Постанова від 22.09.2020 по справі 619/3759/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 619/3759/17

провадження № 22-ц/818/4204/20

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.03.2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року, постановлене під головуванням судді Калмикової Л.К., в залі суду в місті Дергачі Харківської області (повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2019 року), -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; предмети домашнього вжитку та побутову техніку, всього майна на загальну суму 913 260 грн. (з урахуванням ухвали суду від 23.03.2018 року про виправлення описки). Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 591 570 грн. (з урахуванням ухвали суду від 23.03.2018 року про виправлення описки). Припинено право власності ОСОБА_2 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 травня 2019 року вищевказане рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року - залишено без змін.

09 серпня 2019 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року - задоволено частково. Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року змінено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 668 200 грн. Припинено право власності ОСОБА_2 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В іншій частині рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року просила залишити без змін.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що відсутні підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року, оскільки звіт про оцінку майна №1/01-2018 не є нововиявленою обставиною у розумінні закону.

ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року, просив його скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказував, що рішення суду в частині стягнення з нього компенсації вартості майна підлягає скасуванню, оскільки вартість транспортних засобів отримана з мережі Інтернет, що не є належним доказом, фактично ціна є нижчою. Крім того вважає, що судом порушено та невірно застосовано норми матеріального права при припиненні його права власності на автомобілі, оскільки таке припинення можливо лише за його згодою та після внесення відповідної грошової компенсації на депозитний рахунок суду, яку позивачка не вносила. ОСОБА_2 вказує, що у порядку поділу спільного майна подружжя за кожним слід залишити майно меблі та побутову техніку, яке знаходиться у будинках, в яких проживає кожна із сторін.

Постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 02 липня 2020 року постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Зазначено, що ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти у її задоволенні (залишати без задоволення), тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається. У випадку встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК України підстав для скасування рішення у зв'язку з новоявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд судового рішення, має повноваження постановити ухвалу про відмову у задоволені такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України), отже апеляційний суд в межах своїх повноважень наділений компетенцією скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, і направити справу для розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання щодо розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті. Також суд апеляційної інстанції наділений правом за результатами апеляційного перегляду скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367, 417 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року слід змінити, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву відповідача про перегляд рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що надані заявником відомості в рецензії на звіт про оцінку майна № 1/01-2018, є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Таким чином вказаний звіт є нововиявленими обставинами у справі. Тому наявні підстави для частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повному обсязі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; предмети домашнього вжитку та побутову техніку, всього майна на загальну суму 913 260 грн. (з урахуванням ухвали суду від 23.03.2018 року про виправлення описки). Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 591 570 грн. (з урахуванням ухвали суду від 23.03.2018 року про виправлення описки). Припинено право власності ОСОБА_2 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 травня 2019 року вищевказане рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року - залишено без змін.

Вищевказаними судовими рішеннями, зокрема, встановлено, що з 13 вересня 1997 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06 листопада 2015 року.

Під час шлюбу сторонами було придбане наступне майно, яке було на час припинення шлюбних відносин:

- телевізор плазмовий Samsung з діагоналлю 52 дюйми, придбаний у 2008 році, вартість на день звернення до суду складає 19350 грн.;

- телевізор плазмовий Sharp з діагоналлю 38 дюймів, вартість якого складає 4500 грн.;

- телевізор плазмовий Sharp з діагоналлю 48 дюймів, придбаний у 2006-2007pp. вартість якого складає 8300 грн.;

- телевізор плазмовий LG з діагоналлю 38 дюймів, придбаний приблизно у 2010 році, вартість на теперішній час складає 5100 грн.;

- гарнітур спальний, виробництво Румунія, складається з двоспального ліжка євро з фігурними різними боковинами, 2 тумби до ліжка з трьома шухлядами кожна, комод з двома шухлядами меншого розміру та три шухляди більшого розміру, шафа з двома дверцятами, придбаний у 2009 році, вартість якого складає 54 000 грн.;

- меблевий гарнітур-стінка для вітальні, що складається з двох шаф-вітрин для посуду із скляною дверцятою з фігурними елементами, верх оздоблений фігурною короною, стінка дзеркальна, третя шафа з відкритою полицею посередині без ніжок, придбаний у 2009 році, вартістю 126000 грн.;

- стіл обідній розкладний та шість стільців з натурального дерева, виробництво Румунія, 2009 року придбання , вартість 12000 грн.;

- кухонний гарнітур вбудований, зроблений за індивідуальним заказом, виробництво Україна, придбаний у 2009 році, дверцята з алюмінієвими рамками. Внутрішня фурнітура для бара з сушкою посуду та механізмами для автоматичного закривання ящиків, розмірами 4,0-4,5х2,6 м., вартість 38250 грн.;

- кухонний гарнітур, виробництва Україна (другий - в літній кухні), придбаний у 2009 році , розміром 5,0х2,5 м., вартістю 33000 грн.;

- стіл скляний обідній та 4 стільця до нього, каркас металевий нікельований, сидіння дерев'яне вартістю 4250 грн;

- духова шафа, виробництво Німеччина з програмами для випічки, приготування їжі, конвекція повітря, придбана у 2009 році, вартість 4150 грн.;

- духова шафа Samsung, 2009 р., з програмами для випічки, приготування їжі, конвекція повітря, вартість 4150 грн.;

- варильна поверхня виробництва Німеччини, придбана у 2009 році, вартість 2950 грн.;

- варильна поверхня на 4 конфорки, з авторозжигом, виробництва Італія, 2009 рік, 2950 грн.;

- витяжка кухонна, виробництва Німеччина, придбана у 2009 році, вартість 1800 грн.;

- витяжка металева кухонна, виробництва Китай, придбана у 2009 році, вартість 900 грн.;

- мікрохвильова піч, виробництва Німеччина, 2009 рік, вартість 850 грн.;

- м'які меблі, гарнітур шкіряний ,який складається з дивана трьох місткого шкіряного розкладного та шкіряного крісла, оздоблених натуральним деревом виробництва Румунія, рік придбання - 2009 рік, вартість 46500 грн.;

- холодильник двох-дверний ТМ «LG», на одній дверцята вмонтовано табло для виробництва льоду, на другій - вмонтовано телевізор , вартість 14500 грн.;

- холодильник Samsung, 2009 р., з морозильною камерою, яка знаходиться знизу, холодильне відділення У 269, розміром 2,1х0,6м., вартість 5245 грн.;

- стіл кухонний стільниця скляна, каркас дерев'яний з висувною полицею для пляшок, вартість 3250 грн.;

- спальня юнацька; стіл скляний письмовий; комп'ютер; килим білого кольору 1,5 на 2,5 м; принтер універсальний;

- спальний гарнітур (диван розкладний, шафа-купе, 2 тумби та столик із дзеркалом), рік випуску 2009 рік, 19250 грн.;

- три кондиціонера, площею 35 м., виробництва Китай, вартість кожного складає по 3500грн., всього на 10500 грн.;

- три кондиціонера, площею 25 м., виробництва Китай, вартість кожного складає по 2900грн., всього на 8700 грн.;

- електричний автопідйомник на 3,5-4 т. вартість 41750 грн.;

- станок токарний, придбаний приблизно у 2012-2013рр., вартість якого визначити не представляється можливим за відсутністю інформації про торгову марку та повні товарні характеристики об'єкту,

- пральня машинка Samsung, 2010р., вартість 2000 грн.; ванна «Джакузі» кутова, виробництва Китай, 2008 рік, 7500 грн.; душова кабінка, виробництва Китай, 2009 рік, вартість 7200 грн.;

- столик журнальний, овальний, із скляною вставкою, ніжки вигнуті, виробництва Італія, рік придбання - 2009 рік, 5750 грн.;

- килим вовняний, бежевого кольору, виробництва Туреччини, розміром 2x3 м, вартість 2700 грн.; килим вовняний, коричневого кольору, виробництва Туреччини, розміром 4x5 м, вартість 3900 грн.,

- меблі для саду-стіл дерев'яний та 2 лави до нього, вартість 6900 грн;

- 3 мийки типу Kerher, на загальну суму 13050 грн;

- прихожа, що складається з шафи-купе з двома дзеркальними дверцятами, полиця та ящик для взуття з сидінням, зроблена на заказ, 2009 рік, вартість 4365 грн.

Вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, придбане під час шлюбу на сумісні кошти і знаходиться в житловому будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , окрім спальні юнацької; столу скляного письмового; комп'ютеру; килиму білого кольору 1,5 на 2,5 м; принтеру універсального, щодо якого майна позивач зробила заяву, що не включає дане майно у перелік сумісного подружнього майна, так як дане майно належить синові позивачки.

Висновком суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ № 709\17 від 18.07.2017 року із строком дії до 18.07.2020 року) оцінена вартість вищезазначених об'єктів оцінки та встановлено, що всього подружжям придбано майна: меблів та побутової техніки на загальну суму 516 060 грн. (а.с.85-93 т.1).

Крім зазначеного вище майна, за час шлюбу подружжям також придбані наступні автомобілі та плавзасоби, які існували на час припинення шлюбних відносин - на грудень 2015 року:

-Автомобіль Mercedes-Benz-2540L, шасі № НОМЕР_3 , колір коричневий, 2001 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерні знаки НОМЕР_5 з причепом Waive Oil до автомобіля Mercedes-Benz-2540L , шасі № НОМЕР_6 , колір сірий, 1998 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , придбаний у 2006 році, зареєстрований за відповідачем, вартість якого становить 588 000 грн.;

- Автомобіль Volkswagen Transporter, кузов № НОМЕР_8 , колір сірий, придбаний у 2010 році. Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерні знаки НОМЕР_1 , зареєстрований за відповідачем, вартість якого складає 411 600 грн.;

- Автомобіль ГАЗ-3309, шасі № НОМЕР_10 , колір білий, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , номерні знаки НОМЕР_12 , придбаний у 2007 році, зареєстрований на відповідача, вартість 168000 грн.

- Автомобіль ГАЗ-66, шасі № НОМЕР_13 , колір зелений, 1988 року випуску, зареєстрований за відповідачем, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14 , номерні знаки НОМЕР_15 , придбаний у 2008 році, вартість складає 103600 грн.;

-Автомобіль ГАЗ-69, шасі № НОМЕР_16 , колір зелений 1968 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_17 , номерні знаки НОМЕР_18 , придбаний у 2010 році, вартість його складає 84 000 грн.;

-Автомобіль ГАЗ- НОМЕР_19 , шасі № НОМЕР_20 , колір коричневий, 1950 року випуску, придбаний у 2011 році, зареєстрований за відповідачем, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_21 , номерні знаки НОМЕР_22 , вартість 84 000 грн.;

-Автомобіль КАМАЗ-43101, шасі № НОМЕР_23 , колір зелений, 1991 року випуску, придбаний у 2007 році, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_24 , номерні знаки НОМЕР_25 , вартість 378 000грн.;

-Автомобіль КАМАЗ-43101, шасі № НОМЕР_26 , колір зелений, 1992 року випуску, зареєстрований за відповідачем, придбаний у 2016 році, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_27 , номерні знаки НОМЕР_28 , вартість 378 000 грн.;

-Причіп саморобний, шасі № НОМЕР_29 , колір коричневий, 1998 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_30 , номерні знаки НОМЕР_31 , придбаний у 2004 році, зареєстрований за відповідачем, вартість 26 000 грн.;

-Прогулянкове судно «ТП-465» двигун «Yamaha» № 1000531, потужність 50 к.с., СКУ № НОМЕР_32 зареєстроване під записом 1577 за відповідачем за адресою АДРЕСА_2 ,, придбане у 2014 році, реєстраційний номер ДАП-1679-К, вартість складає 162400 грн.;

- Прогулянкове судно «ТП-450» двигун «Yamaha F25AMH» № НОМЕР_33 , потужність 25 к.с., СКУ № НОМЕР_34 зареєстроване під записом 346 за відповідачем за адресою АДРЕСА_2 ,, придбане у 2015 році, реєстраційний номер ДАП-1679-К, вартість складає 112 000 грн.

За час шлюбу транспортних засобів було придбано подружжям на загальну суму 2495600 грн. (а.с.100-108 т.1).

На ім'я ОСОБА_1 у 2007 році був придбаний автомобіль Мазда-3, який викрадений у неї та проданий у 2015 році. З цього приводу Дергачівським PB ПН ГУ НП України в Харківській області відкрите кримінальне провадження, тому дана машина не включена до поділу спільного сумісного майна.

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що набуте подружжям майно за час шлюбу є спільною сумісною власністю її та відповідача. Досягти домовленості щодо поділу подружнього майна вони не можуть. У зв'язку з цим позивачка просила суд поділити спільне майно подружжя та визнати за нею право власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; предмети домашнього вжитку та побутову техніку, всього майна на загальну суму 913260 грн. Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію у розмірі 591 570 грн. Припинити право власності ОСОБА_2 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частини перша, друга, четверта статті 71 СК України).

Суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи містять висновок ФОП ОСОБА_3 № 1\01-2018 про вартість об'єктів оцінки, наданого позивачкою, з якого убачається, що всього подружжям придбано майна - меблів та побутової техніки на загальну суму 516 060 грн. (а.с.85-93 т.1). За час шлюбу транспортних засобів було придбано подружжям на загальну суму 2495600 грн. (а.с.100-108 т.1).

При цьому відповідачем надана рецензія на звіт про оцінку майна, яка зроблена 22 липня 2019 року суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 .

Згідно висновку рецензента, виконавцем звіту про оцінку майна № 1/01-2018 не обґрунтовано вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; не зібрані вихідні дані та інша інформація, яка необхідна для оцінки майна; оцінювачем не застосовано в повному обсязі під час оцінки майна методичні підходи, методи та оціночні процедури. Загальний висновок рецензента - звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів і не може бути використаний.

Вказана рецензія, на думку ОСОБА_2 , підтверджує, що звіт про оцінку майна від 23.01.2018 року не може бути доказом вартості майна (меблів та побутової техніки), набутого сторонами під час шлюбу.

Рецензія на звіт про оцінку, проведена відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є за своєю природою новим доказом у справі.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18 квітня 2018 року по справі №5023/5450/11.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та вважав зазначену рецензію нововиявленою обставиною.

Натомість відповідач, заперечуючи проти звіту про оцінку майна, наданого позивачкою, не надав належних доказів на підтвердження вартості спільного майна подружжя та даних на спростування висновків суб'єкта оціночної діяльності.

Колегія суддів вважає, що рецензія на звіт про оцінку майна, яка зроблена 22 липня 2019 року суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , є одним із доказів у справі за вищевказаним позовом, який оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

При цьому вартість майна, яке підлягає поділу, визначається судом на підставі висновку ФОП ОСОБА_3 № 1\01-2018 від 23.01.2018 року про вартість об'єктів оцінки, оскільки доказів того, що визначений розмір вартості майна не відповідає його дійсній вартості, - матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції безпідставно не прийняв вказаний висновок як належний доказ у справі, оскільки порушення процедури складання звіту про вартість об'єктів оцінки не свідчить про невідповідність зазначеної в ньому вартості майна, що є предметом оцінки, його дійсній вартості.

Доказів на спростування зазначеної вартості матеріали справи не містять.

Так, всього подружжям придбано майна - меблів та побутової техніки на загальну суму 516 060 грн. Частка ОСОБА_1 в спільному майні становить 516 060:2= 253 030 грн.

Позивачці підлягає виділення в натурі при розділі сумісного майна подружжя наступне майно:

-телевізор плазмовий Sharp з діагоналлю 48 дюймів, придбаний у 2006-2007pp. вартість якого складає 8300 грн.;

-телевізор плазмовий LG з діагоналлю 38 дюймів, придбаний приблизно у 2010 році, вартість на теперішній час складає 5100 грн.

-меблевий гарнітур-стінка для вітальні, що складається з двох шаф-вітрин для посуду із скляною дверцятою з фігурними елементами,верх оздоблений фігурною короною, стінка дзеркальна, третя шафа з відкритою полицею посередині без ніжок, вартістю 126000 грн.;

- стіл обідній розкладний та шість стільців з натурального дерева, виробництво Румунія, 2009 року придбання, вартість 12000 грн.; кухонний гарнітур вбудований, зроблений за індивідуальним заказом, виробництво Україна, придбаний у 2009 році, дверцята з алюмінієвими рамками. Внутрішня фурнітура для бара з сушкою посуду та механізмами для автоматичного закривання ящиків, розмірами 4,0-4,5х2,6 м., вартість 38250 грн.; кухонний гарнітур, виробництва Україна (другий в літній кухні), придбаний у 2009 році , розміром 5,0х2,5 м., вартістю 33000 грн.;

- духова шафа Samsung, 2009 р., з програмами для випічки, приготування їжі, конвекція повітря, вартість 4150 грн.

- варильна поверхня на 4 конфорки, з авторозжигом, виробництва Італія, 2009 рік, 2950 грн.;

- витяжка металева кухонна, виробництва Китай, придбана у 2009 р., вартість 900 грн.;

- м'які меблі, гарнітур шкіряний ,який складається з дивана трьох місткого шкіряного розкладного та шкіряного крісла, оздоблених натуральним деревом виробництва Румунія, рік придбання - 2009 рік, вартість 46500 грн.;

- холодильник Samsung, 2009 р., з морозильною камерою, яка знаходиться знизу, холодильне відділення У 269, розміром 2,1х0,6м., вартість 5245 грн.;

- спальний гарнітур (диван розкладний, шафа-купе,2 тумби та столик із дзеркалом), рік випуску 2009 рік, 19250 грн.;

- три кондиціонера, площею 35 м., виробництва Китай, вартість кожного складає по 3500грн., всього на 10500 грн.;

- пральна машинка Samsung, 2010р., вартість 2000 грн.

