17 вересня 2020 року
м. Харків
справа № 639/5019/17
провадження № 22-ц/818/2880/20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Сидорчук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на окрему ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Єрмоленко В.Б., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6 ( на стороні позивача), Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» ( на стороні відповідача) про визнання заповіту недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа- ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна, Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»( на стороні позивача) про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом,
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати заповіт ОСОБА_7 , посвідчений 20.09.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О.Д. за № 3526, недійсним з посиланням на відсутність вільного волевиявлення заповідача і не відповідність заповіту його волі (т.1 а.с. 3-5).
У березні 2018 року ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати право ОСОБА_5 на спадкове майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , а саме, визнати за ОСОБА_5 право власності на 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Окремою ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 лютого 2020 року до відома Полтавської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури доведена інформація щодо зловживання процесуальними правами та умисного затягування розгляду справи адвокатами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 для прийняття відповідних заходів реагування. Про вжиті заходи ухвалено повідомити Жовтневий районний суд м. Харкова.
Ухвала мотивована тим, що адвокати Гринишин Є.В., Ніколаєв В.О., Гончаренко С.В., які входять до колегії адвокатів Полтавської області, зловживають процесуальними правами, постійно зривають судові засідання, необґрунтовано заявляють по декілька разів аналогічні клопотання, в тому числі відводи судді, не виконують належним чином свої обов'язки, покладені на них Цивільним процесуальним кодексом України (надалі ЦПК України), Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, що впливає на строки розгляду цивільної справи та затягування процесу, повідомляють до Вищої ради правосуддя неправдиву інформацію щодо діяльності судді.
Шостого березня 2020 року до суду із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , у якій просить скасувати окрему ухвалу суду від 20.02.2020, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права при її постановленні.
В обґрунтування зазначає, що постановляючи проти нього ухвалу суд помилково розцінив заявлене 13.02.2020 клопотання про надання можливості ознайомитись із матеріалами справи та відкладення розгляду справи як свідоме затягування судового процесу та зловживання процесуальними правами. На час подачі клопотання ОСОБА_1 вперше приймав участь у розгляді справи № 639/5019/17 як представник третьої особи ОСОБА_6 . Для належної участі у судовому засіданні та представництва адвокату було необхідно ознайомитись із матеріалами справи. Але суд 13.02.2020 задовольнив клопотання ОСОБА_1 лише частково в частині ознайомлення із матеріалами справи, у відкладенні розгляду справи представнику третьої особи було відмовлено, судове засідання відбулося, були допитані свідки. Належну участь у судовому засіданні 13.02.2020 ОСОБА_1 приймати не міг. Посилаючись на подачу адвокатом не обґрунтованих клопотань та відводів, суд не врахував, що заявлене ОСОБА_10 13.02.2020 клопотання про надання часу для ознайомлення із матеріалами справи та відкладення розгляду справи було єдиним заявленим ОСОБА_10 клопотанням. До того ж суд в ухвалі від 13.02.2020 послався на неіснуючі статті Правил адвокатської етики.
Десятого березня 2020 року до суду із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_11 , який просить скасувати ухвалу суду від 20.02.2020 з огляду на порушення судом норм матеріального і процесуального права, не відповідність викладених в ухвалі суду висновків обставинам справи.
Зазначає, що твердження суду про відкладення розгляду цивільної справи № 639/5019/17 протягом більш як одного року за не мотивованими клопотаннями адвоката не відповідає дійсності. ОСОБА_11 приймав участь у розгляді справи, з'являвся в судові засідання, завчасно повідомляв суд у разі не можливості прибути в судове засідання, надаючи відповідні докази. Посилання суду на повідомлення ОСОБА_11 17.01.2019 про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги із ОСОБА_4 не відповідає дійсності, оскільки на той час представництво інтересів ОСОБА_4 здійснювалося ОСОБА_11 на підставі довіреності. Не обґрунтовані відводи головуючому судді адвокат не заявляв, оскільки всі відводи судді заявлялися безпосередньо ОСОБА_4 . І не допускається ототожнення адвоката з його клієнтом. Не погоджуватись із позицією клієнта ОСОБА_11 не дозволяють правила адвокатської етики. Суд в окремій ухвалі послався на статті Правил адвокатської етики, які вже втратили чинність, тобто послався на нормативно - правовий акт, що перестав діяти. Затягування розгляду цивільної справи № 639/5019/17 зумовлене діями суду, оскільки ним не здійснюються належні виклики та повідомлення про час та місце судових засідань усіх учасників справи, адвокатів, свідків.
Одинадцятого березня 2020 року до суду із апеляційною скаргою звернувся й адвокат Ніколаєв О.О., який просить скасувати окрему ухвалу суду від 20.02.2020 у зв'язку із невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права при її постановленні.
Зазначає, що справа № 639/5019/17 перебуває у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова з 2017 року. ОСОБА_12 представляє інтереси ОСОБА_4 з 17.01.2019. Всі заявлені ним клопотання судом першої інстанції були відхилені, крім клопотань про допит свідків. Про час та місце судових засідань суд першої інстанції адвоката не повідомляв. Заява про відвід головуючому судді заявлялася ним лише один раз. Ніяких клопотань 20.02.2020 ОСОБА_12 не заявляв. Суд в окремій ухвалі безпідставно зазначив, що стиль повторних необґрунтованих заяв і клопотань ОСОБА_4 відповідає стилю заяв ОСОБА_3 . Затягування процесу адвокат не здійснював, оскільки фактично приймав участь лише у двох судових засіданнях у цивільній справі № 639/5019/17.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення апелянтів, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, уважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 11 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
Отже, зі змісту ст. 262 ЦПК України вбачається, що окрема ухвала суду є актом правосуддя, оскільки їй властиві як загальні риси, характерні для інших актів правосуддя, так і специфічні, які відмежовують її від останніх. Окрема ухвала - це правовий акт, що являє собою предмет виняткової компетенції суду; постановляється в умовах суворого дотримання процесуальної форми; набирає законної сили нарівні з іншими актами правосуддя; носить обов'язковий характер.
Таким чином правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених судом під час розгляду справи порушень.
Окрема ухвала може бути постановлена у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.
Також окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на об'єктивні обставини, які свідчать про вчинення правопорушення. Ці обставини підлягають всебічному, повному та об'єктивному дослідженню в судовому засіданні. У мотивувальній частині окремої ухвали мають бути викладені доводи, за якими суд дійшов висновку про допущені порушення законності, розкрито суть допущених порушень, вказано конкретні нормативні правові акти, вимоги яких порушено, а також особи, чиї дії (бездіяльність) призвели до вчинення правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) зазначено: «окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2018 року у справі № 911/961/17 вказано, що: «в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим».
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 травня 2018 року у справі № 922/3997/15, від 04 травня 2018 року у справі № 922/1733/17.
Як роз'яснено у п.39 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, розглядаючи справи, суд відповідно до статті 211 ЦПК України має виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи. Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду.
Визнаючи дії адвокатів позивача ОСОБА_4 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зловживанням процесуальними правами, суд першої інстанції послався на те, що за останній рік справа постійно відкладалася з причин грубого зловживання зазначеними адвокатами процесуальними правами в судовому процесі, поданням заяв про відкладення розгляду справи на інші дати, узгодження дати наступних засідань з захисниками, подання повторних необґрунтованих відводів судді, в яких у образливій, зухвалій формі висловлюється думка про те, що нібито суддя заінтересований у результаті розгляду справи та наводились обставини, які взагалі не відповідають дійсності, у тому числі про нібито неповідомлення про дату і час судових засідань. Стиль викладених заяв ОСОБА_2 відповідає аналогічним заявам представника позивача ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту першого частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.09.2017 у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9 було відкрите провадження (т.1 а.с. 14).
П'ятого вересня 2017 року ОСОБА_4 уклала нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси в судових органах. Довіреність була видана строком на п'ять років, до 05.09.2020 (т.1 а.с. 37).
Обґрунтовуючи окрему ухвалу, суд першої інстанції посилався на те, що 05.09.2018, разом з письмовим клопотанням, адвокат позивача ОСОБА_2 надав заяву про відкладення судового засідання через перебування у відрядженні без належних документів на підтвердження поважності причин не явки (т.1 а.с. 106).
При цьому суд не врахував, що аналогічну заяву про відкладення розгляду справи 05.09.2018 подала і позивач ОСОБА_4 , посилаючись на не можливість розгляду цивільної справи за її позовом за відсутності адвоката Гринишина Є.В., обізнаного у розгляді справи (т.1 а.с. 107-108).
Суд першої інстанції відклав розгляд цивільної справи № 639/5019/17 на 13.11.2018 10 годину 00 хвилин. Дванадцятого листопада 2018 року до суду надійшло клопотання представника ПАТ «Альфа-Банк» Ременюк Т.О. про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному (т.2 а.с. 120). Тринадцятого листопада 2018 року ОСОБА_2 також подав клопотання про відкладення розгляду справи з причин розгляду кримінального провадження у досудовому розслідуванні, надавши суду повістку про виклик на 13.11.2018 на 10 годину 00 хвилин (т.2 а.с. 122-123).
