Справа № 758/1541/19
Категорія 59
04 серпня 2020 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Раїса Семенівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У лютому 2019 року до суду звернувся ОСОБА_3 (надалі за текстом - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина. Спадкодавець склав за свого життя заповіт щодо своїх земельних ділянок, які заповів ОСОБА_4 та позивачу в рівних частках. Крім того, на обов'язкову частку в спадщині претендує відповідач, яка є дружиною померлого. Позивач дізнався про існування заповіту від відповідача лише 21.01.2019 року, тому ним фактично було пропущено строк прийняття спадщини. Оскільки позивач вважає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, він звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для її прийняття.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.02.2019 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, встановлено строк відповідачу для подання відзиву.
Відповідач подала відзив, у якому заперечила проти задоволення позову. На думку відповідача позивачу було відомо про смерть брата (її чоловіка), а відтак, причини пропуску ним строку для прийняття спадщини не є поважними. Відповідач зазначила, що весь тягар лікування чоловіка під час онкологічної хвороби несла лише вона, позивач нехтував своїми сімейними обов'язками, а тому не має права претендувати на спадщину.
Третя особа ОСОБА_4 подала заяву, у якій повідомила, що померлий ОСОБА_5 доводився їй двоюрідним братом. Про наявність заповіту їй стало відомо лише в січні 2019 року з телефонної розмови з відповідачем. В телефонній розмові відповідач їй пояснила, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, але у нотаріуса відповідачу стало відомо, що її померлий чоловік склав на ім'я ОСОБА_4 та на позивача заповіт, а тому відповідач запропонувала ОСОБА_4 написати заяву про відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_4 у заяві до суду зазначила, що не заперечує проти ухвалення судом рішення щодо задоволення позову про визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори подав заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.06.2018 року НОМЕР_1 (а.с. 10).
03.07.2002 року ОСОБА_5 було складено заповіт, яким він заповів земельну частку розміром 4,53 умовних кадастрових гектари в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Заповіт було посвідчено секретарем виконкому Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області (а.с. 11).
21.01.2019 року позивач звернувся до секретаря виконкому Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області із заявою про прийняття спадщини (а.с. 13).
Листом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 24.01.2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з пропущенням ним шестимісячного строку для прийняття спадщини.
На підставі матеріалів, що містяться у спадковій справі померлого ОСОБА_5 , судом встановлено, що відповідач звернулася до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 22.08.2018 року (а.с. 121).
28.08.2018 року державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. направлено запит до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області щодо надання копії заповіту. 10.09.2018 року копії заповітів були отримані.
Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Стаття 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 565/1145/17 (Постанова від 26.06.2019 року).
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо про існування заповіту, складеного померлим. А відтак, суд доходить висновку про об'єктивні і істотні труднощі прийняття спадщини, а відповідно і поважність причин пропущення позивачем шестимісячного строку з моменту смерті брата.
Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо того, що позивач не допомагав брату під час тривалої хвороби останнього та нехтував своїми сімейними обов'язками, а відтак, не має права спадкувати за заповітом. Оскільки вказані факти не є підставою усунення від права на спадкування.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є двомісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням.
Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Раїса Семенівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити;
Встановити ОСОБА_3 додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок;
Повне найменування:
позивач - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
відповідач - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );
третя особа - ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );
третя особа - державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Раїса Семенівна (адреса: 04108, м. Київ, пр. Правди, б. 33);
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Гребенюк