Провадження № 11-сс/821/414/20 Справа № 712/7421/20 Категорія: ч. 1 ст. 121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
15 вересня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддів за участю: при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5
прокурора захисникаОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2020 року, про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо підозрюваної:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, студентки Черкаської медичної академії, незаміжньої, дітей на утриманні не має, не є інвалідом, депутатом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
3 серпня 2020 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно підозрюваної ОСОБА_8 .
За даними досудового розслідування, 8.03.2020 року приблизно о 19 години ОСОБА_8 , знаходячись в лісосмузі поблизу озера «Осока», що знаходиться в адміністративних межах с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області, на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_10 , нанесла останньому один удар в праву тім'яну ділянку голови скляною пляшкою, чим спричинила потерпілому травму голови з багатоуламковим переломом правої тім'яної кістки, крововиливом над правою півкулею головного мозку в тім'яній ділянці, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, садна правої надбрівної ділянки, крововиливу повік правого ока, які згідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/295 від 10.04.2020 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
28.04.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого їй кримінальні правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного м. Черкаси від 04.05.2020 року підозрюваної ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із покладенням на неї конкретних обов'язків.
Водночас у ході подальшого досудового розслідування підозрювана ОСОБА_8 уникала від викликів слідчого, здійснених у порядку ст. 135 КПК України, зокрема їй неодноразово надсилались виклики поштою, електронною поштою та здійснювались виклики по її особистому номеру телефону НОМЕР_1 . Окрім цього слідчим 09.06.2020 року та 10.06.2020 року під особистий підпис вручались повістки про виклик для проведення додаткового допиту та слідчого експерименту за її участі. У свою чергу підозрювана ОСОБА_8 всупереч вимогам обраного відносно неї запобіжного заходу не повідомляючи слідчого будь-яким способом про причини неявки, умисно не з'явилась на виклики 12.06.2020 року та 15.06.2020 року до слідчого за повістками, врученими їй під особистий підпис. Окрім цього слідчим підозрюваній ОСОБА_8 направлено повістку про виклик на її особисту адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої остання постійно направляє звернення та скарги, про виклик до слідчого 18.06.2020. Проте на черговий виклик підозрювана також не з'явилась та не повідомила про причини своєї неявки.
Також ОСОБА_8 на неодноразові телефонні дзвінки слідчого не відповідає, що підтверджується відповідними рапортами від 12.06.2020 року, 15.06.2020 року та 18.06.2020 року.
Таким чином, на думку прокурора, підозрювана умисно ухилялась від виконання обов'язків, покладених на неї слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Разом з тим, у ході досудового розслідування до органу досудового розслідування надійшло повідомлення адвоката ОСОБА_7 про те, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_8 не зможе прибути на слідчі дії 12.06.2020 та 15.06.2020, до якого додано фотознімок довідки КНП «Черкаський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ЧРР про перебування ОСОБА_11 12.06.2020 року на прийомі у сімейного лікаря в с. Дубіївка, де їй призначено лікування з явкою на 17.06.2020 року. Проте такі посилання сторони захисту не можна визнати поважними причинами неявки де слідчого.
Щодо ризиків, то наразі наявними є ризики можливого переховування від органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_11 не має постійного місця роботи, власного джерела доходів, на даний час незаміжня та не має на утриманні дітей, у зв'язку з цим вона не має тісних соціальних зв'язків, які б утримували її в населеному пункті, де вона проживає.
Прокурор також просив врахувати, що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду; не з'являлась без поважних причин до слідчого та вимкнула свій мобільний телефон.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та експерта в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрювана проживає в одному населеному пункті із свідками, особисто знайома з ними, а тому може здійснювати незаконний вплив на них шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на її користь чи відмови від надання показань з метою уникнення нею кримінальної відповідальності.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чино обґрунтовується також тим, що в ході проведення досудового розслідування ОСОБА_8 , будучи допитаною в якості підозрюваної, взагалі не визнає свою причетність до скоєного злочину, надає слідству суперечливі показання, які не узгоджуються із обставинами, встановленими в ході розслідування, зокрема показаннями ряду свідків, висновком судово-медичної експертизи, що може свідчити про можливі наміри її ввести слідство в оману для ухилення від відповідальності.
Окрім цього ОСОБА_8 не вчинила жодних дій, спрямованих на відшкодування потерпілому завданих йому протиправними діями матеріальних чи моральних збитків, та не вжила заходів, спрямованих на можливе примирення з потерпілим.
Також ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином обґрунтовується тим, що захисником ОСОБА_8 ОСОБА_7 та підозрюваною особисто постійно скеровуються безпідставні скарги до різних органів державної влади та до слідчого судді, у яких викладено надумані відомості, що не відповідають дійсності. Сторона захисту неодноразово подавала заяви про відводи у даному кримінальному провадженню слідчому судді ОСОБА_12 , слідчому судді ОСОБА_13 , слідчому ОСОБА_9 та прокурору ОСОБА_6 , однак у даних заявах відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.