- душова кабінка, виробництва Китай, 2009 рік, вартість 7200 грн.;

- столик журнальний, овальний, із скляною вставкою, ніжки вигнуті, виробництва Італія, рік придбання - 2009 рік, 5750 грн.;

- килим вовняний, бежевого кольору, виробництва Туреччини, розміром 2x3 м, вартість 2700 грн.; килим вовняний, коричневого кольору, виробництва Туреччини, розміром 4x5 м, вартість 3900грн.,

- прихожа, що складається з шафи-купе з двома дзеркальними дверцятами, полиця та ящик для взуття з сидінням, зроблена на заказ, 2009 рік, вартість 4365 грн.

- 1 мийка типу Kerher, на суму 4350 грн.

-стіл скляний обідній та 4 стільця до нього, каркас металевий нікельований, сидіння дерев'яне вартістю 4250 грн;

- кухонний гарнітур вбудований, зроблений за індивідуальним заказом, виробництво Україна, придбаний у 2009 році, дверцята з алюмінієвими рамками. Внутрішня фурнітура для бара з сушкою посуду та механізмами для автоматичного закривання ящиків, розмірами 4,0-4,5х2,6 м., вартість 38250 грн.;

Всього майна на суму 334 660 грн. що більше ніж приходиться на частку позивачки у спільному сумісному майні подружжя, з урахуванням зменшення частки позивачки при розподілі іншого майна подружжя.

Крім того за час шлюбу транспортних засобів було придбано подружжям на загальну суму 2 495 600 грн. (а.с.100-108 т.1).Частка позивачки становить 2 495 600 грн.: 2 = 1247800 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що під час розгляду Дергачівським районним судом Харківської області позову відповідач ОСОБА_2 розпорядився належними подружжю на праві спільної сумісної власності автомобілями: КАМАЗ-43101, шасі № НОМЕР_23 , колір зелений, 1991 року випуску, придбаний у 2007 році, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_24 , номерні знаки НОМЕР_35 та КАМАЗ-43101, шасі № НОМЕР_26 , колір зелений, 1992 року випуску, зареєстрований за відповідачем, придбаний у 2008 році, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_27 , номерні знаки НОМЕР_28 .

При цьому зазначені автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя, їх вартість підлягає поділу.

Висновок суду першої інстанції про те, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на автомобіль Volkswagen Transporter, кузов № НОМЕР_8 , 2010 року випуску, колір сірий, номерні знаки НОМЕР_1 , та на автомобіль ГАЗ-3309, шасі № НОМЕР_10 , колір білий, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , номерні знаки НОМЕР_2 , - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Вартість зазначених автомобілів складає 579 600 грн., що менше ніж приходиться на частку позивачки.

Колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 591 570 грн. (2 495 600+516 060):2 (334 660+579600)= 591 570 грн.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду слід змінити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, тому на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягав би стягненню з відповідача; проте останній звільнений від сплати судового збору, тому наявні підстави для повернення ОСОБА_1 судового збору у розмірі 12 000 грн., сплаченого нею за подання апеляційної скарги згідно з оригіналом квитанції про сплату судового збору №0.0.1527847617.1 від 19.11.2019 року у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на:

- автомобіль Volkswagen Transporter, кузов № НОМЕР_8 , 2010 року випуску, колір сірий, номерні знаки НОМЕР_1 ;

- автомобіль ГАЗ-3309, шасі № НОМЕР_10 , колір білий, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , номерні знаки НОМЕР_2 ;

- телевізор плазмовий марки «Sharp» з діагоналлю 48 дюймів; телевізор плазмовий марки «LG» з діагоналлю 38 дюймів; стінку меблеву для вітальні виробництва Румунії; стіл обідній та шість стільців з натурального дерева виробництва Румунії; кухонний гарнітур виробництва України, варильну поверхню виробництва Італії, витяжку кухонну; диван шкіряний та шкіряне крісло виробництва Румунії; холодильник марки «Samsung»; спальню для гостей (диван, шафа), три кондиціонери виробництва Китай; пральню машинку марки «Samsung»; душову кабінку виробництва Китай, столик журнальний виробництва Італії; килим бежевий, розміром 2x3 м; меблі на прихожу, духова шафа Samsung, 1 мийка типу Kerher, стіл скляний обідній та 4 стільця до нього, всього майна на загальну суму 913 260 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 591 570 грн.

Припинити право власності ОСОБА_2 на автомобіль Volkswagen Transporter, кузов № НОМЕР_8 , колір сірий, номерні знаки НОМЕР_1 та автомобіль ГАЗ-3309, шасі № НОМЕР_10 , колір білий, номерні знаки НОМЕР_2 .

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 12 000 грн., сплачений нею за подання апеляційної скарги згідно з оригіналом квитанції про сплату судового збору №0.0.1527847617.1 від 19.11.2019 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 23.09.2020 року.