СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4024/20
пр. № 2-а/759/150/20
09 червня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Щербині А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Жовновського Анатолія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Постановою серії ЕАК № 2041702 від 29.01.2020 р. складеною патрульним поліції Жовновським Анатолієм Вікторовичем ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 425 грн., за порушення вимог ч. 1 ст. 126 КпАП України.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування вказаної постанови, посилаючись на те, що постановою є незаконною та необгрунтованою.
Ухвалою судді від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, які зводяться до викладеного в позові.
Відповідач в судове засідання не з"явився, надав відзив за яким просив у позові відмовити за безпідставністю.
Суд вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне правопорушення 29.01.2020 р. о 21 год. 55 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «БМВ» р.н. НОМЕР_1 та був не пристебнутий ременем безпеки, та під час перевірки документів не пред'явив для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на ТЗ, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП уповноважена посадова особа, яка складає адміністративний протокол та виносить постанову в справі про адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності суть вчиненого правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за даний адміністративний проступок.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Що стосується вимог про стягнення коштів на надання професійної правничої допомоги.
Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з п.47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
В постанові від 01 жовтня 2002 року по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем не надано до суду жодного доказу понесення ним будь яких збитків завданих складанням відносно нього постанови ЕАК № 2041702 від 29.01.2020 р.
За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2041702 від 29.01.2020 р. підлягає задоволенню частково в частині скасування постанови.
Крім того, при подачі позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., який необхідно повернути, як такий, що сплачений помилково.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Жовновського Анатолія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Скасувати постанову старшого лейтенанта роти №5, батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Києві Жовновського Анатолія Вікторовича від 29 січня 2020 року серії ЕАК № 2041702 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., сплаченого згідно квитанції №7 від 03.03.2020 року отримувач УК у Святошинському районі м. Києва, р/р UA708999980313121206000026009, банк отримувача 899998.
В задоволленні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий Сенько М.Ф.