печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38337/18-ц
"29" листопада 2019 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Григоренко І.В.
при секретарі Гераймович А. С.
розглянувши без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом адвоката ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором та штрафу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість за Договором про надання юридичних послуг № 1452 від 17.10.2017 року та Додатковою угодою № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 1452 від 17.10.2017 року у розмірі 1 300 416,00 грн. та штраф у розмірі 130 041,00 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 9 691,00 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання юридичних послуг № 1452 від 17.10.2017 року та Додатковою угодою № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 1452 від 17.10.2017 року в розмірі 964 800,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено. Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 536,28 грн.
18.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у зазначеній цивільній справі, яким вирішити питання щодо стягнення судових витрат з відповідача на корись позивача у вигляді судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 881,00 грн. та сплати за проведення експертизи/комплексного науково-експертного дослідження в розмірі 40 000,00 грн.
Як визначено у ч.ч. 3 та 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву без виклику сторін або учасників справи та вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Так, судом під час вирішення справи по суті у судовому рішенні також вирішено питання розподілу судових витрат, а саме, зазначено, що з урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 6 536,28 грн.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як встановлено судом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 881,00 грн. за подання зави про забезпечення позову, яка була розглянута судом та в її задоволенні відмовлено. При цьому, аналізуючи положення ст.. 133 ЦПК України, суд зазначає, що витрати, пов'язані із поданням заяви про забезпечення позову, не належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки вони не пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Крім того, позивачем також було сплачено 40 000,00 грн. за проведення експертизи/комплексного науково-експертного дослідження.
Разом з тим, оскільки зміст запиту, поданого позивачем до Науково-експертного центру Київського університету ім. Бориса Грінченка, не стосується застосування аналогії права чи аналогії закону або змісту норм іноземного права, а висновок № 2-01/19 від 28.01.2019 року, у свою чергу, надавався з питань, не передбачених ч. 1 ст. 114 ЦПК України, то такий експертний висновок не було покладено судом в основу судового рішення, про що і було зазначено у мотивувальній частині рішення. Відтак, суд дійшов висновку при вирішенні питання про розподіл судових витрат, що такі витрати відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Отже, під час ухвалення судового рішення від 26.09.2019 року судом вирішено питання про розподіл судових витрат, що і відображено у тексті рішення.
За таких обставин, правові підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
Відтак, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 133-141, 264, 265, 270, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом адвоката ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором та штрафу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.11.2019 року.
Суддя І.В. Григоренко