Справа № 420/8004/20
24 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення про відмову у перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці від 13 травня 2020 року за №839236 на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1032/2020 від 30.04.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% щомісячної суддівської винагороди згідно довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1032/2020 від 30.04.2020 року про суддівську винагороду у розмірі 236475,00 грн. для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року за №215-VІІ її звільнено з посади судді Одеського апеляційного господарського суду у відставку відповідно до п.9 частини 5 ст.126 Конституції України.
Згідно вищезазначеної постанови Верховної Ради України наказом в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року №56-к позивачка відрахована з займаної посади судді Одеського апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З подання Одеського апеляційного господарського суду та копії трудової книжки вбачається, що загальний стаж роботи позивача становить 43 роки, а стаж суддею, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 32 роки 11 місяців.
З 27.09.2010 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району м. Одеси, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, та одержує щомісячне довічне грошове у гримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди діючого на відповідній посаді судді.
Позивач вказала, що на підставі рішення Конституційного Суду України у справі № 1-15/2018 (4086/16) від 18.02.2020 року вона отримала 30 квітня 2020 року в Південно-західному апеляційному господарському суді довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці за №08-02/1032/2020 та 12.05.2020 року звернулася з даною довідкою до Пенсійного фонду для відповідного перерахунку. Оскаржуваним рішенням відповідача позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання.
Погоджуючись з рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року по справі №1-15/2018(4086/16), при цьому відмовляючи у перерахунку довічного утримання судді у відставці, Головне управління ПФУ в Одеській області послалось на те, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позивач вважала, що саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020, у неї виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII, так як зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.
Таким чином, з 19.02.2020 року щомісячне довічне грошове утримання судді апеляційного суду у відставці підлягає обчисленню, виходячи з суддівської винагороди, встановленої на 01.01.2020 року.
Ухвалою від 25.08.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Зазначено, що справа буде розглянута судом у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 для приєднання до матеріалів справи.
07.09.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що до Головного управління звернулася позивач із заявою від 12.05.2020 №3482 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та доданою до неї довідкою від 30.04.2020 за вих. №08-02/1032/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці. Рішенням Головного управління від 13.05.2020 №839236 позивачу повідомлено про неможливість здійснення такого перерахунку.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 по справі №1-15/2018(4086/16) п.25 Закону №1402-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Однак, враховуючи те, що підвищення суддівської винагороди судді не відбулося, правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 30.04.2020 за вих. №08-02/1032/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці - відсутні.
Відповідач зазначив, що при розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Верховної Ради України від 18.04.2013 р. №215-VII «Про звільнення суддів» позивачку за її заявою звільнено у відставку з посади судді Одеського апеляційного господарського суду.
Наказом в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року №56-к ОСОБА_1 відраховано зі штату суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, з 30.04.2013 року (а.с. 21).
У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 12.05.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додала довідку від 30.04.2020 р. №08-02/1032/2020, видану Південно-західним апеляційним господарським судом, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вказана довідка видана ОСОБА_1 відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. № 3-1, Закону № 1402-VIII зі змінами, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-р/2020, про те, що станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, складає 236475 грн., у тому числі: посадовий оклад - 131375 грн.; доплата за вислугу років - 105100 грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0 грн.; доплата за науковий ступінь - 0 грн.; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0 грн.; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - 0 грн. (а.с. 22).
13 травня 2020 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення №839236 "Про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", в якому зазначено, що відповідно до підпункту 4 пункту 24 Прикінцевих положень Закону №1402-VІІІ розмір посадового окладу судді з 1 січня 2020 року становить: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно із абзацом першим пункту 25 Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом має суддя, який за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року по справі №1-15/2018(4086/16) вказаний пункт визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Але на даний час відсутній порядку проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду України. За таких обставин позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду від 30.04.2020 року за вих. №08-02/1032/2020 року (а.с. 23).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п'ятої).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 р. №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017р. отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019р. №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019р., було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. №2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013р. № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 р. у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнав неконституційним.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 року у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі №2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Такі правові висновки зроблено Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року по зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020 року.
Дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у пункті 59 рішення Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20, а тому суд згідно ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення в даній справі враховує правові висновки Верховного Суду у зразковій справі.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач вийшла у відставку з посади судді до кваліфікаційного оцінювання суддів і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд дійшов висновку, що рішення Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.05.2020 року №839236 є протиправним.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та необхідність належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, виходячи за межі позовних вимог, визнаючи рішення відповідача протиправним, також скасувати зазначене рішення, оскільки саме в такий спосіб можливий ефективний захист прав позивача.
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці від 13 травня 2020 року за №839236 на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1032/2020 від 30.04.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1032/2020 року від 30.04.2020 року про суддівську винагороду у розмірі 236475,00 грн. для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Разом з тим, щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 90% суддівської винагороди працюючого судді є такою, що задоволенню не підлягає, як передчасна, оскільки ані в заяві позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12.05.2020 року, ані в рішенні відповідача про відмову у здійсненні такого перерахунку від 13.05.2020 року, не йшлося про відсотковий розмір довічного грошового утримання ОСОБА_1 .
Тобто, відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання від розміру суддівської винагороди на даний час не є спірним, і в цій частині позовних вимог права позивача відповідачем не порушувалися.
Також у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення довічного грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, а тому дана вимога підлягає задоволенню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, ст.ст. 241-246, 291, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці від 13 травня 2020 року за №839236 на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1032/2020 від 30.04.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1032/2020 року від 30.04.2020 року про суддівську винагороду у розмірі 236475,00 грн. для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення довічного грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Андрухів