Оскільки в судових засіданнях 05.09.2018 та 13.11.2018 клопотання про відкладення розгляду справи заявлялися не лише ОСОБА_2 , а й іншими учасниками справи, і вони задовольнялися судом без зазначення осіб, чиї клопотання задовольняються, зазначені дії не можуть свідчити про зловживання ОСОБА_2 своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи.
Наступне судове засідання було призначене судом на 17.01.2019 10 годину 30 хвилин (т.2 а.с. 125). Судову повістку на зазначену дату ОСОБА_4 не отримала (т.2 а.с. 129), дані про направлення повістки ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.
Шістнадцятого січня 2019 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , подав до суду клопотання про витребування необхідних доказів у нотаріуса, а в день судового засідання 17.01.2019 р. повідомив, що достроково розірвав договір про надання правової допомоги, який був укладений між ним та позивачем ОСОБА_4 (т.2 а.с. 133-136).
Зазначені дії також не можуть бути кваліфіковані судом як затягування розгляду справи, оскільки стаття 59 Конституції України закріплює право кожного на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви (ч.4 ст. 64 ЦПК України).
Отже, закон не обмежує представника у праві повідомляти суд про припинення своїх повноважень із представництва в день судового засідання. А учасник справи вправі вільно змінювати своїх представників в ході розгляду справи.
В цей же день судового засідання, 17.01.2019, до суду звернувся адвокат Ніколаєв В.О., який повідомив суд, що він вступає у справу у якості представника ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 17.01.2019. Суду був наданий ордер № 028509, яким ОСОБА_3 уповноважувався на представництво інтересів ОСОБА_4 в Жовтневому районному суді (т.2 а.с. 140-144). У зв'язку із викладеним ОСОБА_3 просив суд відкласти розгляд справи, надати йому цивільну справу № 639/5019/17 для ознайомлення. 17.01.2019 ОСОБА_3 також заявив клопотання про витребування доказів (т.2 а.с. 137-139), про виклик свідків (т.2 а.с. 145-147), які в той же день були розглянуті судом в судовому засіданні, які були задоволені лише в частині допиту свідків, явку яких доручено забезпечити ОСОБА_3 (т.2 а.с. 150-154).
Наступне судове засідання у справі було призначене на 15.03.2019 10 годину 30 хвилин, ОСОБА_3 про судове засідання був повідомлений завчасно (т.2 а.с. 155).
14 березня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи, видачу йому в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, залучення до участі у справі співвідповідачів, витребування доказів, врегулювання спору за участю судді, призначення експертизи та витребування для цього необхідних доказів (т.2 а.с. 163-172).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.03.2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення до участі у справі співвідповідача, витребування у неї доказів відмовлено. Ухвалою того ж суду від 15.03.2019 клопотання про врегулювання спору за участю судді, призначення у справі посмертної судової психолого-психіатричної експертизи залишені без розгляду (т.2 а.с. 175-178).
П'ятнадцятого березня 2019 року розгляд справи був відкладений на 10.04.2019 12 годину 00 хвилин (т.2 а.с. 179), ОСОБА_3 був повідомлений про судове засідання завчасно. 15 березня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про роздрукування технічного запису судового засідання (т.2 а.с. 180), 03.04.2019 він отримав технічні записи судових засідань (т.2 а.с. 193).
Судове засідання 10.04.2019 не відбулося внаслідок перебування головуючого судді на лікарняному (т.2 а.с. 194), розгляд справи відкладений до 06.08.2019 10 години 30 хвилин (т.2 а.с. 194).
ОСОБА_3 ознайомився із матеріалами справи 05.08.2019, і в цей же день заявив головуючому судді Жовтневого районного суду м. Харкова Єрмоелнко В.Б. відвід (т.2 а.с. 202-209). Також заявив клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду відводу та звершення лікування представника, що може тривати до трьох місяців (т.2 а.с. 197).
Колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що заявлений ОСОБА_3 05.08.2019 відвід головуючому судді був повторним, оскільки це спростовується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 06.08.2019 заява адвоката Ніколаєва В.О. передана до канцелярії суду для визначення складу суду відповідно до вимог ч.1 ст. 33, ч.3 ст. 40 ЦПК України (т.2 а.с. 234-236). Ухвалою судді Баркової Н.В. від 07.08.2019 у задоволенні заяви про відвід відмовлено. Клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи на строк його лікування залишене без задоволення, а розгляд справи відкладений до 13.09.2019 (т.2 а.с. 237).
В судовому засіданні 06.08.2019 участь приймав представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 , діючи на підставі договору про надання правової допомоги № 06/08/19/01 від 06.08.2019. На підтвердження своїх повноважень Гринишин Є.В. надав суду ордер серії ПТ № 129340 (т.2 а.с. 228).
Спростовуються матеріалами справи й посилання суду на те, що в судовому засіданні 06.09.2019 участь приймав адвокат ОСОБА_4 ОСОБА_2 , з яким попередньо був розірваний договір про надання правової допомоги. Гринишн Є.В. представляв інтереси позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності (т.1 а.с. 37).
В судове засідання, призначене на 13.09.2019, адвокат Ніколаєв В.О. не з'явився, напередодні подавши заяву про перенесення розгляду справи через зайнятість у кримінальному провадженні (т.3 а.с. 1). Дванадцятого вересня 2019 року до суду звернулася безпосередньо ОСОБА_4 із заявою про відвід судді Єрмоленко В.Б. (т.3 а.с. 4-7). Також позивач просила відкласти розгляд справи внаслідок зайнятості її представника у кримінальному провадженні (т.3 а.с. 8).
Участь у судовому засіданні 13.09.2019 приймав ОСОБА_2 , заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримав.
Колегія суддів не може погодитися із тим, що подача ОСОБА_2 заяви про відкладення розгляду справи з одночасною подачею його довірителем ОСОБА_4 заяви про відвід головуючому судді може свідчити про зловживання адвокатом своїми правами. Підстави, визначені ОСОБА_4 для відводу головуючому судді, не можуть оцінюватися при кваліфікації дій адвоката під час судового розгляду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.09.2019 заява ОСОБА_4 про відвід судді Єрмоленко В.Б. залишена без розгляду (т.3 а.с. 16-18). Розгляд справи відкладений до 29.11.2019 (т.3 а.с. 19).
Двадцять дев'ятого листопада 2019 року позивач ОСОБА_4 повторно подала через канцелярію суду клопотання про врегулювання спору за участю судді, заяву про відвід судді та про відкладення розгляду справи на іншу дату, узгодження дати наступного засідання з ОСОБА_4 та двома її захисниками (т.3 а.с. 30-37).
Подача безпосередньо позивачем, а не її представником, заяви про відвід головуючому та клопотання про врегулювання спору за участю судді, обґрунтованого тими ж підставами, на які посилався ОСОБА_3 в аналогічному клопотанні, не може свідчити про недобросовісність дій адвоката, оскільки вчинялися не ним, а позивачем.
Ухвалами суду від 29.11.2019 заяви ОСОБА_4 про відвід судді та врегулювання спору за участю судді залишені без розгляду, справу відкладено на 13.02.2020 (т.3 а.с. 44-48).
Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_4 жодного разу не ознайомлювалася із матеріалами справи, тому її заява про відвід підготована адвокатами, які посилаються на обставини, що вже розглядалися судом, засноване на припущеннях. І не може бути достатньою підставою для застосування визнання дій адвокатів зловживанням.
Судова колегія вважає що суд помилково розцінив як зловживання клопотання адвоката Гончаренка Сергія Володимировича, який діяв в інтересах третьої особи ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи у зв'язку із непідготовленістю до судового розгляду.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 виступає у справі № 639/5019/17 як третя особа.
ОСОБА_4 та її адвокати не були представниками ОСОБА_6 , тому їх дії не можуть враховуватися при оцінці його дій та дій його адвоката.
Гончаренко С.В. уклав із ОСОБА_6 договір про надання правової допомоги № 001 13.02.2020, на підтвердження повноважень ОСОБА_1 у суді був наданий ордер № 096345 від 13.02.202 (т.3 а.с. 50-53). Тому заявлене ним в цей день клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення не може вважатися зловживанням ним процесуальними правами.
Розглядаючи клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, призначеного на 20.02.2020, суд першої інстанції мав ураховувати, що ОСОБА_2 надав докази своєї участі 20.02.2020 у кримінальному провадженні. Повістка особі, яку ОСОБА_2 представляє у кримінальному провадженні, була вручена 18.02.2020, тобто до того як ОСОБА_2 дізнався про призначення справи № 639/5019/17 на ту ж дату. Тому не можливо з упевненістю стверджувати, що погоджуючись на участь у судовому засіданні в Жовтневому районному суді м. Харкова на 20.02.2020 ОСОБА_2 вже знав про неможливість своєї участі в цьому судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів уважає, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду. Тому їх апеляційні скарги належить задовольнити, а окрему ухвалу суду від 20.02.2020 - скасувати.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.
Окрему ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 лютого 2020 року скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 22 вересня 2020 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук