Справа №443/1517/17
Провадження №2-а/443/12/20
іменем України
23 вересня 2020 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної Фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови №4377/20500/17 від 06 грудня 2017 про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 21.12.2017 подав до суду позовну заяву, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України відносно нього закрити у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Провадження у справі відкрито 02.04.2018 (а.с.13).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю ОСОБА_2 для цього судового провадження.
Позивач у судове засідання повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, відповідно до вимог частини 1 ст. 268 КАС України (шляхом направлення повістки за зазначеною у позовній заяві адресою місця проживання позивача (а.с.35) та шляхом оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду (а.с.27, 28, 30, 31), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
З огляду на вимоги частини 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, зважаючи на викладені обставини, доходить такого висновку.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Позивачем заяв про неможливість прибуття у судові засідання 18.08.2020 та 23.09.2020 з поважних причин або заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення її розгляду до суду не подавалося.
Суд зауважує, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Вищенаведене повністю відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та беручи до уваги те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення, заяв про неможливість прибуття в судові засідання з поважних причин або заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення її розгляду до суду не подав, а також з огляду на предмет спору та обставини, викладені в позовній заяві, за яких неявка позивача, на переконання суду, перешкоджає розгляду справи, тому суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 205, 240, 248, 256, 268 КАС України, суд -
постановив:
Судове засідання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної Фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови №4377/20500/17 від 06 грудня 2017 про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позов ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної Фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови №4377/20500/17 від 06 грудня 2017 про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил залишити без розгляду на підставі повторного неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин та не повідомлення про причини неявки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Головуючий суддя А.І. Павлів