Провадження № 11-сс/803/1177/20 Справа № 214/4308/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 вересня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали за апеляційною скаргою третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2020 року про накладення арешту на майно,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника третьої
особи, щодо майна
якої вирішується питання
про арешт - адвоката ОСОБА_8 ,
встановила:
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2020 року накладено арешт на вилучений 19.06.2020 року транспортний засіб - автомобіль марки “Мitsubishi Оutlander” н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 (остання частина коду нечитабельна через пошкодження у вигляді подряпин), разом з усіма вузлами, агрегатами та комплектуючими на вказаний транспортний засіб, зокрема, ключі від замку запалювання та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, із подальшою забороною на користування та відчуження вищевказаного автомобілю.
Визначено місцем зберігання вищезазначеного транспортного засобу - територію майданчика Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 2а.
Рішення суду обґрунтовано наступним.
19.06.2020 року до Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_9 , з проханням провести розгляд щодо керування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобілем марки “Мitsubishi Оutlander” д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код якого ( НОМЕР_2 номер нечитабельний через пошкодження у вигляді подряпин) не відповідає даному авто та на думку заявника може мати ознаки підробки. Вищевказаний автомобіль вилучено до Саксаганського ВП. Обставини події встановлюються.
Зважаючи на вищевказане, зазначений транспортний засіб вилучено до Саксаганського ВП КВП.
Судом встановлено, що транспортний засіб - автомобіль марки “Мitsubishi Оutlander” н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 (остання частина коду нечитабельна через пошкодження у вигляді подряпин), має ознаки доказу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 12020040750000971 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, так як з протоколу огляду вбачається, що в зазначеному транспортному засобі 19 червня 2020 року було виявлено, що остання частина VIN коду НОМЕР_2 нечитабельна через пошкодження у вигляді подряпин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що є підстави вважати, що рухоме майно - автомобіль “Мitsubishi Оutlander” н.з. НОМЕР_1 , є відповідно до положень ст. 98 КПК України, об'єктом кримінально протиправних дій, VIN код якого ( НОМЕР_2 номер нечитабельний через пошкодження у вигляді подряпин) не відповідає даному авто та на думку заявника може мати ознаки підробки, а тому зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави накласти на нього арешт.
ОСОБА_6 не погодився з даним рішенням суду. В апеляційній скарзі просить поновити строк апеляційного оскарження, мотивуючи тим, що строк пропущений з поважних причин, оскільки копію ухвали було отримано лише 07 серпня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи, щодо апеляційних вимог, просить скасувати ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання відмовити та дозволити ОСОБА_6 користуватися транспортним засобом “Мitsubishi Оutlander” державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 (остання частина коду нечитабельна через пошкодження у вигляді подряпин).
Посилається на те, що розгляд справи проводився без його участі, чим було порушено його право подавати докази, клопотання та заяви, надавати пояснення суду та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Вказує, що його статус по даному кримінальному провадженню до цих пір не визначений, ні як підозрюваного, ні як обвинуваченого. Цивільного позову не заявлено. Не доведено, що він має намір пошкодити, зіпсувати або здійснити інші дії, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Звертає увагу, що арешт автомобіля та документів порушує його права володіти та розпоряджатися своїм майном.
Під час апеляційного розгляду представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали свої позиції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді відповідно до ст. 395 КПК України подається протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідного судового рішення.
Колегією суддів встановлено, що розгляд клопотання слідчого судом першої інстанції проведений за відсутності апелянта, про існування ухвали останній дізнався 07.08.2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи, апеляційну скаргу подав 12.08.2020 року, тому колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не пропущений.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, може бути оскаржена ухвала слідчого судді про арешт майна.
Арештом майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як убачається з наданих матеріалів, в провадженні Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 20 червня 2020 року за №12020040750000971, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 19.06.2020 року до Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_9 , з проханням провести розгляд щодо керування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобілем марки “Мitsubishi Оutlander” д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код якого ( НОМЕР_2 номер нечитабельний через пошкодження у вигляді подряпин) не відповідає даному авто та на думку заявника може мати ознаки підробки.
Постановою слідчого Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 22.06.2020 року автомобіль марки “Мitsubishi Оutlander” д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код якого ( НОМЕР_2 номер нечитабельний через пошкодження у вигляді подряпин), ключі до замку запалювання, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Того ж дня слідчий Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за погодженням з прокурором, направив слідчому судді клопотання про накладення арешту на вказаний автомобіль разом з усіма вузлами, агрегатами та комплектуючими на вказаний автомобіль, зокрема ключі від замку запалювання та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Розв'язуючи дане клопотання, слідчий суддя в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України речовим доказом є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій.
Аналізуючи матеріали провадження колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі “Смирнов проти Росії” було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для накладення арешту на майно є необґрунтованими.
З огляду на вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Заборона користування та відчуження вказаним майном забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останніх.
Крім того, власник майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, одразу ж, після зникнення підстав для його застосування.
Як зазначено в рішенні Європейського суду від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обмеження прав та свобод особи на етапі досудового розслідування обставини, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а вирішення питання про наявність складу кримінального правопорушення є завданням наступних стадій кримінального провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказаний автомобіль та майно, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування кримінального провадження та збереження речових доказів.
Таким чином, доводи щодо сумнівності підстав для накладення арешту, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Сукупність наведених даних приводить колегію суддів до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування, тому рішення слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2020 року про накладення арешту на вилучений 19.06.2020 року транспортний засіб - автомобіль марки “Мitsubishi Оutlander” н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 (остання частина коду нечитабельна через пошкодження у вигляді подряпин), разом з усіма вузлами, агрегатами та комплектуючими на вказаний транспортний засіб, зокрема, ключі від замку запалювання та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, із подальшою забороною на користування та відчуження вищевказаного автомобілю - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4