Справа № 131/826/20
Провадження № 2-о/131/66/2020
2020 р.
16.09.2020м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Балтака Д.О.
розглянувши у судовому засіданні без фіксації процесуальної дії технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Семиріцька сільська рада Гайсинського району Вінницькій області, -
У липні 2020 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Семиріцька сільська рада Гайсинського району Вінницькій області.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 05.08.2020 року у даній цивільній справі справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
У своїй заяві заявник ОСОБА_1 просить встановити факт, що він приймав спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Копіївка Іллінецького району Вінницької області, а також факт того, що до складу спадщини входить право на земельну частку (пай) розміром 2,02 умовних кадастрових гектарах, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0216460, виданого на ім'я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив свої спадкові права у зв'язку із смертю.
Встановлення даного факту, згідно заяви ОСОБА_1 пов'язане з необхідністю подання документів для оформлення своїх спадкових справ на спадщину, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання сторони не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримають та просять їх задовольнити.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність заявника та представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі письмових доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до пункту 1 статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для реалізації своїх прав.
Згідно частини 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до роз'яснення, наданого у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року „Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення” факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Встановлення факту не пов'язується із подальшим вирішенням спору про право.
Крім того, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. 2. Встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. 3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. 4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Так, заявник у своїй заяві зазначає, що у лютому 2020 р. він звернувся до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, проте отримав усну відмову нотаріуса з даного приводу. При цьому відповідно до змісту абзацу 3 пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування” у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Крім того, у відповідності до пункту 1 листа ВССУ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 „Про судову практику розгляду цивільних про спадкування” обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
В свою чергу, матеріали, які були додані заявником до своєї заяви не містять відповідної постанови нотаріуса про відмову заявнику у вчиненні нотаріальної дії. Більш того, у справі наявна інформаційна довідка зі спадкового реєстру від 02.09.2020 р. за № 61500663, яка була надана Іллінецькою державною нотаріальною конторою на відповідний запит суду, в порядку визначеному частиною 2 статті 294 ЦПК України. Зі змісту даної інформаційної довідки вбачається, що після смерті батька заявника - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 була відкрита спадкова справа за № 291/2003 та 22 травня 2003 р. було видане свідоцтво про право на спадщину за № 31195385.
Вищенаведені обставини у їх сукупності на переконання суду свідчать про те, що подання заявником заяви про визнання фактів, що мають юридичне значення є неналежним способом захисту права останнього, оскільки у даному випадку вбачається спір про право.
Згідно абзацу 3 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування” якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що належним способам захисту прав заявника буде звернення останнього до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації земельної частки (паю) у порядку спадкування.
Наведене кореспондується із змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 р. у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та додатково підтверджується правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловленою у постанові від 17 квітня 2019 р. у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) та від 30 червня 2020 р. у справі № 623/633/17 (провадження 61-41370св18).
Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Змістом частини 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Аналогічне роз'яснення наявне у абзаці 3 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, а саме у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що з вказаної заяви ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, вбачається спір про право та з урахуванням того, що провадження у справі відкрито, суд вважає за необхідне залишити дану заяву без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 293, 294, 315 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Семиріцька сільська рада Гайсинського району Вінницькій області залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів після її проголошення через Іллінецький районний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: