Справа № 214/5199/20
3/214/2421/20
Іменем України
15 вересня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Євтушенко О.І., секретар судового засідання - Єременко К.С., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора - Стороженко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що народилася в м. Усурійськ Приморського краю, Росія, громадянки України, працюючої начальником служби енергогосподарства КП «Міський тролейбус», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.1 КУпАП,-
ОСОБА_1 , працюючи начальником служби енергогосподарства КП «Міський тролейбус», тобто відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст.45 даного Закону, Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №2, несвоєчасно, без поважних причин, 10 червня 2020 року, подала щорічну декларацію на сайті НАЗК особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, не зважаючи на те, що заздалегідь наказом керівника підприємства була попереджена про необхідність своєчасної подачі щорічної декларації.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, визнала. Пояснила, що не подала вчасно декларацію за 2019 рік через власну неуважність. Декларацію подавала зі свого кабінету, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Праці 1. Вказана адреса не є юридичною адресою підприємства, приміщення перебуває в оренді.
Присутня в судовому засіданні прокурор Стороженко С.І. обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримала, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу діяння, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Вважала за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , позицію прокурора, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.276 КУпАП (в діючій редакції), справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.80, 81, 121 - 126, 127-1-129 і ст.139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.203, 203-1, 204-1, 204-2, 204-4 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення. Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, аналізом положень ст.276 КУпАП встановлено, що для розгляду справи про корупційні правопорушення, передбачена виключна підсудність - за місцем вчинення правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного із корупцією, у зв'язку з її перебуванням на посаді начальника служби енергогосподарства КП «Міський тролейбус»: м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе 22. Як вказувала в судовому засіданні ОСОБА_1 , що також слідує з письмових матеріалів, робоче місце її знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , звідки вона й подавала декларацію. Таким чином, суд приходить до висновку, що дана справа дійсно підсудна Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженими на те посадовими особами, процесуальних порушень в ньому не виявлено.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення підтверджується наступними письмовими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення №713 від 23 липня 2020 року, в якому вказано обставини правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 ;
-відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій, з яких слідує, що декларацію за 2019 рік (щорічну) ОСОБА_1 , будучи начальником служби енергогосподарства КП «Міський тролейбус», подала 10 червня 2020 року о 14.25 год.;
-наказом директора КП «Міський тролейбус» № 489-к від 30 листопада 2011 року, про призначення ОСОБА_1 начальником служби енергогосподарства КП «Міський тролейбус»;
-наказом №171 від 12 лютого 2020 року КП «Міський тролейбус» щодо подачі електронних декларацій за 2019 рік суб'єктами декларування, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис 12 лютого 2020 року;
-посадовою інструкцією начальника служби енергогосподарства №1 від 15 серпня 2017 року, затвердженою директором підприємства «Міський тролейбус» 15 серпня 2017 року, з якою ОСОБА_1 ознайомлена під підпис;
-довідкою КП «Міський тролейбус», з якої слідує, що ОСОБА_1 в період з 01 січня 2020 року по 10 червня 2020 року у відрядженнях, відпусках не перебувала, що свідчить про відсутність поважних причин, які б оправдували несвоєчасність подання нею щорічної декларації за звітний 2019 рік.
За вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, посади особи органів державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, деталізує відповідні положення нормативно-правових актів, що передбачають відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією із конкретизацією саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації таких діянь.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані щорічно, до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №530-ІХ, який набрав чинності 17 березня 2020 року, розділ ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 2-1 такого змісту: "Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до ст.45 цього Закону подаються за минулий рік до 01 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня. Суб'єкти декларування, які у період до 01 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом 1 ч.2 ст.45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до ст.52 цього Закону у зв'язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період".
Згідно посадових обов'язків ОСОБА_1 , а також відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», вона є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, тобто у 2020 році у неї виникли обов'язки та обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», в тому числі обов'язок щодо подачі щорічної декларації за 2019 рік до 01 червня 2020 року. Однак, відповідно до результатів пошуку в Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2019 рік 10 червня 2020 року.
Диспозицією ч.1 ст.176-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, зокрема, несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування.
При цьому, поважність причин несвоєчасного подання декларації є конструктивною ознакою зазначеного складу адміністративного правопорушення у взаємозв'язку із суб'єктивною стороною, яка характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Як слідує з пояснень ОСОБА_1 , несвоєчасність подання нею електронної декларації обумовлена в результаті її неуважності до вимог діючого законодавства України.
Зазначені ОСОБА_1 причини за своїм характером не є поважними, які б унеможливлювали своєчасне подання нею декларації за 2019 рік у встановлені законом строки та є свідченням виключно її власної недбалості до виконання обов'язків, покладених на неї Законом України «Про запобігання корупції», а тому не звільняють її від відповідальності за вчинене правопорушення, пов'язане з корупцією.
Виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, за ознаками:несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Обираючи вид і міру стягнення, суд, керуючись ст.33 КУпАП враховує особу ОСОБА_1 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, вину визнала, щиро розкаялась, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинене нею порушення істотної шкоди інтересам держави та суспільства не спричинило, тому вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу, що буде пропорційним меті його застосування.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 40-1, 172-6 ч.1, 268, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд -
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, прокурором протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко