Справа № 420/7903/20
24 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 42061,07 грн., -
З позовом до суду звернулось Головне управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) про стягнення суми заборгованості по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 34 000 грн., 00 коп. на бюджетний рахунок UА8989999803130801060000015015, банк отримувача5 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37914041, КБК 21081103, отримувач коштів УК у м.Чорном./м.Чорноморськ/21081103; по орендній платі з фізичних осіб у сумі 8 061 грн. 07 коп, на бюджетний рахуно UА298999980334169815000015015, банк отримувача Казначейство Україн (ЕАП), МФО 899998, код 37914041, КБК 18010900, отримувач коштів УК у м.Чорном ,/м Лорноморськ/18010900.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на 11.08.2020року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку податкової заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ФОЛ ОСОБА_1 перед бюджетом становить 42 061 грн. 07 коп. по:адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 34 000 грн., 00 коп.;орендній платі з фізичних осіб у сумі 8 061 грн. 07 коп.
Ухвалою суду 25.08.2020 року було відкрито провадження по справі №420/7903/20за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Поштовим відділенням конверт для відповідача було повернуто. При цьому, як вбачається з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вказана адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.8 ст.126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Згідно п.4 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач - ФОП ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, пунктом 36.5 ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Станом на 11.08.2020року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку податкової заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_2 перед бюджетом становить 42 061 грн. 07 коп. по:
- адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 34 000 грн., 00 коп.;
- орендній платі з фізичних осіб у сумі 8 061 грн. 07 коп.
Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 34 000 грн., 00 коп. виникла в результаті проведення фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального та прийняття акту №928/15-32-40-03/ НОМЕР_1 від 04.12.2017 року, на підставі якого винесено податкові повідомленнях рішення:
- №0021774003 від 15.12.2017 року на загальну суму 17 000 грн. 00 коп. (штрафна санкція);
- №0021794003 від 15.12.2017 року на загальну суму 17 000 грн. 00 коп. (штрафна санкція).
Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб виникла в результаті нарахування по податковій декларації з тати за землю (земельний податок та/або орендна тата земельні ділянки державної або комунальної власності) №17929 від 17.17.2018 року а загальну суму 6 830 грн. 60 коп. (основний платіж).
Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 1 230 грн. 47 коп., відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковим органом відповідачу була надіслана податкова вимога форми "Ф" №32691-17 від 21.03.2018 року, відповідно до положень ст.59 Податкового кодексу України.
Згідно довідок про наявність станом на 11.08.2020року у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 42 061 грн. 07 коп.
Несплата відповідачем податкового боргу у сумі 42 061 грн. 07 коп. стала підставою для звернення ГУ ДПС у Одеській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначена податкова вимога була направлена №32691-17 від 21.03.2018 за адресою: АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що ФОП ОСОБА_1 у 2017 році змінила податкову адресу, у зв'язку зі зміною місця проживання.
Таким чином судом встановлено, що вищезазначена податкова вимога була направлена позивачем за невірною адресою, що не відповідає фактичному місцю реєстрації ФОП ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, визначені відповідачем у податкових деклараціях суми зобов'язань є узгодженими.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 Податкового кодексу України).
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що податковим органом вищезазначена податкова вимога була направлена за невірною адресою, що не відповідає фактичному місцю реєстрації відповідача.
Статтею 42 Податкового кодексу України встановлено порядок листування з платником податків.
Відповідно до пункту 42.1. статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Згідно з статтею 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу ГУДПС у Одеській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 21.03.2018р. № 32619-17.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що у зв'язку з неотриманням відповідачем податкової вимоги форми «Ф» від 21.03.2018р. № 32619-17 сума грошового зобов'язання не набула характеру узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим, у податкового органу відсутні підстави для стягнення податкового боргу у сумі 42 061 грн. 07 коп. згідно з положеннями пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.
З аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що спірна сума податкового зобов'язання відповідача не набула статусу узгодженого податкового зобов'язання, оскільки позивачем порушено порядок направлення платнику податків податкової вимоги, не здійснено повідомлення відповідача про нарахування йому грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, а саме не направлено ФОП ОСОБА_1 податкової вимоги за адресою його проживання.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначена відповідачу сума податкового боргу у розмірі 42 061 грн. 07 коп. є неузгодженим податковим зобов'язанням, оскільки податкову вимогу форми «Ф» від 21.03.2018р. № 32619-17 не було вручено ФОП ОСОБА_1 та згідно статті 295 Податкового кодексу України строк для сплати єдиного податку з фізичних осіб не сплинув, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а відтак адміністративний позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України суд,-
У задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 42061,07 грн. - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко
.