Справа № 462/4566/20
22 вересня 2020 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові судовий розгляд у кримінальному провадженні №12020145060000034 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має малолітнього сина, 2009 року народження, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє - 24.05.2018 року вироком Сихівського районного суду м.Львова за ч.2 ст.186, ч.2 ст.345, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі, який змінено ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.07.2019 року, перекваліфіковано ч.2 ст.186 КК України на ч.1 ст.186 КК України і вважається засудженим за ч.1 ст.186, ст.128, ч.2 ст.345, ч.1 ст.70 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого 27.12.2019 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 07.07.2020 року близько 21.09 год., перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» №21 за адресою: м.Львів, вул. С.Петлюри 2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, повторно, шляхом вільного доступу, вважаючи що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв з полиці торгового залу пляшку віскі «Джек Деніелс 0,5 л», вартістю 301,10 грн. (без ПДВ) та пляшку віскі «Джеймсон 0,7л», вартістю 330,75 грн. (без ПДВ), після чого пройшов повз касу, не розрахувавшись за вказаний товар, та покинув приміщення магазину, чим завдав потерпілому ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» майнову шкоду на загальну суму 631,85 грн. без ПДВ.
Крім цього, ОСОБА_4 09.07.2020 року близько 09.22 год., перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько» ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» №25 за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 172, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, повторно, шляхом вільного доступу, вважаючи що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв з полиці торгового залу пляшку віскі «ЧівасРігал 12 років, 0,5 л», вартістю 538,51 грн. (без ПДВ), соус «Торчин Соєвий Класичний 190 г», вартістю 19,85 грн. (без ПДВ), пляшку напою «Пепсі-кола 0,5л», вартістю 7,95 грн. (без ПДВ), ковбасу варену «Забіяка Філейна», вагою 500 г, вартістю 35,50 грн. (без ПДВ), сир «Маздамер Млековіта 45%», вагою 500 г, вартістю 70,05 грн. (без ПДВ), після чого пройшов повз касу, не розрахувавшись за вказаний товар, та покинув приміщення магазину, чим завдав потерпілому ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» майнову шкоду на загальну суму 671,86 грн. без ПДВ.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. При цьому, від давання показань відмовився. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, розуміючи, що допустив велику помилку, зробив із цього належні висновки, просить суд його суворо не карати та обрати покарання, не пов'язане із ізоляцією від суспільства.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.
Відповідно до ч.3 ст.32 КК України вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Згідно примітки 1 ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
Обвинувачений ОСОБА_4 24.05.2018 року був засуджений вироком Сихівського районного суду м.Львова за ч.2 ст.186, ч.2 ст.345, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі, який змінено ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.07.2019 року, перекваліфіковано ч.2 ст.186 КК України на ч.1 ст.186 КК України і вважається засудженим за ч.1 ст.186, ст.128, ч.2 ст.345, ч.1 ст.70 КК України на 2 роки позбавлення волі, отже, в даному випадку має місце така кваліфікуюча ознака крадіжки, як повторність, пов'язана із засудженням ОСОБА_4 за раніше вчинене кримінальне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 , у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, вчиненим умисно, з корисливих мотивів; відшкодування обвинуваченим заподіяної злочином майнової шкоди потерпілому ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ»; те, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, в тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти здоров'я особи та власності (матеріали кримінального провадження, арк. 80); ту обставину, що злочин проти власності - два епізоди крадіжки з інтервалом у два дні вчинено ОСОБА_4 повторно лише приблизно за півроку після відбуття 27.12.2019 року строку покарання за попереднім вироком, а отже належних висновків він для себе не зробив, що у своїй сукупності засвідчує підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_4 .
Також суд враховує особу винного, який, з його слів, одружений, має малолітнього сина, 2009 року народження, між тим, об'єктивного підтвердження цього матеріали провадження не містять, офіційно непрацевлаштований, на обліку щодо узалежнень та в психоневрологічному диспансері не перебуває (матеріали кримінального провадження, арк.86, 87), згідно наданої характеристики за місцем реєстрації негативних характеризуючих даних відносно нього не встановлено (матеріали кримінального провадження, арк.82).
Крім цього суд бере до уваги досудову доповідь органу пробації, відповідно до висновків якої ризики вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 та його небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі, і за таких обставин застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с. 23-25).
Виходячи з викладеного, враховуючи думку представника потерпілого, викладену в адресованій суду заяві від 16.09.2019 року (а.с.33), який щодо виду і міри покарання покладається на розсуд суду, та зазначає, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого підприємство не має у зв'язку з добровільним відшкодуванням заподіяної майнової шкоди, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді арешту в мінімальних межах санкції ч.2 ст.185 КК України.
Підстав для застосування до ОСОБА_4 ст.69 КК України чи призначення покарання із звільненням на підставі ст.75 КК України від покарання з випробуванням суд не вбачає, з огляду на вчинення повторно корисливого злочину незадовго після звільнення з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання за попереднім вироком, відсутність у кримінальному провадженні сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і за переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції.
Щодо заявленого ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ»цивільного позову про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди в розмірі 1303,71 грн., який прийнятий у підготовчому судовому засіданні судом до розгляду у даному кримінальному провадженні (а.с. 26, 27, 31), то такий слід залишити без розгляду, з огляду на подану представником потерпілого та , відповідно, цивільного позивача, заяву від 16.09.2020 року про залишення такого цивільного позову без розгляду, у зв'язку з відшкодуванням ОСОБА_4 заподіяної підприємству майнової шкоди в добровільному порядку.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався, клопотання з цього приводу прокурором під час судового провадження заявлено не було, а відтак підстав, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.
Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді арешту на строк три місяці.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Цивільний позов ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ»до ОСОБА_4 про відшкодування 1303,71 грн. майнової шкоди - залишити без розгляду, роз'яснивши цивільному позивачу його право пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
Речові докази - DVD-диски з файлами з камер відеоспостереження магазинів ПП «МЕРЕЖА-СЕРВІС ЛЬВІВ» «Близенько» №21 за адресою: м.Львів, вул. С.Петлюри 2, та № 25 за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 172(матеріали кримінального провадження, арк. 25, 70) - залишити в матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1