21 вересня 2020 року м. Чернівці
справа № 723/1691/19
провадження 22-ц/822/735/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Кулянди М.І., Височанської Н.К.
секретар Герман Я.І.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів залишено без розгляду у зв'язку із подачею позивачем заяви. Питання про відшкодування судових витрат судом не вирішувалось в зв'язку із відсутністю відповідних ініціатив з боку сторін спору.
21.02.2020 року до суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 про компенсацію здійснених витрат відповідачем, пов'язаних з розглядом справи в порядку ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України.
З метою отримання правничої допомоги у справі відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги від 05 липня 2019 року з адвокатом Ткаченко О.Ю. Відповідач понесла витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7300 гривень і підтвердження цього є детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та оплата цих послуг.
Відповідач просила стягнути з позивача ОСОБА_3 компенсацію витрат, пов'язаних із розглядом справи в розмірі 7 300 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про компенсацію здійснених витрат відповідачем, пов'язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2020 року, задовольнити її заяву та стягнути з позивача ОСОБА_3 компенсацію витрат, пов'язаних із розглядом справи, на користь відповідача ОСОБА_1 в розмірі 7 300 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, такою що не відповідає нормам процесуального права.
Зазначає, що стороні відповідача ухвала суду від 29.04.2020 року не була вручена у день її проголошення, а також не надсилалась поштовим листом, ні відповідач, ні її представник не отримували ухвалу. Представнику відповідача про ухвалу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 29 липня 2020 року.
Враховуючи матеріали справи є очевидним, що підставою звернення позивача з заявою про залишення позовної заяви без розгляду, є наслідком необґрунтованих дій позивача.
Сторона відповідача з дотриманням норм закону підготувала і направила до суду 19.02.2020 року заяву про компетенцію здійснених витрат відповідачем, пов'язаних з розглядом справи, так як з метою отримання правничої допомоги у даній справі відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги від 05 липня 2019 року із адвокатом Ткаченко О.Ю.
Суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, а позивач не просив їх зменшити.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2019 року позов ОСОБА_3 за його заявою, залишено без розгляду.
21.02.2020 року надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про компенсацію здійснених витрат відповідачем, пов'язаних з розглядом справи в порядку ст. 142 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частин першої - третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги
за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,
та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви, не взявши до уваги наступне.
Відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги від 05 липня 2019 року із адвокатом Ткаченко О.Ю.
Належних та допустимих доказів того, що судом направлялась сторонам копія ухвали від 22.11.2019р. про залишення позову без розгляду після її постановлення, матеріали справи не містять.
Копію ухвали від 22.11.2019р. стороною відповідача було отримано 14.02.2020р. за заявою представника.
Відповідно до частини шостої статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 ЦПК України. Відповідно до частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
19.02.2020р. на адресу суду представником відповідача направлено заяву про компенсацію відповідачу витрат пов'язаних з розглядом справи. Надано клопотання про детальний опис робіт, виконаних адвокатом, договір про надання правничої допомоги від 05.07.2019р., додаток №1 до договору про надання правничої допомоги, акт здачі-прийняття наданих послуг, загальна вартість яких становить 7300грн., оплата підтверджена квитанцією до прибуткового касового ордера від 19.02.2020р.
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог
про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
При цьому неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання
про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), за результатами розгляду якої 27 червня 2018 року прийняла постанову, в якій зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Враховуючи те, що від позивача ОСОБА_3 не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 7300 грн. витрат на правничу допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами, є співмірними та оплачені відповідачем.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 368, 374, п.4 ч.1 ст.376, 381, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2020 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 300 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови - 23 вересня 2020 року.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді М.І. Кулянда
Н.К. Височанська