ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову
18 вересня 2020 року м. Київ № 640/21481/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» про забезпечення позову до подання позовної заяви
Заявник Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»
заінтересовані сторони:
1. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло»
3. Приватне підприємство «Гарант Енерго М»
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» (далі - ТОВ «Енергія-Новояворівськ») звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд в порядку забезпечення майбутнього позову заборонити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в порядку ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передавати для реалізації або в управління нерухоме та рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Енергія - Новояворівськ» (код ЄДРПОУ 32789941) до моменту набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по даній справі.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ТОВ «Енергія-Новояворівськ» є власником єдиного майнового комплексу Новороздільської ТЕЦ. Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000243 від 22.06.2016 щодо привласнення природного газу службовими особами ТОВ «Енергія-Новояворівськ» у 2013-2015 роках. У даному кримінальному провадженні 12.06.2018 слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва (справа №760/14541/18) на майно ТОВ «Енергія-Новояворівськ», у тому числі на майно єдиного майнового комплексу ТЕЦ, накладено арешт та передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Відповідач) в управління згідно переліку, зазначеному в Ухвалі.
У рамках нового кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018 щодо службових осіб ТОВ «Енергія-Новояворівськ» з підстав привласнення природного газу у 2016-2017 роках детектив Національного антикорупційного бюро України та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулись до слідчого судді з новим клопотанням про повторний арешт вже арештованого, а також додаткового майна ТОВ «Енергія-Новояворівськ» для реалізації або передачі його в управління Національному агентству.
Як зазначає заявник, Національне агентство вже двічі обирало управителем арештованого майнового комплексу ТЕЦ осіб, які не відповідають кваліфікаційним критеріям, не мають досвіду здійснення діяльності з виробництва теплової енергії, що зумовило не забезпечення ефективного управління арештованим майном ТОВ «Енергія-Новояворівськ». Зазначені неправомірні дії з неналежного управління призвели до пошкодження та зменшення вартості арештованого обладнання, нездійсненні контролю за ефективністю управління активами, а також неефективність самого управління, що проявляється у зриві опалювальних сезонів.
Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.
Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають дискримінаційного характеру стосовно жодної із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.
Водночас, суд не вбачає очевидної протиправності дій Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.
Натомість, у цьому випадку Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», саме і наділено повноваженням на вчинення таких дій.
Так, згідно з п. 1 та п. 4 ч. 1 статті 1 Закону, активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Положеннями ч.ч. 1-3 статті 21 Закону визначено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Таким чином, питання правомірності дій Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо управління нерухомим та рухомим майном ТОВ «Енергія - Новояворівськ» в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.
Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, у даному випадку, вирішення питання про забезпечення позову може трактуватись як передчасне вирішення спірних правовідносин, в той час, коли суд не має можливості оглянути докази, які в майбутньому будуть підставою для прийняття спірного рішення.
Суд зазначає, що сама лише незгода позивача із можливим майбутнім рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про його скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Наведене свідчить про відсутність існування підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи предмет спірних правовідносин, оцінивши обґрунтованість доводів клопотання, адекватність його вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін та обсяг позовних вимог, суд вважає, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 77, 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Патратій