Справа № 420/6741/20
24 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про приведення приміщення до первинного стану, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась Приморська районна адміністрація Одеської міської ради до ОСОБА_1 про:
зобов'язання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у первинний стан.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
Приморська районна адміністрація Одеської міської ради зазначає, що відповідно до п.2.8 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1934-VІІ від 26.04.2017 року, здійснює заходи щодо виявлення на території району фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішує питання щодо знесення самочинно побудованих об'єктів або приведення самочинно реконструйованих об'єктів у первинний стан.
З наданих КП «ЖКС «Порто-Франківський» документів, Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було встановлено самовільне виконання ОСОБА_2 будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом улаштування у капітальній стіні будинку дверного отвору на місці віконного, закладення другого віконного отвору та міжкімнатного дверного отвору.
Відповідно до інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та згідно даних Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо реєстрації дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_2 - відсутня.
Вимога щодо припинення будівельних робіт та розпорядження про приведення квартири до первинного стану ОСОБА_2 не виконані.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року про відкриття провадження по адміністративній справі №420/6741/20, була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 , яка згідно інформації наданої відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС в Одеській області є місцем реєстрації позивача, а саме: АДРЕСА_2 (а.с.36-37, 52).
Рекомендоване поштове відправлення №6530008485322, яким ОСОБА_2 була надіслана ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, повернулось на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв'язку про неможливість вручення поштового відправлення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.44-45).
За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 року по справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).
Відповідно до частини 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку у порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У відповідності до ч.11 статті 126 КАС України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про відкриття провадження по справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у задоволенні клопотання Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про розгляд адміністративної справи №420/6741/20 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслано, доказів приведення самовільно реконструйованої квартири у первинний стан чи отримання дозвільних документів - не надано.
Між тим, у відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 24 вересня 2020 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с.26, 28-29) згідно договору дарування квартири серія НМІ 472558 від 05 жовтня 2017 року (а.с.24-25).
Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» було встановлено самовільне виконання ОСОБА_2 будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом улаштування у капітальній стіні будинку дверного отвору на місці віконного, закладення другого віконного отвору та міжкімнатного дверного отвору.
13 березня 2020 року, Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» звернулося до голови Приморської райадміністрації з повідомленням про виявлення об'єкту самовільного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16-17).
З метою недопущення фактів самовільного будівництва за вказаною адресою, Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» були винесені приписи від 10 квітня 2020 року та 14 квітня 2020 року про призупинення будівельних робіт (а.с.14-15).
13 квітня 2020 року, Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» звернулося до голови Приморської райадміністрації з доповідною при прийняття розпорядження про приведення квартири за адресою: АДРЕСА_2 до первинного стану (а.с.13).
Під час комісійного виїзду 17 квітня 2020 року за участю представників Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та посадових осіб Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» встановлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 шляхом улаштування дверного отвору замість існуючого віконного, закладення другого віконного отвору та міжкімнатного дверного отвору (а.с.18-19).
За результатами вказаного заходу складено Акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси (а.с.20).
25 травня 2020 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження №191 «Про приведення самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану» (а.с.10).
Згідно доповідної Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» №257 від 01 червня 2020 року, ОСОБА_1 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №191 від 25 травня 2020 року - не виконала (а.с.11).
Керуючись положенням про Приморську районну адміністрацію Одеської ради, мотивуючи адміністративний позов порушенням містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, райадміністрація звернулась з позовною заявою до суду з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їх прав та з метою запобігання можливих значимих несприятливих наслідків порушення відповідних норм і правил.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до п.2.8 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1934-VІІ від 26.04.2017 року, здійснює заходи щодо виявлення на території району фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішує питання щодо знесення самочинно побудованих об'єктів або приведення самочинно реконструйованих об'єктів у первинний стан.
Таким чином, за приписами вказаного Положення Приморська районна адміністрація Одеської міської ради має право звертатися у встановленому порядку до судових органів із вимогами щодо фактів самочинного будівництва та інших вимог, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
Згідно зі ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (зі змінами, далі - Закон «Про місцеве самоврядування в Україні») до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Підпунктом 3 пункту «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Аналогічні положення містяться у ст. 14 Закону України «Про основи містобудування» №2780-XII від 16.11.1992 (зі змінами, далі - Закон України «Про основи містобудування»).
Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування», державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, у тому числі органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст.20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» № 2807-IV від 06.09.2005 (зі змінами, далі - Закон України «Про благоустрій населених пунктів») організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирному будинку. Спільним майном багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирному будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ст. 319 цього ж Кодексу - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частина 5 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
При цьому, у силу положень ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно з ч. 2 ст. 139 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: будівництво це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва. Нове будівництво будинків, будівель, споруд здійснюється з метою створення об'єктів виробничого або невиробничого призначення.
Згідно з п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг; реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до п.1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вимогами статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року. встановлено, що право на виконання підготовчих та будівельних робіт, на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), надається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Приписами п.1.4.4 вказаного Порядку передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.
Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Суд зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт самовільної реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом улаштування у капітальній стіні будинку дверного отвору на місці віконного, закладення другого віконного отвору та міжкімнатного дверного отвору (а.с.27) без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року.
Відповідного повідомлення до органів архітектурно-будівельного контролю щодо реконструкції квартири шляхом улаштування у капітальній стіні будинку дверного отвору на місці віконного, закладення другого віконного отвору та міжкімнатного дверного отвору ОСОБА_1 не надавала (а.с.18-19).
Суд звертає увагу, що у межах розгляду даної адміністративної справи, судом не досліджується питання правомірності прийняття приписів про призупинення будівництва та розпорядження Приморської райадміністрації Одеської міської ради №191 від 25 травня 2020 року «Про приведення самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану», оскільки вказані питання не входять до предмету доказування у даній адміністративній справі.
Суд зазначає, що за змістом пункту 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, підставами для зобов'язання власника привести за свій рахунок приміщення до попереднього стану є не будь-яке самовільне переобладнання або перепланування належного власнику приміщення, а таке переобладнання або перепланування, наслідками якого є порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, погіршення технічного стану жилого будинку у цілому та порушення прав інших споживачів, у тому числі мешканців житлового будинку.
Суд вважає, що проведення реконструкції квартири, шляхом улаштування у капітальній стіні будинку дверного отвору на місці віконного, закладення другого віконного отвору та міжкімнатного дверного отвору, без складення проектної документації та дослідження усіх можливих ризиків, а також без отримання необхідних дозвільних документів, безумовно є істотним порушенням вимог будівельного законодавства, яке виявлено у ході проведених контролюючим органом перевірок.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 22 квітня 2019 року (Справа №1527/14472/12 (К/9901/6113/18), Провадження № 11-1456апп18).
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року, (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приморської районної адміністрації Одеської міської ради підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню, оскільки він є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна 134, код ЄДРПОУ 26303264) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у первинний стан - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у первинний стан.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.