17.03.2016 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 17.03.2016 №313 на суму 6766,44 грн та платіжного доручення від 17.03.2016 №312 на суму 71348,2 грн;
21.03.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8336,8 грн терміном сплати до 21.03.2016;
20.04.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 8915,54 грн терміном сплати до 20.04.2016;
20.05.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 10048,67 грн терміном сплати до 20.05.2016;
16.06.2016 сплата до бюджету згідно платіжних доручень від 16.06.2016 №721 на суму 1617,94 грн, №723 на суму 16640 грн, №720 на суму 38310,4 грн, №722 на суму 9775,61 грн;
21.06.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 9595,78 грн терміном сплати до 21.06.2016;
02.07.2016 сплата до бюджету згідно платіжних доручень від 16.06.2016 №122А781D3E на суму 2000 грн, №122ВВ71D46 на суму 9100 грн;
20.07.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 10238,91 грн терміном сплати до 20.07.2016;
25.07.2016 сплата до бюджету згідно платіжних доручень від 25.07.2016 №92 на суму 8915,55 грн;
22.08.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 11555,03 грн терміном сплати до 22.08.2016;
29.08.2016 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 29.08.2016 №197 на суму 11000 грн;
20.09.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 13061,9 грн терміном сплати до 20.09.2016;
30.09.2016 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 30.09.2016 №278 на суму 13520,9 грн;
20.10.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 11053,67 грн терміном сплати до 20.10.2016;
28.10.2016 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 28.10.2016 №52 на суму 11053,7 грн;
21.11.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 9127,21 грн терміном сплати до 21.11.2016;
22.11.2016 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 22.11.2016 №401 на суму 9127,21 грн;
16.12.2016 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 16.12.2016 №512 на суму 9705,44 грн;
20.12.2016 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 9705,44 грн терміном сплати до 20.12.2016;
станом на 31.12.2016 обліковується переплата у сумі 624,48 грн;
20.01.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 11120,08 грн терміном сплати до 20.01.2017;
30.01.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 30.01.2017 №273 на суму 11120,08 грн;
20.02.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 11087,16 грн терміном сплати до 20.02.2017;
28.02.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 28.02.2017 №698 на суму 11087,16 грн;
20.03.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 13515,2 грн терміном сплати до 20.03.2017;
22.03.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 22.03.2017 №776 на суму 13515,2 грн;
20.04.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 13295,29 грн терміном сплати до 20.04.2017;
26.04.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 26.04.2017 №864 на суму 13295,29 грн;
22.05.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 22.05.2017 №992 на суму 15587,91 грн;
22.05.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 15587,91 грн терміном сплати до 22.05.2017;
16.06.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 16.06.2017 №1119 на суму 18189,52 грн;
20.06.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 18189,52 грн терміном сплати до 20.06.2017;
20.07.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 19760,29 грн терміном сплати до 20.07.2017;
21.07.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 21.07.2017 №1291 на суму 19760,29 грн;
21.08.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 20454,99 грн терміном сплати до 21.08.2017;
29.08.2017 сплата до бюджету згідно платіжного доручення від 29.08.2017 №1445 на суму 20454,99 грн;
20.09.2017 самостійно нараховано зобов'язання у сумі 20566,94 грн терміном сплати до 20.09.2017;
26.09.2017 сплата до бюджету згідно платіжних доручень від 26.09.2017 №766 на суму 9000 грн, №1562 на суму 3000 грн; №1563 на суму 8566,94 грн.
Аналіз вказаних записів підтверджує висновок відповідача про несвоєчасність сплати ТОВ «Гренландія» єдиного внеску за серпень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, липень-жовтень, грудень 2015 року, січень-жовтень, грудень 2016 року, січень-березень, червень-серпень 2017 року.
Суд враховує, що за окремі місяці у вказані період позивач вчасно здійснював сплату єдиного внеску у самостійно нарахованих обсягах.
Разом з цим, у такі місяці за ТОВ «Гренландія» рахувалась заборгованість у зв'язку із чим сплачені позивачем кошти у рахунок погашення поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску спрямовувались першочергово на погашення такої заборгованості.
За змістом частини 6 статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 у справі №1.380.2019.001414 зауважив, якщо на час перерахування платником податків єдиного соціального внеску у нього була заборгованість із цього платежу, то перераховані останнім кошти фіскальним органом правомірно зараховуються в рахунок погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення без зміни напрямку сплати єдиного соціального внеску, визначеного платником податків.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідачем правомірно зараховані у рахунок погашення наявної заборгованості кошти, спрямовані позивачем на погашення поточних платежів.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача про несвоєчасність сплати ТОВ «Гренландія» єдиного внеску за серпень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, липень-жовтень, грудень 2015 року, січень-жовтень, грудень 2016 року, січень-березень, червень-серпень 2017 року.
Наданий відповідачем розрахунок пені та штрафних санкції до рішення від 16.11.2017 №0198011309 суд не вважає достатньо інформативним. При цьому, детальний аналіз вказаного розрахунку у сукупності із відповідними відомостями із ІКП ТОВ «Гренландія» свідчить про обґрунтованість проведеного відповідачем нарахування штрафних санкції та пені згідно рішення від 16.11.2017 №0198011309. Водночас, позивачем не надано будь яких конкретних заперечень у цій частині.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, адже позивачем не спростовано, а також не поставлено під обґрунтований сумнів, висновки відповідача щодо несвоєчасності сплати ТОВ «Гренландія» єдиного внеску за серпень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, липень-жовтень, грудень 2015 року, січень-жовтень, грудень 2016 року, січень-березень, червень-серпень 2017 року та обґрунтованість проведеного відповідачем розрахунку суми штрафних санкції та пені, у той час як встановлені в ході розгляду даної справи свідчать про протилежне. У зв'язку із цим, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а відповідач не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія».
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренландія» (місцезнаходження юридичної особи: 03058, місто Київ, вулиця Західна, будинок 11, квартира 34; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 36196836).
Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).
Суддя О.М. Чудак