У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор ОСОБА_6 просив застосувати до ОСОБА_8 домашній арешт до закінчення строку досудового розслідування. Додатково пояснив, що слідчий суддя не встиг вирішити питання щодо продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби до 28 липня 2020 року, оскільки сторона захисту неодноразово заявляла відводи слідчому судді, прокурору, слідчому і в такий спосіб домоглась затягнути строки розгляду вказаного клопотання, яке було подано завчасно.
ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечили. Пояснили, що підозрювана має намір влаштуватись на роботу фармацевтом у нічний час доби в одну із аптек і заробляти собі на життя, але застосований запобіжний захід не дозволяє цього робити. Крім того, ОСОБА_8 визнає свою причетність до злочину, проте не погоджується із кваліфікацією. Вона з'являється на слідчі дії, але деякі з них дійсно пропустила у зв'язку з хворобою, про що слідчого та прокурора було повідомлено завчасно. Захисник також додав, що жоден із наведених прокурором ризиків - не доведено.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси. від 03.08.2020 року, клопотання слідчого задоволено, та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21:00 год. до 06:00 год. строком до 28 вересня 2020 року включно.
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період з «21» год. «00» хв. по «06» год. «00» хв. щоденно протягом дії запобіжного заходу;
- утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та експертом у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси. від 03.08.2020 року, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.08.2020 у даній справі скасувати.
2. Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вважає, що дана ухвала підлягає скасуванню, оскільки є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Додає, що в оскаржуваній ухвалі повністю скопійовано текст клопотання про обрання запобіжного заходу, натомість відсутні згадки про письмове заперечення сторони захисту та контраргументи обгрунтовані письмовими доказами поданими стороною захисту.
Вказує, що судом не взято до уваги і факти того, що підозрювана з'являлась на всі виклики слідчого навіть не маючи запобіжного заходу під час яких вкотре слідчий не спромігся провести слідчі дії на які викликав підозрювану, всі докази містились в матеріалах кримінального провадження.
Наголошує, що повістки про виклик ОСОБА_8 на період з 12-18.06.2020 не містили інформації на яку саме слідчу дію вона викликалась, а тому вони не являються процесуальним документом, оскільки складені в порушення ст.ст. 135,137 КІТК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи прокурора в кримінальному провадженні, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Колегією суддів встановлено, що 08.03.2020 близько 19 години ОСОБА_8 знаходячись в лісосмузі поблизу озера «Осока», що знаходиться в адміністративних межах с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли внаслідок конфлікту між нею та ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом, спрямованим на завдання останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тримаючи у правій руці скляну пляшку нанесла останньому один удар в праву тім'яну ділянку голови, чим спричинила потерпілому травму голови з багатоуламковим переломом правої тім'яної кістки, крововиливом над правою півкулею головного мозку в тім'яній ділянці, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, садна правої надбрівної ділянки, крововиливу повік правого ока, які, згідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/295 від 10.04.2020, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
28.04.2020 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого; протоколами допитів свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 ; протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідків; висновком судово-медичної експертизи № 02-01/295 від 07.04.2020; протоколом додаткового допиту потерпілого від 13.06.2020; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_22 від 14.06.2020; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_21 від 16.06.2020; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_8 від 01.05.2020;
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 обставини справи, зважаючи на особу підозрюваної, колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно вказав на доцільність застосування до неї запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування її від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором наведені, у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також, враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з тим, апелянтом в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв вірне рішення застосувати до підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, вірно врахував доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, - можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та/чи суду, незаконно впливати на свідків, з метою схилення останніх до відмови давати показання чи давати неправдиві показання у кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч.1 ст.121 КК України та покарання, яке може бути визначено судом, в разі доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Під час розгляду клопотання встановлено, що фактичним місцем проживання підозрюваного є: . АДРЕСА_1 . Отже, домашній арешт слід застосувати до підозрюваної в період часу з 21.00 год. до 06.00 год. наступного дня.
Визначаючи строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку тривалість застосування запобіжного заходу застосовується на період до 28 вересня 2020 року, тобто є виправданою, внаслідок особливостей способів доказування та отримання доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на підозрюваного слід покласти певні обов'язки, які забезпечать процесуальну поведінку підозрюваного під час здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21:00 год. до 06:00 год. строком до 28 вересня 2020 року включно, - скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу захисника - слід залишити без задоволення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на теперішній час справа відносно підозрюваної ОСОБА_8 знаходиться на розгляді у суді першої інстанції по суті.
Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст. 131, 177, 181, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси. від 03.08.2020 року, якою клопотання слідчого задоволено, та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21:00 год. до 06:00 год. строком до 28 вересня 2020 року включно - залишити без зміна, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :