печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38641/20-ц
17 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі судових засідань справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-
08 вересня 2020 року представник ТОВ «Українська факторингова компанія» звернувся до суду із вказаною заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить витребувати докази у Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві інформацію щодо нового власника заставного автомобіля - марки CHEVROLET, модель Tracker, колір-білий, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску- 2014 із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові,. дати народження, адреси реєстрації та нових номерних знаків, що присвоєні новому власнику.
Частиною першою, третьою ст. 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, шляхом подання заяви про забезпечення доказів до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до частини другої статті 118 ЦПК України, заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
У судове засідання представник заявника не з'явився, про час, дату, місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяви, клопотання в рамках розгляду справи не надходило.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Стаття 27 Закону України «Про заставу» регламентує, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
В обґрунтування поданої заяви, вказано, що 06 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 79, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту та придбання автотранспортного засобу № 92531294000 від 05 лютого 2014 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».
06 березня 2017 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1 за договорами забезпечення до Договору факторингу № 79 від 06.03.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу Шевчук З.М., зареєстрованого за № 308, відповідно до якого ТОВ «Українська факторингова компанія» набуло право заставодержетеля відносно предмета застави, на підставі чого були внесені відповідні зміни до Державного реєстру рухомого майна.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 в забезпечення виконання умов кредитного договору № 92531294000 від 05 лютого 2014 року, передав в заставу банку транспортний засіб - автомобіль марки CHEVROLET, модель Tracker, державний номер НОМЕР_2 , колір-білий, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску-2014, а отже ТОВ «Українська факторингова компанія» є заставодержателем вказаного рухомого майна.
Сума заборгованості за кредитним договором № 92531294000 віл 05 лютого 2014 року, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Українська Факторингова компанія» ОСОБА_1 на користь нового кредитора - ТОВ «Українська факторингова компанія» не сплачена.
Таким чином, ТОВ «Українська факторингова компанія» без отримання вищевказаної інформації щодо нового власника заставного автомобіля - CHEVROLET, модель Tracker, державний номер НОМЕР_2 , колір-білий, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску-2014, який належав боржнику ОСОБА_1 , позбавлена можливості звернутися до нового власника автомобіля, як до належного відповідача з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави, що порушує права та охоронювані законом інтереси заявника.
Тому заявник має намір захисти своє порушене та охоронюване законом право у судовому порядку шляхом подання позову про звернення стягнення на предмет застави.
Як встановлено судовим розглядом, представник заявника з метою встановлення даних направив запит до РСЦ МВС у місті Києві для підтвердження факту перебування вказаного автомобіля у власності боржника.
Відповідно до листа РСЦ МВС в м. Києві від 10.02.2020 року № 31/26-353 встановлено, що за ОСОБА_1 автотранспортний засіб, що вказаний у запиті, не зареєстрований, а надати інформацію щодо нового власника не вбачається можливим, оскільки така інформація є конфеденційною.
Із зазначеного вище слідує, що новий власника автомобіля невідомий, його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) іншим чином встановити неможливо, а відповідно належним відповідачем у справі про звернення стягнення на предмет застави є новий власник заставного автомобілю.
Отже, з метою реалізації свого права на судовий захист порушеного майнового права заявника та встановлення кола учасників судової справи за його позовом про звернення стягнення на предмет застави необхідно встановити особу відповідача - власника транспортного засобу - автомобіля марки CHEVROLET, модель Tracker, колір-білий, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску-2014.
Суд вважає достатнім обґрунтування заяви про необхідність забезпечення доказів для встановлення особи відповідача та причини неможливості встановити такі відомості самостійно.
Отже, в даному випадку, необхідно забезпечити докази шляхом витребування у Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві інформації щодо нового власника заставного автомобіля - марки CHEVROLET, модель Tracker, колір-білий, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску- 2014 із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові, дати народження, адреси реєстрації та нових номерних знаків, що присвоєні новому власнику.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 117-119, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про забезпечення доказів до подання позовної заяви - задовольнити.
Забезпечити докази, шляхом витребування:
- у Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві інформацію щодо нового власника заставного автомобіля - марки CHEVROLET, модель Tracker, колір-білий, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску - 2014 із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові, дати народження, адреси реєстрації та нових номерних знаків, що присвоєні новому власнику.
Зобов'язати Регіонального сервісного центр МВС в м. Києві повідомити суд про виконання ухвали.
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЦПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 117 ЦПК України, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.Л.Бусик