Справа №461/6797/20
Провадження №2-а/461/184/20
14 вересня 2020 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Пелех О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Галицької митниці Держмитслужби (адреса місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43348711) про скасування постанови у справі про порушення митних правил -
26.08.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову Львівської митниці ДФС (Галицької митниці Держмитслужби) у справі про порушення митних правил №3954/20900/19 від 05.11.2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 189216,78 грн.
В обґрунтування позову покликається на те, що 05 листопада 2019 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником УПМП та MB Скоромним Я.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил №3954/20900/19, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 189 216,78 грн. З даною постановою не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, а висновки митного органу не відповідають дійсності, оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено наявності умислу в діях ОСОБА_1 , спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також не доведено переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Окрім того, протокол про порушення митних правил №3954/20900/19 від 16 жовтня 2019 року, а також постанова про порушення митних правил №3954/20900/19 від 05 листопада 2019 року були складені за відсутності позивача, такий про місце і час розгляду справи не повідомлявся, що свідчить про порушення посадовою особою порядку розгляду справи, з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо застосування адміністративного стягнення. Також, позивач зазначив, що митне оформлення товару було здійснено у червні 2018 року, тобто в цей момент, на думку митного органу, було вчинено ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ст. 485 МК України та саме з вказаної дати відраховується 6 місячний термін, оскільки дане правопорушення не є триваючим та закінчено під час митного оформлення товару. Між тим, 05.11.2019 року (через 1,5 року з моменту вчинення порушення) відповідачем прийнята постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тобто після спливу 6-місячного терміну, відтак така є протиправною та підлягає скасуванню.
Окрім того, позивач просив суд поновити строк на оскарження постанови, оскільки про існування вказаної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише 14 серпня 2020 року.
Разом із позовною заявою, на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.08.2020 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 28.08.2020 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №62708029 на підставі виконавчого документа - постанови Галицької митниці Держмитслужби №3954/20900/19 від 05 листопада 2019 року про примусове стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 189 216,78 грн.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву та інших заяв до суду від нього не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання адміністративного позову про оскарження постанови Львівської митниці (Галицької митниці ДМС) у справі про порушення митних правил №3954/20900/19 від 05.11.2019 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Як вбачається із протокол про порушення митних правил №3954/20900/19 від 16 жовтня 2019 року та постанови про порушення митних правил №3954/20900/19 від 05 листопада 2019 року, такі були складені за відсутності позивача /а.с.8-16/.
14 серпня 2020 року на адресу ОСОБА_1 надійшла постанова державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Цвик З.В. про відкриття виконавчого провадження №62708029 від 03 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 189216,78 грн. на підставі постанови Галицької митниці Держмислужби №3954/20900/19 від 05.11.2019 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошта /а.с. 18-19/.
Відтак, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову про оскарження постанови Львівської митниці ДФС (Галицької митниці Держмитслужби) в справі про порушення митних прави №3954/20900/19 від 05 листопада 2019 року.
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
05 червня 2018 року, з метою митного оформлення товару, а саме легкового автомобіля марки BMW модель X1xDrive20d, тип кузова - універсал, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування для перевезення пасажирів, номер кузова: НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1995смЗ, потужністю: 135кВт, тип двигуна дизельний, колісна формула 4x4, чорного кольору, рік випуску 2014, дата першої реєстрації - 15.09.2014, модельний рік - 2014, декларантом - ФОП ОСОБА_4 подано електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209190/2018/015931 та пакет документів /а.с.28/.
Митна вартість товару визначена декларантом за ціною договору (основним методом) на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №18050010 від 04.05.2018 року та становить 7400,00 євро /а.с.20-28/. На підтвердження заявленої митної вартості, декларантом було подано копії документів, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №18050010 від 04.05.2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.08.2014 року, контракт купівлі-продажу №PL01/04-05/2018 від 04.05.2018 року, який укладений між компанією Tekhnopack Manufacture Limited (Kandoy House, 2 FairviewStrand, Dublin 3, D02 RBp3, Ireland), як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41255395, адреса: м. Львів, вул. Сяйво, 12), як покупцем.
Як зазначає позивач, при здійсненні митного оформлення декларантом було сплачено всі необхідні митні платежі.
