iменем України
3/330/625/2020
Справа № 330/1488/20
"28" серпня 2020 р. Суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП,
20.07.2020 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 .
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 11.07.2020 року о 18 год. 10 хвилин в с. Володимирівка, Якимівського району Запорізької області по вул. Центральна, громадянин ОСОБА_1 керував мопедом Honda DIO б/н з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та заперечував проти обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що був тверезий, оскільки був з маленькою дитиною, за яку ніс відповідальність, що підтверджується відеозаписом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того зазначив, що пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки йому запропоновано не було, крім того співробітники поліції не роз'яснили його права, на підставі чого він не зміг скористатися своїм правом на захист. На підставі викладеного, просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні судом було досліджено протокол ОБ №063520 від 11.07.2020 року; рапорт; пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; витяг з АРМОР; відеозапис.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.
Статтею 130 ч.2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами, визначена ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція).
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. (ч. 1 та 2 ст. 266 КУпАП, п.п. 2-5 Порядку, п.п. 2, 6 Розділу І, п. 6 Розділу ІІ Інструкції).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. (п. 9 Розділу ІІ Інструкції)
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім та вірогідним доказом на підтвердження вини особи в скоєні вказаного адміністративного правопорушення, зважаючи на ті обставини, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності не визнає своєї вини, а будь-які інші докази відсутні. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що співробітниками поліції у якості свідків правопорушення були залучені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та до матеріалів справи долучено пояснення зазначених осіб, відповідно до яких останні зазначили, що ОСОБА_1 дійсно у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті "від 23.12.2005 року №14 зі змінами зазначено , що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У судовому засіданні встановлено , що особа , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в контексті п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті "від 23.12.2005 року №14 зі змінами не керував транспортним засобом, так як даний факт заперечується ним самим та матеріали справи не містять жодних доказів, які могли б зафіксувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Відповідно до ч.3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» зазначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, виходячи з якого вбачається, що ОСОБА_1 співробітниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, крім того не зафіксовано безпосередньо факт керування ним транспортним засобом. Крім того, дослідивши зазначений відеозапис, суд не вбачає у поведінці ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Проте, жодна з зазначених ознак не була виявлена у ОСОБА_1 ..
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що доказів того, що ОСОБА_1 дійсно був зупинений під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та співробітниками поліції були допущені порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зокрема щодо підстав притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер(Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив,що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, не надано суду переконливих , належних та допустимих доказів винуватості особи
За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, суд приходить до висновку, що відсутні події і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 283, 247, 252, 266, 284 КУпАП, суд-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області.
Суддя: Т.В. Нестеренко