Справа № 161/3764/20 Провадження №11-кп/802/421/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: скасування звільнення від відбування покарання Доповідач: ОСОБА_2
22 вересня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні подання провідного інспектора Луцького МРВ філії Центру пробації в Волинській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 ,
Згідно ухвали суду, в задоволенні подання провідного інспектора Луцького МРВ філії Центру пробації в Волинській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 , згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2015, відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що хоча засуджений і не виконав обов'язок, який покладений на нього у відповідності до вимог ст.76 КК України, а саме чотири рази не з'явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин та притягався до адміністративної відповідальності, однак це не свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому відмовив в задоволенні клопотання.
У поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального та кримінально-виконавчого закону. Окрім того, вказує що, засуджений не виконав покладені судом на нього обов'язки, що тягне за собою скасування звільнення від відбування покарання. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити подання.
Заслухавши доповідача який виклав суть ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який повністю підтримав скаргу, міркування засудженого, який покладався на розсуд суду, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ч.2 ст.78 КК України, суд може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання засудженим покладених на нього обов'язків, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_7 чотири рази не з'явився на реєстрацію - 16.12.2015, 02.03.2016, 06.04.2016, 13.04.2016, та несвоєчасно повідомив про зміну місця проживання, однак останній після даних неявок з'являвся та надавав відповідні пояснення щодо цього. Разом з тим, засуджений інших обов'язків, які були на нього покладені у відповідності до ст.76 КК України не порушував, що не може прямо свідчити про його бажання не ставати на шлях виправлення.
Посилання прокурора про порушення засудженим покладеного на нього вироком суду такого обов'язку, як невчинення адміністративних правопорушень, є необґрунтованими оскільки такий обов'язок відсутній в ст.76 КК України, хоча вчинення правопорушень є підставою для скасування звільнення від відбування покарання згідно ст.78 КК України.
Апеляційний суд повністю погоджується з доводами скарги прокурора про вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, разом з тим, з огляду на суть порушення, на глибоке переконання суду це не є підставою для скасування звільнення та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Окрім того, звертає апеляційний суд увагу і на той факт, як було вірно встановлено при розгляді справи в суді першої інстанції, визначений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2015 іспитовий строк фактично закінчився.
Сукупність матеріалів подання не свідчить про небажання засудженого ОСОБА_7 стати на шлях виправлення, про що вірно вказано в ухвалі суду першої інстанції.
За таких обставин, суд залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні подання провідного інспектора Луцького МРВ філії Центру пробації в Волинській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді