Справа № 420/7331/20
24 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області щодо прийняття рішення №179236 від 13.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/251/2020 від 10.03.2020 року.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області №179236 від 13.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячногодовічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/251/2020 від 10.03.2020 року - скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76 %, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді за на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/251/2020 від 10.03.2020 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум починаючи з 18 лютого 2020 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2008 року № 243-VІ у зв'язку з поданім заяви про відставку позивача звільнено з посади судді апеляційного суду Одеської області. ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання у розмірі 76% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді в редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка діяла на час звернення за призначенням довічного грошового утримання судді у відставці.12.03.2020 року позивач надала відповідачу довідку щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці яка видана Одеським апеляційним судом, відповідно до якої розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 18.02.2020 року складає 210 200 грн. 00 коп. У березні 2020 року позивачем отримано рішення Головного управління ПФУ в Одеські, області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що до теперішнього часу порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання на підставі Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020р. не визначено.
Ухвалою суду від 10.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
26.08.2020 року (вх.№ 33438/20) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, представник відповідача зазначає, що до Головного управління звернувся позивач з заявою від 12.03.2020р. та доданої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №06-21/251/2020 від 10.03.2020 року про перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці. Рішенням Головного управління від 13.03.2020 року №179263 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку оскільки правові підстави для перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці - відсутні.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 є суддею у відставці Апеляційного суду Одеської області з 2008 року та перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання у розмірі 76% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді в редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка діяла на час звернення за призначенням довічного грошового утримання судді у відставці
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2013 року по справі№520/15361/13-а та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року встановлено, що стаж роботи судді ОСОБА_1 який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 19 років 1 місяць та 12 днів і отримувала довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 76% виходячи з заробітної плати судді , працюючого на відповідній посаді.
12березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Апеляційного суду Одеської області №06-21/251/2020 від 10.03.2020р.
Згідно з довідкою №06-21/251/2020 від 10.03.2020р., що видана Апеляційним судом Одеської області ОСОБА_1 , про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 її суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 210200,00 грн.
13.03.2020 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення №179236 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, згідно з яким, відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі наданої довідки №06-21/251/2020 від 10.03.2020р., виданої Апеляційним судом Одеської області.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 1-15/2018 (4086/16) п. 25 Прикінцевих положень Закону № 1402-VІІІ визнаний таким, що не відповідає Конституції України. Але на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням вказаного рішення.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Згідно з абз.10,14 ст.126 Конституції України, підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі досягнення суддею шістдесяти п'яти років.
Відповідно до ст.130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
30.09.2016 року набув чинності Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з п.п.8,11 ч.5 ст.48 Закону №1402-VIII, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, а також правом судді на відставку.
Відповідно до ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 142 Закону №1402-VIII урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Разом з тим, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №1402-VIII передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Так, підпунктом 1 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2018 року: - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2019 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2020 року - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 року №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено п.22, 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перераховувалось та виплачувалось з урахуванням наведених вище положень абзацу другого пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII як судді, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Мотивуючи дане Рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 №3-рп/2013).
Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Таким чином, з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, якими передбачено, що суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Суд встановив, що разом із заявою від 12березня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 надала довідку від №06-21/251/2020 від 10.03.2020р., виданої Апеляційним судом Одеської області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.
Таким чином, суд робить висновок, що надана позивачем разом із заявою від 12 березня 2020 рокудовідка №06-21/251/2020 від 10.03.2020 року, що видана Апеляційним судом Одеської області є підставою для перерахунку з 19.02.2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , а дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправними та рішення №179236 від 13 березня 2020 року є протиправним та належить до скасування.
Разом з тим, щодо вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням 76 % суддівської винагороди працюючого судді є такою, що до задоволення не належить, як передчасна, оскільки ані в заяві про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ані в рішенні відповідача про відмову у здійсненні такого перерахунку, не йшлося про відсотковий розмір довічного грошового утримання ОСОБА_1 .
Тобто, в цій частині позовних вимог права позивача відповідачем не порушувалися.
У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгоден з відсотковим значенням довічного грошового утримання, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.
Таким чином, вимога ОСОБА_1 належить до задоволення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідкиАпеляційного суду Одеської області№06-21/251/2020 від 10.03.2020 рокупро суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 19 лютого 2020 року.
Що стосується вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром, то суд вважає її передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу, а відтак відсутні докази того, що при проведенні такого перерахунку пенсії відповідач не здійснить її з нарахуванням різниці в пенсії за минулий час та без обмеження максимальним розміром самостійно.
Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 257- 262, 295 КАС України суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 28987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 28987385)щодо прийняття рішення №179236 від 13.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/251/2020 від 10.03.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області(вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 28987385)№179236 від 13.03.2020 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Апеляційного суду Одеської області №06-21/251/2020 від 10.03.2020 рокупро суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 28987385)здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Апеляційного суду Одеської області №06-21/251/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 19 лютого 2020 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.