Справа №463/7537/20
Провадження №1-кс/463/4209/20
16 вересня 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , що погоджено прокурором Військової прокуратури Хмельницького гарнізону Західного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №42018240310000101 від 01 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
слідчий звернувся з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування курсант навчального взводу навчальної фахової підготовки механіків - водіїв бронетанкової техніки відділення підготовки водіїв та механіків водіїв військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, маючи намір тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу командування військової частини в умовах особливого періоду у невстановлений слідством час будучи відрядженим з військової частини - польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) у військову частину - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на фахову підготовку механіків - водіїв бронетанкової техніки відділення підготовки водіїв та механіків водіїв, 22.02.2016 перебуваючи на лікуванні у Військово - медичному клінічному центрі (ВМКЦ) Західного регіону який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , самовільно залишив визначене місце лікування та станом на сьогоднішні день до розташування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та до місця лікування Військово - медичного клінічного центру (ВМКЦ) Західного регіону ( АДРЕСА_3 ) не прибув, обов'язків військової служби будучи військовослужбовцем станом на сьогоднішній день не виконує, чим вчинив самовільне залишення військової частини (місця лікування), вчинене військовослужбовцем в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.407 КК України. З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявні докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину; у разі визнання винуватим, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років; вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі; підозрюваний тривалий час перебував у розшуку. Вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м'який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку, необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні відносно обґрунтованості підозри заперечили. Підозрюваний пояснив, що після лікування у Військово - медичному клінічному центрі (ВМКЦ) Західного регіону який розташований за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 26, за згодою командира в/ч НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 і через деякий час був направлений у зону АТО, перевівся у військову частині НОМЕР_4 , де служив 2 роки. Пояснив, що він правоохоронців не переховувався, одружився, має вагітну дружину та малолітню дитину, має місце реєстраціє, де проживає із сім'єю. Визнав, що залишив військовий госпіталь і не повернувся у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 та не повідомив про те, що повернувся у свою військову частину у АДРЕСА_1 . Просить застосувати до нього домашній арешт.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів подання вбачається, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42018240310000101 від 01 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України.
За даними слідства курсант навчального взводу навчальної фахової підготовки механіків - водіїв бронетанкової техніки відділення підготовки водіїв та механіків водіїв військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, маючи намір тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу командування військової частини в умовах особливого періоду у невстановлений слідством час будучи відрядженим з військової частини - польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) у військову частину - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на фахову підготовку механіків - водіїв бронетанкової техніки відділення підготовки водіїв та механіків водіїв, 22.02.2016 перебуваючи на лікуванні у Військово - медичному клінічному центрі (ВМКЦ) Західного регіону який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , самовільно залишив визначене місце лікування та станом на сьогоднішні день до розташування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та до місця лікування Військово-медичного клінічного центру (ВМКЦ) Західного регіону ( АДРЕСА_3 ) не прибув, обов'язків військової служби будучи військовослужбовцем не виконує, у зв'язку із чим підозрюється у тому, що він самовільно залишив військову частину (місця лікування), вчинене військовослужбовцем в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду від 21 січня 2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного, який перебував у розшуку та щодо якого складено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, з метою приводу для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 15 вересня 2020 року о 10:40 було затримано підозрюваного ОСОБА_4 .
У відповідності до п.«С» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі «К.-Ф. проти Німеччини» 27.11.1997 року (заява №144/1996/765/962) ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід'ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення.
Слідчий суддя погоджується з тим, що підозра обґрунтована матеріалами кримінального провадження, зокрема: матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення місця лікування Військово-медичного клінічного центру (ВМКЦ) Західного регіону військовослужбовця - курсанта військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , повідомлення з Військово - медичного клінічного центру (ВМКЦ) Західного регіону про самовільне залишення місця лікування ОСОБА_4 , покази свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 які підтвердили факт того, що солдат ОСОБА_4 самовільно залишив місце лікування та був відсутній на військовій службі без поважних причин. Слідчий суддя приходить до переконання, що ці об'єктивні дані вказують на те, що підозрюваний ймовірно міг вчинити інкриміновані дії, окрім цього підозрюваний в судовому засіданні фактично не заперечив той факт, що з госпіталю у військову частину не повернувся.
Разом з тим, слідчий суддя також враховує і доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_4 в 2015, 2016, 2017, 2018 роках брав участь в антитерористичній операції, про що надав копії довідок, та вказані обставини на даний час слідством не перевірено.
При розгляді даного подання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої затриманому, таку останній фактично не заперечує.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, у відповідності до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя частково погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Зокрема, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки сам визнав, що знав про те, що його розшукують правоохоронні органи, порте на виклики не реагував.
Разом з тим, суд не погоджується із доводами, про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку затриманого та виконання ним обов'язків, передбачених ст.177 КПК України. В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , має стійкі соціальні зв'язки, вагітну дружину та малолітню дитину, які фактично перебувають на його утриманні.
А тому з врахуванням наведених обставин, слідчий суддя вважає, що до нього слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту по місцю реєстрації в межах строку слідства.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його фактичного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду протягом періоду з 22:00 год. до 07:00 год.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали становить два місяці з часу фактичного затримання з 10:40 год. 15 вересня 2020 року по 14 листопада 2020 року включно.
Ухвалу передати в відділ поліції за місцем проживання для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного, про що необхідно повідомити слідчого. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 21 вересня 2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1