Справа № 154/942/19 Провадження № 11-сс/802/534/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03 вересня 2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,
Слідчий СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03.09.2020 вказане клопотання задоволено частково та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, терміном на два місяці, із забороною без дозволу слідчого або прокурора залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щодня, за винятком випадків необхідних для проведення слідчих (процесуальних) дій, із покладенням обов'язків: прибувати до службового кабінету слідчого, який здійснює досудове розслідування в даному кримінальному провадженні за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із вищою освітою, згідно зі ст.89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.ч.1, 3 ст.357, ч.2 ст.345 КК України.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник оскаржує його з мотивів незаконності та необґрунтованості. Вказує на недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Стверджує, що підозрюваний є особою молодого віку, має міцні соціальні зв'язки, а саме: постійне місце проживання, дитину на утриманні та працевлаштований. З огляду на наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, прокурора, який апеляцію заперечив та просив рішення слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Положення ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку суду апеляційної інстанції, при розгляді клопотання слідчим суддею вказаних вимог закону дотримано не було.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 22 березня 2019 року до ЄРДР внесені відомості № 12019030060000204 за ч.3 ст.185, ч.ч.1, 3 ст.357, ч.2 ст.345 КК України.
02 вересня 2020 року ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами допитів потерпілого ОСОБА_11 , протоколами оглядів місць подій, протоколами допитів свідків, протоколами проведення слідчих експериментів, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку апеляційного суду, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд повинен враховувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд апеляційної інстанції вважає, слідчим суддею в достатній мірі не встановлено підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у саме вигляді домашнього арешту.
Застосований запобіжний захід, на переконання апеляційного суду, є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню ризиків у даному кримінальному провадженні.
Тільки те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст.12 КК України є тяжким і за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, не дає підстав для застосування до першого такого запобіжного заходу, як домашній арешт.
Під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу стороною обвинувачення доведені передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у даному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру не встановлено жодного факту його впливу на свідків, потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення ним інших правопорушень. Підозрюваний з'являвся для проведення слідчих дій за викликами та не ухилявся від слідства.
Крім того, апеляційний суд погоджується із доводами сторони захисту про наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків, а саме неповнолітньої дитини на утриманні.
Також слід зазначити, що згідно оголошеної 02.09.2020 ОСОБА_7 підозри, інкриміновані йому дії мали місце 22.03.2019 (а.п.9-14).
Відомості до ЄРДР були внесені 22.03.2020 (а.п.6).
ОСОБА_7 в даному провадженні декілька раз викликався до слідчого в якості свідка.
Жодних доказів неналежної поведінки ОСОБА_7 за час досудового розслідування, тобто з 22.03.2019 по даний час, стороною обвинувачення не представлено.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у даному випадку прокурором хоч і доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, проте зазначені слідчим у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_7 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Положення ст.179 КПК України регламентують, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оскільки протягом апеляційного розгляду провадження не було обґрунтовано наявність виняткових обставин, які дають можливість для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, апеляційний суд вважає, що забезпечити належну поведінку останнього можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Такий запобіжний захід, на думку суду апеляційної інстанції, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нової ухвали відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України, якою в задоволенні клопотання ст. слідчого СВ Володимир-Волинського ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 слід відмовити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03 вересня 2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання cлідчого СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді