Справа № 420/2258/20
24 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку спрощенного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Польський узвіз,6, м.Одеса, 65026) про визнання дій незаконними, скасувати індивідуальний акт - постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2020 року ВП №60592562, визнати факт бездіяльності Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Польський узвіз,6, м.Одеса, 65026) про визнання дії державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джміля Олександра Олександровича, який постановив закінчити виконавче провадження незаконним, скасувати індивідуальний акт - постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2020 року ВП №60592562, визнати факт бездіяльності Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), прийняти рішення щодо зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джмілем О.О. було відкрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Арікол» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 12098,88 грн. 20.01.2020 року позивачу стало відомо про закриття виконавчого провадження, але за час дії виконавчого провадження ніякого розрахунку з позивачем проведено не було. ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби за роз'ясненням, відповіді не отримав. Таким чином, позивач вважає дії державного виконавця незаконними та протиправними, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду повернулось рекомендоване повідомлення за №6530007839368, щодо отримання державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копії ухвали про відкриття провадження у справі, але відзиву до суду відповідачем надано не було.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Суд зазначає, що під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», строки, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину. У зв'язку із чим, справа розглянута 24.09.2020 року.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:
Постановою від 15.11.2019 року державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джмілем О.О. було відкрито виконавче провадження (ВП №60592562) (справа №523/11592/17) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арікол» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 12092,88 грн.
20.01.2020 року позивачу стало відомо про закриття виконавчого провадження (ВП 60592562 від 13.01.2020 року) з формулюванням «фактично виконано рішення згідно з виконавчим документом, боржник проплатив до відкриття виконавчого провадження на користь стягувача». Але, до відкриття виконавчого провадження позивач отримав кошти не в повному обсязі. За час дії виконавчого провадження ніякого розрахунку з позивачем проведено не було.
Після звернення позивача до виконавчої служби за роз'ясненнями, постановою виконавчої служби від 22.01.2020 року було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.01.2020 року, що видав ОСОБА_2 .
17.02.2020 року ОСОБА_1 стало відомо про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2020 року (ВП №60592562) з формулюванням «фактично виконано рішення згідно з виконавчим документом, боржник проплатив до відкриття виконавчого провадження на користь стягувача».
19.02.2020 року позивач відправив запит на одержання інформації від Першого Приморського відділу ДВС у м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо закінчення виконавчого провадження ВП №60592562. Відповідь позивачем до часу звернення до суду отримано не було.
Відповідно до норм розділу IV Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» із змінами у разі ненадання боржником у відповідні строки для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що фактично судове рішення (справа №523/11592/17) державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не надав суду доказів вчинення будь-яких дій, які б свідчили про проведений розрахунок з позивачем, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Окрім того, суд враховує ту обставину, що ухвалою суду про відкриття провадження по справі від 23.03.2020 року відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву та роз'яснення, що згідно положень ч.4 ст.159 КАС України, у разі не подання відзиву без поважних причин, суд може вважати це визнанням позову з боку відповідача.
До дати розгляду справи та ухвалення рішення по справі представник відповідача не надав до суду відзив на позов, а тому суд враховує вказану обставину як визнання позовних вимог з боку відповідача.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Польський узвіз,6, м.Одеса, 65026) про визнання дій незаконними, скасувати індивідуальний акт - постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2020 року ВП №60592562, визнати факт бездіяльності Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України, а саме у формі скасування оскаржуванної постанови, оскільки після її скасування судом у державного виконавця відновлюється обов'язок щодо проведення виконавчих дій в рамках цього виконавчого провадження.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джміля Олександра Олександровича щодо завершення виконавчого провадження ВП №60592562.
3. Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.01.2020 року ВП №60592562.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко
.