ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 вересня 2020 року м. Київ № 826/14697/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, якому просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0258301304 від 27.12.2017 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання на 12 990,81 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз'яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і виклику сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідач помилково вважає, що він не має права на податкову знижку за іпотечним житловим кредитом, у зв'язку із відсутністю у поданих разом з податковою декларацією платіжних документах (квитанціях) суми сплачених процентів (розбивки на проценти та основну суму боргу за кредитом), з огляду на що, прийняте податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, про що надав до матеріалів справи відповідний письмовий відзив. Посилається на те, що позивачем не надано документального підтвердження права на податкову знижку.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27 грудня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки №2792/26-15-13-04-11 від 05.12.2017, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:
- 0258301304, яким позивачу за порушення п.п.14.1.70, 166.2.1, 166.3.1, 175.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 12 990,81 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 12 990,81 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 0 грн.
Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного ППР позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суть спору зводиться до того, що на переконання позивача, довідка Державної іпотечної установи від 15.09.2017 №6083/11/1, яка містить інформацію про суму сплачених відсотків є належним доказом, який підтверджує право позивача на податкову знижку, в той час як контролюючим органом даний документ відхиляється, як такий, що не відповідає поняттю платіжного документа.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем 25.10.2017 подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, де, зокрема у рядку 14 «Загальна сума фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат» зазначено 72171,09 грн та у рядку 23.2 «Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету» вказано 12990,81 грн.
Податкова знижка в сумі 12990,81 грн відображена позивачем в зв'язку зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом.
Сума податкової знижки обрахована позивачем наступним чином, правильність чого контролюючим органом не заперечується 72 171,09 грн (сума гранично дозволених витрат (рядок 16) * 18 % (ставка ПДФО) = 12 990,81 грн.
За змістом довідки Державної іпотечної установи від 15.09.2017 за №6083/11/1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідно до договору про іпотечний кредит №КГИУФ/255144.2 від 05.10.2012, позичальник ОСОБА_1 , із загальної суми платежів, що надійшли в погашення кредитної заборгованості, загальна суму сплаченого основного боргу становить 55061,38 грн, загальна сума сплачених відсотків становить 72 171,09 грн відповідно до графіку погашення кредиторської заборгованості.
При обрахунку податкової знижки позивачем застосовано базу оподаткування на рівні 72 171,09 грн, правильність обрахунку якої контролюючим органом не заперечується.
Відповідно до п.п. 166.1.1, 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Приписами п. п. 166.2.1 та 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПК України визначено, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання); оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.
Згідно п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.
За правилами п. п. 175.1, 175.2 ст. 175 ПК України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
Отже, платник податку з доходів фізичних осіб - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року, визначену відповідно до статті 175 Податкового кодексу України та підтверджену відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Проте, відповідно до п. п. 166.4.1 - 166.4.3 п. 166.4 ст. 164 ПК України податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу; якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
За результатами проведеної камеральної перевірки, контролюючий орган вважає, що позивач не має права на податкову знижу за іпотечним житловим кредитом, у зв'язку із відсутністю у поданих разом з податковою декларацією платіжних документах (дорученнях) розбивки на проценти та основну суму боргу за кредитом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що положення ПК України не ставлять у залежність право платника податку на отримання податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом від форми платіжних документів та внесення платежів за користування іпотечним кредитом.
Судом установлено, що наявні у матеріалах справи копії вказаних вище платіжних доручень, які долучені відповідачем до відзиву, не містять розбивки на суму процентів та окремо на суму основного боргу за іпотечним кредитом, проте, з довідки Державної іпотечної установи від 15.09.2017 за №6083/11/1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідно до договору про іпотечний кредит №КГИУФ/255144.2 від 05.10.2012 позичальник ОСОБА_1 із загальної суми платежів, що надійшли в погашення кредитної заборгованості, загальна суму сплаченого основного боргу становить 55061,38 грн, загальна сума сплачених відсотків становить 72171,09 грн відповідно до графіку погашення кредиторської заборгованості.
Доказів, які б спростовували факт сплати позивачем відсотків за іпотечним кредитом у задекларованому розмірі, відповідачем до суду не надано, та не наведено інших підстав, які б позбавляли позивача права на податкову знижку, передбачену наведеними вище положеннями ПК України.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 до декларації за 2017 рік додав вищезазначену довідку № 6083/11/1 від 15.09.2017, що вбачається з акту перевірки в графі «перелік документів та інформаційних баз даних, використаних під час проведення перевірки» з інформацією про сплачені кошти та у якій окремо (з розбивкою) вказується тіло кредиту та сплачені відсотки.
Ураховуючи дотримання позивачем умов для отримання податкової знижки на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом та наявність у справі необхідних підтверджуючих документів, суд вважає, що позивач правомірно відобразив у податковій декларації суму податкової знижки та, відповідно, податку, що підлягає поверненню з бюджету, з огляду на що, визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 12990,81 грн є протиправним, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ч. 1 ст. 139 КАС України. Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 №0258301304.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС у м. Києві.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя П.О. Григорович