16 жовтня 2019 року державним інспектором відділу взаємодії з митними органами іноземних держав УПМП та MB Львівської митниці ДФС Жереб В.В. складено протокол про порушення митних правил №3954/20900/19, в якому зазначено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді керівника TOB «ПОЛТРЕЙД» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в митній декларації №UA209190/2018/015931 від 05.06.2018 року неправдивих відомостей щодо відправника та вартості товару, та надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що місять такі відомості і зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Вказаний протокол було складено у відсутності особи, що притягується до відповідальності /а.с.11-16/.
05 листопада 2019 року, на підставі вищевказаного протоколу, заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником УПМП та MB Скоромним Я.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил №3954/20900/19, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 189 216,78 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят гривень сімдесят вісім копійок). Вказана постанова складена у відсутності особи, що притягується до відповідальності /а.с.8-10/.
Вказана постанова мотивована тим, що митними органами Федеративної Республіки Німеччина листом №Z4663-2019.UA.800125-DVIII.A.22 від 24.07.2019 року на запит Львівської митниці ДФС №1934/8/13-70-20/35 від 21.05.2019 року надано видрук митної декларації MRN №18DE323082759084E9 від 04.05.2018 року, згідно якою німецькою компанією Bayerische Motoren Werke Aktiengesellschaft було продано вказаний автомобіль громадянину ОСОБА_6 за ціною 15 126,05 євро, що по курсу НБУ станом на 05.06.2018 року становить 463 948,55 грн.
З огляду на різницю у вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення сума несплачених митних платежів становить 63 072,26 грн.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з'ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.
В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.
Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об'єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).
Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
З матеріалів справи вбачається, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № 209190/2018/015931.
Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.
Крім цього, з досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від митних органів Федеративної Республіки Німеччина лист №Z4663-2019.UA.800125-DVIII.A.22 від 24.07.2019 року та видрук митної декларації MRN №18DE323082759084E9 від 04.05.2018 року, згідно якої німецькою компанією Bayerische Motoren Werke Aktiengesellschaft було продано вказаний автомобіль громадянину ОСОБА_6 за ціною 15 126,05 євро, що по курсу НБУ станом на 05.06.2018 року становить 463 948,55 грн.
Між відомостями цієї митною декларацію і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо вартості транспортного засобу.
Однак, отримана від митних органів Федеративної Республіки Німеччина інформація не доводить протиправних дій позивача і, в той же час, не спростовує факту придбання автомобіля за ціною, яка була вказана при його митному оформленні.
Отже, Львівською митницею ДФС, взято до уваги як єдиний та беззаперечний доказ видрук митної декларації MRN №18DE323082759084E9 від 04.05.2018 рок, наданий Федеративною Республікою Німеччина, для усунення всякого роду сумнівів не перевірено усі обставин справи, не опитано ОСОБА_1 . Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил №3954/20900/19 від 16 жовтня 2019 року, а також постанова про порушення митних правил №3954/20900/19 від 05 листопада 2019 року були складені за відсутності позивача, доказі того, що такий про місце і час розгляду справи повідомлявся, суду не надано.
З наведеного суд вважає, що самі по собі документи митних органів Федеративної Республіки Німеччина не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.
Тим самим в оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документа, наданим Федеративною Республікою Німеччина, аніж тим, що подані до митного оформлення на Львівській митниці ДФС.
Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ'єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.
У зв'язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1892 грн. 17 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.1811355281.1 від 21.08.2020 року.
З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Галицької митниці ДМС.
Керуючись ст.ст.9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову про оскарження постанови Львівської митниці ДФС (Галицької митниці Держмитслужби) в справі про порушення митних прави №3954/20900/19 від 05 листопада 2019 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задоволити.
Скасувати постанову Львівської митниці ДФС (Галицької митниці Держмитслужби) в справі про порушення митних правил №3954/20900/19 від 05 листопада 2019 року про визнання громадянина України ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 189216,78 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістнадцять гривень сімдесят вісім копійок), а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1892 (одна тисяча вісімсот дев'яності дві) грн. 17 коп.
Після набрання рішення суду законної сили скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 28.08.2020 року у вигляді зупинення стягнення по виконавчому провадженні №62708029 по підставі виконавчого документа - постанови Львівської митниці ДФС №3954/20900/19 від 05.11.2019 року про примусове стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 189216,78.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Галицька митниця Держмитслужби, адреса місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43348711.
Суддя Зубачик Н.Б.