Справа № 991/6646/20
Провадження 1-кп/991/62/20
08 вересня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
представника потерпілого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2019 року за № 52019000000000120, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мозир Гомельської області Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Павлоград, Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
1. Історія провадження
06 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
06 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
10 серпня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду підготовче судове засідання по справі було призначено на 08 вересня 2020 року.
2. Зміст клопотання та позиції сторін
У поданому клопотанні захисник ОСОБА_8 просить скасувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , визначений ухвалою Апеляційної плати Вищого антикорупційного суду від 11.03.2020 р. у вигляді застави у розмірі 290 (двісті дев'яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 609 580 (шістсот дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень., а також повернути грошові кошти у сумі 609 580 (шістсот дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень. Заставодавцю ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749).
Своє клопотання захисник ОСОБА_8 обґрунтовує наступними доводами:
- на думку сторони захисту, щодо ОСОБА_6 відсутній ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, одружений та виховує двох неповнолітніх дітей. Майна як нерухомого так і рухомого підозрюваний за кордоном не має. Закордонний паспорт після закінчення строку дії ухвали слідчого судді ОСОБА_13 від 11.06.2020 р. було повернуто обвинуваченому ОСОБА_14 , а отже, маючи можливість ним скористатись, він не покинув Україну;
- за твердженнями захисника ОСОБА_8 щодо обвинуваченого ОСОБА_6 виключається такий ризик, як вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки з моменту обрання запобіжного заходу до обвинуваченого, такий обов'язок як утриматись від спілкування зі свідками на нього не покладався, а всі свідки, в тому числі із числа працівників Бердянської філії ДП «АМПУ»;
- на думку Захисника ОСОБА_8 , стороною обвинувачення не доведено обгрунтованості обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_6 . На підтвердження вказаного твердження, захисник посилається на висновок Запорізького відділення Дніпропетровського НДІСЕ №1198/1199-20 від 17.08.2020 р. яким обгрунтовує відсутність збитків у сумі 2 490 000,00 грн., спричинених кримінальним правопорушенням у вказаному кримінальному провадженні.
Під час оголошення клопотання, захисник додатково зазначив, що на його думку, враховуючи той факт, що строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , встановлений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 р. (до 11.08.2020 р.) закінчився, застава втратила своє юридичне значення, адже вона покликана забезпечувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника.
Захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , та обвинувачена ОСОБА_7 підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та зазначив, що статтею 196 КПК України визначено строкові запобіжні заходи, що встановлюються на певний строк, застава до таких строкових заходів не належить, а тому застосовується на весь час до винесення рішення по суті кримінального провадження.
Окрім того, прокурор ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_6 є уродженцем Республіки Білорусь, а також має друзів і родичів серед громадян цієї країни, що становить ризик переховуватись від органів досудового розслідування.
3. Мотиви і висновки суду
Заслухавши клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, дослідивши зміст клопотання, обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
3.1. Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_16 від 21.02.2020 р. частково задоволено клопотання детектива НАБУ та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17.04.2020 р. Визначено обвинуваченому заставу у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 294 280,00 грн. У разі внесення застави, покладено на обвинуваченого обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної плати Вищого антикорупційного суду від 11.03.2020 р. скасовано ухвалу від 21.02.2020 р., задоволено клопотання прокурора, застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2020 р. встановлено заставу у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580,00 грн. у разі внесення застави, покладено обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; - не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора, суду; - повідомляти детектива, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та або місця роботи; утриматись від спілкування зі іншими підозрюваними у кримінальному проваджені; - здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України; - носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 р. частково задоволено клопотання прокурора спеціалізованої антикорупційної прокуратури, продовжено на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 до 11.08.2020 р.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту ухвали Апеляційної плати Вищого антикорупційного суду від 11.03.2020 р. та ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 р. судом при визначенні розміру застави відносно ОСОБА_6 були враховані визначені ст. 178 КПК України обставини, враховано ступінь тяжкості висунутої ОСОБА_6 підозри та даних, що характеризують його особу. При цьому, при застосуванні запобіжного заходу суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочину та встановив розмір застави в обсягах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.
3.2. Що стосується доводів захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_6 в період дії застави жодного разу не вчиняв дій, направлених на переховування від органів слідства; не зважаючи на повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не покидав територію України; з'являвся на всі виклики суду, детективів, прокурорів; не вчиняв будь-яких позапроцесуальних дій у даному кримінальному провадженні, то вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, та не є підставою для скасування запобіжного захисту.
Що стосується доводів захисника ОСОБА_8 про те, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, одружений та виховує двох неповнолітніх дітей, то суд зазначає, що всі вказані обставини були враховані суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та слідчим суддею при винесенні ухвал від 11.06.2020 р. та 11.03.2020 р.
3.3. Що стосується доводів захисника ОСОБА_8 про те, що застава втратила свою правову сутність у зв'язку з закінченням строків дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України застава віднесена до запобіжних заходів, які, в свою чергу, є складовою частиною заходів забезпечення кримінального провадження. Частинами 1-3 ст. 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Частина 7 ст. 42 КПК України визначає загальні обов'язки, які покладаються на підозрюваного. Зазначені обов'язки підозрюваного (окрім обов'язків, визначених в п. 2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
У свою чергу стаття 194 КПК України визначає перелік обов'язків, які можуть покладатися на підозрюваного рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, частина 5 ст. 194 КПК України визначає умовами покладення таких додаткових обов'язків, по-перше, - обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, і, по-друге, - доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов'язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу при наявності визначених в ч. 5 ст. 194 КПК України умов.
Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов'язків згідно із ст. 194 КПК України.
Отже, вказана в ст. 182 КПК України мета забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків не пов'язана лише з тими обов'язками, які визначені в ст. 194 КПК України і застосовуються додатково до запобіжного заходу, а охоплює більш широке їх поняття, яке поглинається ч. 7 ст. 42 КПК України. Тому ототожнення заявником цих обов'язків із запобіжним заходом і твердження про те, що з закінченням їх дії втрачає чинність обраний запобіжний захід, суд вважає помилковим. Так само не відповідає дійсності твердження захисту про те, що застава забезпечує тільки обов'язки, покладені судом, адже ч. 1 ст. 182 КПК України використовує термінологію «з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків» і не уточнює, що вони повинні бути покладені саме судом.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Крім того, аналіз положень ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України в їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді), строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Окремо, суд звертає увагу на зміст ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої, застава звертається в дохід держави у випадках: 1) невиконання обов'язків заставодавцем;
2) якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки; 3) якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки.
Таким чином, застава забезпечує добросовісну процесуальну поведінку та виконання обов'язків: 1) заставодавця; 2) підозрюваного, обвинуваченого в частині явки до суду (віднесено до обов'язків визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, тобто покладених на нього нормами КПК; 3) підозрюваного, обвинуваченого в частині виконання обов'язків, покладених на нього ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу (за їх наявності).
Суд також приймає до уваги те, що заставодавець висловився про ненадання ним згоди на звернення застави в дохід держави у випадку визначеному ч. 11 ст. 182 КПК України, відповідно до якої, застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Крім того унесення за обвинуваченого застави було правом, а не обов'язком третьої особи, а сам факт її унесення означає, що розмір застави не є надмірним для заставодавця.
Враховуючи викладене, доводи захисника, в частині того, що застава втратила свою правову сутність у зв'язку зі спливом строків, на які на обвинуваченого ОСОБА_6 було покладено обов'язки, визначені ст. 194 КПК Україні, а також того, що запобіжний захід не забезпечує жодного досягнення дієвості провадження, судом відхиляються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 291, 314, 315 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3