Справа № 154/2162/20 Провадження № 11-сс/802/535/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03 вересня 2020 року про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,
Слідчий СВ Володимир-Волинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03.09.2020 вказане клопотання задоволено та змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без права внесення застави підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю та зареєстрованому у АДРЕСА_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , неодруженому, із базовою середньою освітою, не навчається, не працює, раніше судимому 01 липня 2019 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 1020 гривень; 10 березня 2020 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.296 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком два роки,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник оскаржує його з мотивів незаконності і необґрунтованості. Зазначає, що під час розгляду слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 останній був без захисника, що є порушенням права на захист підозрюваного. Крім того, посилається на те, що до ЄРДР були внесені відомості № 12019030060000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано щодо підозрюваного, ґрунтуючись на відомостях, які не мають відношення до ОСОБА_7 . Стверджує, що підозрюваний позбавлений права внесення застави, що суттєво порушує його права. Крім того, вважає, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання слідчого, оскільки змінив запобіжний захід у виді домашнього арешту, який встановлювався до 21 вересня 2020 року. З огляду на наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляцію у повному обсязі, просили її задовольнити та звільнити ОСОБА_7 з-під варти, прокурора, який апеляцію заперечив та просив рішення слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Положення ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ч.1 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового та сімейного стану підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно змінив підозрюваному запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Доводи сторони захисту про те, що до ЄРДР були внесені відомості № 12019030060000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано щодо підозрюваного, ґрунтуючись на відомостях, які не мають відношення до ОСОБА_7 , на думку апеляційного суду, є голослівними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється у тому, що 20 липня 2020 року близько 20 год 20 хв він, перебуваючи біля сцени, що у парку «Слов'янський», на вул. Луцькій, у місті Володимир-Волинському Волинської області, діючи з прямим умислом та метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, відкрито, повторно, викрав мобільний телефон марки «Nefos», вартістю 500 гривень із сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 вартістю 50 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 550 гривень.
21 липня 2020 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12020030060000498 за ч.2 ст.186 КК України.
21 липня 2020 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.208 КПК України, а 22 липня 2020 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який згідно зі ст.12 КК України, за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких.
Підозрюваний неодружений, не працює, що свідчить про відсутність у нього законних джерел існування.
Матеріалами провадження стверджується, що ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 липня 2020 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, в тому числі із забороною залишати своє житло, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Проте ОСОБА_7 порушив правила домашнього арешту, а саме: 29.07.2020 о 15 год. 14 хв., 27.07.2020 о 16 год. 15 хв., 12.08.2020 о 20 год. 00 хв., 13.08.2020 о 16 год. 30 хв., 24.08.2020 та 29.08.2020 був відсутній за місцем проживання, на виклики слідчого, прокурора не з'являється і про причини своєї неявки не повідомляє.
На думку суду апеляційної інстанції, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на винятковий запобіжний захід щодо ОСОБА_7 стороною обвинувачення доведено, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та доведеним слідчим і прокурором під час судового розгляду провадження, а саме: можливостям підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у даному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Тому доводи захисника про недоведеність стороною обвинувачення передбачених ст.177 КПК України ризиків, апеляційний суд вважає необґрунтованими, а вищевказані обставини виключають можливість звільнення ОСОБА_7 з-під варти, як про це прохає сторона захисту.
Щодо посилань адвоката на те, що під час розгляду слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 останній був без захисника, що є порушенням права на захист підозрюваного, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру від 22 липня 2020 року підписане підозрюваним ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_8 (а.к.п.16).
Ухвала слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 липня 2020 року про обрання підозрюваному запобіжного заходу проголошувалася в присутності як підозрюваного ОСОБА_7 , так і його захисника ОСОБА_8 (а.к.п.17-20).
Крім того. слід зазначити, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_7 не подавав жодних клопотань про залучення захисника чи відкладення розгляду вказаного клопотання.
Також в матеріалах провадження відсутні обставини, передбачені ст.52 КПК України, за яких участь захисника є обов'язковою.
Тому, з урахуванням наведеного, на переконання суду апеляційної інстанції, під час розгляду клопотань про застосування до підозрюваного запобіжних заходів останній не був позбавлений права на захист.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Із вказаної норми слідує, що у всіх інших випадках слідчий суддя, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Як убачається із оголошеної ОСОБА_7 підозри від 22.07.2020, останній підозрюється у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, тобто без застосування насильства (а.п.16).
Вимогами ч.3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Однак, слідчий суддя, вказавши, що злочин вчинено із застосуванням насильства, залишив поза увагою оголошено ОСОБА_7 підозру, а тому не дотримався в повній мірі положень ч.3 ст.183 КПК України.
А тому, враховуючи наведені обставини, ухвала слідчого судді на підставі положень п.3 ч.1 ст.409 КПК України підлягає зміні.
Положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України регламентують, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який згідно зі ст.12 КК України належить до категорії тяжких.
Вимогами ч.4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на вищевикладене, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а саме відсутність у нього міцних соціальних зв'язків: сім'ї та роботи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03 вересня 2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - змінити.
Строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 встановити до 30 жовтня 2020 року включно.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52550 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Застава може бути внесена на рахунок № UA138201720000037312003082775, Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, Код отримувача: 42255369, Отримувач: Волинський апеляційний суд.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді