про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 550/1058/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації про стягнення разової грошової допомоги,
26.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації про стягнення суми недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки у розмірі 24345,00 грн.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 27.08.2020 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та недоотримання разової грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій передано до Полтавського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 18 вересня 2020 року, що підтверджується даними вхідної реєстрації.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом частин 1 та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №815/3087/18.
Зі змісту позовної заяви суд вбачає, що позивач просить стягнути з Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації суму недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки у розмірі 24345,00 грн.
При цьому, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом 26.08.2020, тобто з порушенням строку на звернення до суду у частині позовних вимог про стягнення суми недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом. Таким чином, звернення позивача до суду у серпні 2020 року стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки здійснено з пропуском строку звернення до суду.
Позивачем не надано заяву про поновлення строку на звернення до суду у частині позовних вимог про стягнення з Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації суми недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки з викладенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Відтак, суд констатує, що позовна заява подана позивачем без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації про стягнення разової грошової допомоги залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог про стягнення з Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації суми недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки з викладенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Роз'яснити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.В. Довгопол