ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 вересня 2020 року м. Київ№ 640/11462/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , 11. ОСОБА_11 , 12. ОСОБА_12 , 13. ОСОБА_13 , 14. ОСОБА_14
до Рахункової палати України
третя особа:Державна казначейська служба України
про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Рахункової палати України, в якому просили стягнути з Рахункової палати на користь позивачів недоотриману заробітну плату, а також моральну шкоду всього на суму 1 778 905, 46 грн, в тому числі:
- стягнути з Рахункової палати на користь позивачів недоотриману заробітну плату у розмірі 378 905,46 грн, з них, позивачу: ОСОБА_1 - 44 430, 10 грн; ОСОБА_4 - 22 907,89 грн; ОСОБА_13 - 16 231,22 грн; ОСОБА_3 - 18 304,0 грн; ОСОБА_5 - 26 958, 88 грн; ОСОБА_9 - 21 613, 42 грн; ОСОБА_6 - 28 457,0 грн; ОСОБА_12 - 28 457,0 грн; ОСОБА_11 - 35 082,66 грн; ОСОБА_2 - 34177,0 грн; ОСОБА_10 - 27 512,49 грн; ОСОБА_8 - 12870,0 грн; ОСОБА_7 -39 138,20 грн; ОСОБА_14 - 22 765, 60 грн;
- стягнути з Рахункової палати на користь позивачів моральну шкоду в сумі 1 400 000,0 гривень (один мільйон чотириста тисяч гривень). З них, позивачу: ОСОБА_1 - 100 000,0 грн.; ОСОБА_4 - 100000,0 грн; ОСОБА_13 - 100 000,0 грн; ОСОБА_3 - 100000,0 грн; ОСОБА_5 - 100000,0 грн; ОСОБА_9 - 100000,0 грн; ОСОБА_6 - 100000,0 грн; ОСОБА_12 - 100000,0 грн; ОСОБА_11 - 100000,0 грн; ОСОБА_2 - 100000,0 грн; ОСОБА_10 - 100000,0 грн; ОСОБА_8 - 100000,0 грн; ОСОБА_7 - 100000,0 грн; ОСОБА_14 - 100000,0 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків.
11.06.2020 на виконання вимог ухвали суду позивачів через канцелярію суду надіслали додаткові документи по справі.
Через канцелярію суду 22.06.2020, 14.07.2020, 31.08.2020 та 08.09.2020 позивачами подано заяви про збільшення позовних вимог в частині суми стягнення з Рахункової палати на користь позивачів недоотриманої заробітної плати.
Зокрема, у заяві від 08.09.2020 викладно вимоги стягнути з Рахункової палати на користь позивачів недоотриману заробітну плату за лютий - серпень 2020 року на суму 1 310 674,99 грн:
- з них, позивачу: ОСОБА_1 - 161147,73 грн; ОСОБА_4 - 77 565,06 грн; ОСОБА_13 - 81 102,22 грн; ОСОБА_3 - 105 240,40 грн; ОСОБА_5 - 95 718, 88 грн; ОСОБА_9 - 78347,82 грн; ОСОБА_6 - 91 964,58,0; ОСОБА_12 -80017,0 грн; ОСОБА_11 - 104902,66 грн; ОСОБА_2 - 91915,0 грн; ОСОБА_10 - 124318,58 грн; ОСОБА_8 - 53220,86 грн; ОСОБА_7 - 103 356,2 грн; ОСОБА_14 - 61 858,0 грн;
- позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди підтримуємо та залишаємо незмінними у розмірі зазначеному у позовній заяві (1 400 000,00 грн).
Зважаючи на те, що позивачами визначено останній розрахунок недоотриманої заробітної плати у заяві від 08.09.2020, то саме вона підлягає прийняттю до провадження, а заяви від 22.06.2020, 14.07.2020, 31.08.2020 долучаються до матеріалів справи.
Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державну казначейську службу України, оскільки рішення у справі може вплинути на її обов'язки.
Дослідивши зміст позовної заяви та врахувавши ст.ст.12, 19, 20, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів і може розглядатись у формі спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими Главою 10 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
У позовній заяві, крім іншого, визначено у якості третьої особи без самостійних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких ґрунтується заявлене клопотання, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Таким чином, згідно ч.2 ст.49 КАС України у заяві про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
При цьому, позивачами не наведено належних доводів в обґрунтування заявлених вимог, а саме, не зазначено яким чином прийняте судове рішення по дані справі вплине на права, свободи та інтереси Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залучення до справи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Керуючись ст.ст.159-167, 171, Главою 10 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Рахункової палати України, третя особа: Державна казначейська служба України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
2. Справа буде розглядатись суддею Добрівською Н.А. за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державну казначейську службу України.
4. У задоволенні клопотання позивачів про залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у якості третьої особи без самостійних вимог - відмовити.
5. Повідомити відповідача про можливість отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів безпосередньо у суді.
6. Зобов'язати відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали подати до суду:
- належним чином завірені копії Положення про преміювання та виплату грошової допомоги працівникам апарату Рахункової палати затверджено наказом Секретаря Рахункової палати від 24.05.2018 №53;
- належним чином завірені копії Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15;
- належним чином завірені копії документа, яким затверджено порядок виплати надбавки за інтенсивність праці працівникам апарату Рахункової палати України та положення, яким врегульовано порядок виплати надбавки за інтенсивність праці таким працівникам;
- довідки про нараховану та виплачену заробітну плату по кожному з позивачів за період з лютого по серпень 2020 року та з грудня 2019 року по січень 2020 року;
- всі матеріали, що були, або які мали бути взяті ними до уваги при прийняті рішення, вчиненні дій, допущення бездіяльності з приводу яких подано позов.
7. Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, копію відзиву одночасно надіслати позивачу (докази чого надати суду) (ст.162 КАС України).
8. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
9. У разі подання до суду відзиву на позов, запропонувати позивачам надати відповідь на відзив у десятиденний строк з моменту отримання відзиву, копію відповіді на відзив одночасно надіслати відповідачу (докази чого надати суду) (ст.163 КАС України).
10. У разі подання до суду відповіді на відзив, запропонувати відповідачу надати до суду заперечення проти відповіді на відзив у п'ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив, копію заперечень одночасно надіслати позивачу (докази чого надати суду) (ст.164 КАС України).
11. Роз'яснити позивачу, що він має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж через двадцять п'ять днів з моменту отримання даної ухвали.
12. Відповідач у строк, встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
13. Запропонувати третій особі у десятиденний строк з моменту отримання позову та у п'ятиденний строк з моменту отримання відзиву надати письмові пояснення по суті позовних вимог.
14. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
15. Копію даної ухвали невідкладно направити сторонам разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська
Витяг про процесуальні права і обов'язки учасників процесу, встановлені ст.ст. 44, 47, 51, 177, 198 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
Стаття 177. Пред'явлення зустрічного позову
1. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Стаття 198. Обов'язки осіб, присутніх у залі судового засідання
1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу, інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до одного, дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.
2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.
3. Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
4. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.
5. Учасники справи передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.
Стаття 51. Права та обов'язки третіх осіб
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача.
2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.