ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
з питань судового контролю за виконанням судового рішення
21 вересня 2020 року м. Київ № 640/15468/19
Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шулежко В.П., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (далі - відповідач) в якому просив:
визнати протиправними дії щодо прийняття рішення Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 19.07.2019 №165 про відмову у наданні дозволу на імміграцію громадянці Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 та скасувати вказане рішення;
зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області переглянути заяву від 01.02.2019 громадянки Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі наявних в матеріалах справи документів, врахувавши мотивувальну частину судового рішення в даній справі;
зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти рішення про надання дозволу на імміграцію громадянці Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2020 повернуто.
Представником позивача подано до суду клопотання, в якому просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі №640/15468/19 та зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2020 у справі №640/15468/19.
Зважаючи на те, що статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначено обов'язковість розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні, на підставі частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановити новий строк подання звіту, накласти штраф.
Водночас, правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення також зазначається, у разі необхідності, порядок та строк виконання рішення.
Аналізуючи наведені положення КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, тобто відповідачем у справі, суд наділений правом лише під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана правова позиція викладена, зокрема, у судових рішеннях Верховного суду, зокрема, в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15, також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 800/305/17.
Суд звертає увагу, що при зверненні з позовною заявою позивач не просив про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а подав відповідне клопотання до суду лише після розгляду справи по суті та набрання рішенням суду від 28.04.2020 законної сили.
У даному випадку при ухваленні рішення у справі судовий контроль не встановлювався, тому суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень статті 372 КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» законодавчо забезпечена можливість позивача, як стягувача, на ефективне примусове виконання судового рішення, яке набрали законної сили, зі всіма заходами щодо ефективного виконання рішення суду відповідачем.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №640/15468/19.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя В.П. Шулежко