Справа № 442/5434/20
Провадження №3/442/2273/2020
Іменем України
22 вересня 2020 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої, фізичної особи-підприємця, проживаючої на АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серія АПР18 № 704225 про те, що вона 30.08.2020 о 21.00 год., в АДРЕСА_2 , провела в кафе-магазині весілля, на якому перебувало 30 ( тридцять) осіб, чим порушила Постанову КМУ №712 від 12.08.2020, а саме: п.12 п.п.4.
17.09.2020 від адвоката Шемеляка М.С. надійшло заперечення проти протоколу. В такому, зокрема, вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що територія с. Нагуєвичі Дрогобицького району станом на 30 серпня 2020 року була віднесена до жовтої зони епідемічної небезпеки на яку поширюються вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641.
Долучений до протоколу рапорт працівника поліції, який здійснював виїзд на місце події, не є належним та допустимим доказом, оскільки він не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (така позиція висвітлена в постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 та від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а).
Окрім того, диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, і відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Відповідно до постанови КМУ №712 від 12.08.2020 року, на яку посилається поліцейський в протоколі, внесено зміни до постанови КМУ від 24 квітня 2020 року №331 і від 22 липня 2020 року №641.
Працівниками поліції не враховано, що п.п.4 п. 12 Постанови КМУ № 712 від 12.08.2020 року на момент проведення перевірки та складення спірного протоколу був виключений з постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на підставі постанови КМУ від 26.08.2020 року № 760, відповідно він не може створювати жодних правових наслідків для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео записуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення Серія АПР18 №704225 від 30.08.2020, такий складеного відносно ОСОБА_1 про те, що вона 30.08.2020 о 20.20 год., в АДРЕСА_2 , провела в кафе-магазині весілля, на якому перебувало 30( тридцять) осіб, чим порушила Постанову КМУ №712 від 12.08.2020, а саме: п.12 п.п.4, однак п.п.4 п.12 Постанови КМУ №712 від 12.08.2020 на момент проведення перевірки та складення протоколу був виключений з постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на підставі постанови КМУ від 26.08.2020 року №760, відповідно він не може створювати жодних правових наслідків для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджені в ході розгляду справи докази спростовують провину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та свідчать про недоведеність наявності в її діяннях об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, що виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Суддя Хомик А.П.